2. Зміст та структура роботи

2.1. Тематика та зміст завдання на виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи

Тематика та зміст завдання на виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи формується із врахуванням виробничих функцій, типових задач діяльності, умінь і компетенцій, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалавра напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит».

Тема бакалаврської роботи формулюється студентом із погодженням керівника. Приклади формулювання тем наведені у Додатку А.

Кожна бакалаврська робота має бути індивідуальною, чому сприятиме вузьке скерування згідно індивідуального завдання, яке передбачене для 2 розділу (аналітичної частини) та 3 розділу (спеціальної частини).

Індивідуальне завдання для 2 розділу (аналітичної частини) формулюється керівником роботи, вказується у завданні на виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи. Варіанти завдань наведені у Додатку Б.

Індивідуальне завдання для 3 розділу (спеціальної частини) формулюється керівником роботи, вказується у завданні на виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи. Варіанти завдань наступні:

1. Прогнозування фінансових показників з використанням статистичних методів та планування показників підприємства, організації, установи;

2. Факторний аналіз показників з рекомендаціями щодо підсилення позитивного впливу та зменшення чи усунення негативного впливу факторів;

3. Аналіз впливу заданого дестабілізуючого фактора на фінансовий стан підприємства, організації, установи.

4. Обґрунтування оптимального способу досягнення вказаного індикативного показника та аналіз впливу на інші показники діяльності підприємства, організації, установи.

Конкретний варіант індивідуального завдання керівник обирає із врахуванням специфіки функціонування підприємства, організації, установи та вказує зміст та параметри у бланку - завдані на виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи.

2.2. Структура бакалаврської кваліфікаційної роботи

Рекомендована структура бакалаврської кваліфікаційної роботи наведена у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Структурні складові бакалаврської кваліфікаційної роботи

№ розділу, підрозділу	Склад титульної (вступної) частини, назви розділів та підрозділів	Обсяг, сторінок
		Роз-ділу	Підроз-ділу
1	2	3	4
	Пояснювальна записка (односторонній бланк, що отримується на кафедрі).	1	1
	Завдання (двосторонній бланк, що отримується на кафедрі).	1	1
	Анотації українською, англійською або іншою іноземною мовою, що вивчав студент (іспанська, німецька, французька).	1	1
	ЗМІСТ.	1	1
	ВСТУП.	2	2
РОЗДІЛ 1.	ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. (НАЗВА ФОРМУЛЮЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО ТЕМИ) (рекомендується структура - 3 пункти)	10
РОЗДІЛ 2.	АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА.	14
2.1.	Загальна характеристика … (об’єкт дослідження).		1
2.2.	Аналіз фінансового стану … (об’єкт дослідження).		8
2.2.	Аналіз за індивідуальним завданням до Розділу 2 (назва формулюється відповідно до завдання)		5
РОЗДІЛ 3.	СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА.	8
3.1.	Індивідуальне завдання до Розділу 3 (назва формулюється відповідно до завдання)		4
3.2.	………………………………………………………………….. (назва формулюється відповідно до завдання)		4
	ВИСНОВКИ.	2	2
	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (не менше 20 найменувань, на кожну з яких обов’язкове посилання у тексті бакалаврської роботи).
	ДОДАТКИ.

ВСТУП. У вступі міститься постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями: обґрунтовується актуальність теми, яка вивчається, її значущість, визначається об’єкт та предмет дослідження, на який спрямована основна увага студента, перелік використаних методів дослідження.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) студент обґрунтовує актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі. Висвітлення актуальності повинно бути чітким, де в межах кількох речень висвітлюється сутність проблеми або наукового завдання.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба відповідно до змісту роботи, коротко, послідовно та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору методів.

У вступі обов’язково вказуються обсяг і структура бакалаврської роботи за наступним зразком: Бакалаврська кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел з ____ найменувань, з них джерел монографічної літератури ___, періодичної ____, довідкової____, ___додатків, ___ таблиць, ___ рисунків. Матеріали роботи викладено на ____ сторінках, у тому числі основний текст займає _____ сторінок.

РОЗДІЛ 1. ___НАЗВА____ (ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА). У цій частині обґрунтовується теоретична база проблеми, дається огляд літературних джерел, огляд нормативно-правової бази, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою.

Пошук і відбір необхідної літератури – один з першочергових кроків практичної реалізації поставлених завдань студентом при підготовці роботи. Для більш повного виявлення основних літературних джерел, а при необхідності архівних документів, статистичних даних та ін. з теми виконуваної роботи, використовують каталоги чи картотеки кафедр та бібліотек вищого закладу освіти, провідних та спеціалізованих бібліотек міста, області, бібліотечні спеціальні видання, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски та посилання у підручниках, монографіях, словниках та ін.

Бібліографічні записи джерел краще робити на каталожних картках, бо з них швидко можна скласти робочу картотеку і зручно поповнювати її. Сукупність таких карток доцільно групувати за розділами роботи, мети чи періоду опрацювання. Якщо у різних розділах роботи (проекту) використовується одне й те ж джерело, то при групуванні за розділами і підрозділами слід дублювати картки. Бібліографічні описи на картках треба робити повними, відповідно до вимог стандарту, бо ці картки потім використовуються для складання списку використаної літератури.

Складену з теми роботи картотеку бажано показати керівникові, який може порекомендувати додаткові джерела, дати певні поради щодо першочерговості опрацювання, необхідності та доцільності використання тих чи інших джерел.

Вивчення та конспектування літератури за темою роботи. Вивчення літератури рекомендується розпочинати з тих робіт, у яких досліджувана проблема висвітлюється у цілому, а пізніше перейти до джерел, де відображаються більш вужчі, окремі, вибрані питання. Починати ознайомлення з виданням треба з титульної сторінки, щоб з’ясувати де, коли, ким було воно видано, переглянути зміст, прочитати анотацію чи передмову, де розкрито призначення видання, завдання, які ставив автор у ньому.

Читати текст треба уважно, щоб збагнути хід авторської думки, відрізнити висновки, головні положення від фактів, аргументів та ілюстративного матеріалу. Слід особливо вияснити зміст тези і аргументів, знайти відповідь на питання, чи є між ними відповідне відношення; аналізувати, чи достатньо означені поняття, що використовуються; визначити, які з тверджень носять проблематичний, гіпотетичний характер, які з фрагментів тексту містять “скриті” питання і т. д. Цих вимог треба дотримуватись і при формуванні основного тексту своєї роботи.

Необхідні цитати, цифри, факти, висновки, які мають відношення до теми роботи, виписують на окремому аркуші стандартного розміру, що сприяє кращій орієнтації у накопиченому матеріалі, систематизації його за розділами, проблемами. Після кожної цитати, прикладу чи іншого виписаного матеріалу слід вказувати точний опис джерела з позначенням сторінок, на яких опублікований цей матеріал. Це необхідно для забезпечення вимог правильного оформлення, якщо такий матеріал буде використовуватись при створенні тексту.

При цьому необхідно пам’ятати, що усі частини тексту – вступ, основна частина і висновки – підпорядковуються темі.

Спочатку слід домогтись логічно правильної розробки структури роботи, що є запорукою успіху розкриття теми. Така структура дозволяє побачити окремі одиниці роботи у їх взаємозв’язку, контролювати порядок, у якому мають міститись окремі частини тексту, визначити шляхи дій, побачити нерозкриті питання, спланувати та організувати працю самого автора дослідження, написати зміст роботи. Розроблену структуру доцільно погодити з науковим керівником. Процес створення структури може уточнюватись протягом усієї роботи над темою.

Потім доцільно скласти повний список використаних джерел, щоб при написанні тексту зразу можна було робити відповідні посилання на літературу, бо, як свідчить практика, на завершальному етапі роботи над текстом без такого списку дослідникам доводиться витрачати багато часу на переробку і уточнення посилань.

Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів (глав) і підрозділів (параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання.

Починаючи працювати над розділом, треба усвідомити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези мають підтверджуватись фактами (аргументами), висновками різних авторів, результатами теоретичних досліджень, експериментів, аналізом конкретного практичного досвіду.

На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються ступінь вивченості проблеми в історичному аспекті, підходи різних авторів до її вирішення, показується, у чому єдність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовується, яких поглядів на дану проблему і чому дотримується автор роботи.

Теоретична частина складається з логічно розділених пунктів (не більше 3-х). Під час написання теоретичної частини використовується не менше 2-3 підручників чи навчальних посібників, не менше 3-х монографій, не менше 10-ти джерел періодичної літератури (статті із журналів та наукових збірників), законодавчі та нормативно-правові акти. Обов’язковою умовою є переважання джерел, які відображають останні наукові розробки за темою роботи, тобто не менше 50% розглянутих літературних джерел мають бути опублікованими протягом останніх трьох років.

Огляд літературних джерел доцільно групувати:

• роботи, де висвітлюється історія розвитку проблеми;

• теоретичні роботи, які повністю присвячені темі,

• потім ті, що розкривають тему частково, окремі її сторони;

• роботи у яких тема чи окремі її сторони висвітлюється чи оцінюються неоднозначно, суперечливо.

Обов’язковим завданням до теоретичної частини роботи є узагальнення результатів та представлення їх у вигляді таблиці, форма якої розробляється студентом.

Приклад подання матеріалу у теоретичній частині наведений у Додатку В, а приклад узагальнення матеріалів теоретичної частини у табличній формі – у додатку Д.

Огляд закінчується коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. У цій частині наводиться загальна характеристика об’єкта дослідження: істотні відомості щодо історії створення, внутрішньої будови, сфери і масштабів діяльності, організаційно правової форми, конкурентного середовища. Проводиться аналіз організації фінансової роботи (аналіз організаційних структурних відділів, розділів, підрозділів), характеристика зовнішніх фінансових відносин. Необхідно провести аналіз облікових і звітних форм об’єкта дослідження (горизонтальний, вертикальний та коефіцієнтний аналіз фінансової звітності не менше, ніж за три періоди – балансу, звіту про фінансові результати, кошторису та ін.), оцінити фінансовий стан об’єкта дослідження. Структура розділу 2:

• загальна характеристика об’єкта дослідження;

• аналіз фінансового стану об’єкта дослідження (аналіз динаміки та структури балансу, звіту про фінансові результати (кошторису доходів і видатків), коефіцієнтний аналіз фінансового стану). Оцінка фінансового стану повинна бути комплексною і ґрунтуватись на аналізі ліквідності та платоспроможності, ділової активності; фінансової стійкості, прибутковості та рентабельності (на прикладі підприємства). Основні аналітичні показники для оцінювання фінансового стану підприємства наведено у Додатку З. Необхідно пояснити основні відхилення фінансово-економічних показників від оптимальних (нормативних) значень та виявити основні причини позитивних чи негативних тенденцій розвитку фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження;

• аналіз за індивідуальним завданням, яке видає керівник роботи (наприклад, аналіз витрат, структури капіталу, структури і динаміки податкових платежів; ймовірності банкрутства; аналіз планування (виконання) доходної та видаткової частин бюджету; аналіз кредитного портфеля банку; структури і динаміки процентних доходів (процентних витрат), комісійних доходів (комісійних витрат). Приклади індивідуальних завдань вказані у Додатку Б.

При оцінюванні фінансового стану підприємства, організації, установи обов’язково слід брати до уваги фактори зовнішнього середовища (фактичний стан економіки та динаміку розвитку, стан фінансово-кредитної системи, фондового ринку, бюджетної системи, податкової системи). Крім того, студент повинен визначити сильні і слабкі сторони, можливості та загрози у фінансово-господарській діяльності підприємства, організації, установи.

Аналітична частина завершується коротким висновком про фактичний стан об’єкта дослідження.

РОЗДІЛ 3. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА.

Індивідуальне завдання для 3 розділу (спеціальної частини) формулюється керівником роботи, вказується у завданні на виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи. Варіанти завдань наступні:

1. Прогнозування фінансових показників з використанням статистичних методів та планування показників підприємства, організації, установи.

2. Факторний аналіз показників з рекомендаціями щодо підсилення позитивного впливу та зменшення чи усунення негативного впливу факторів.

3. Аналіз впливу заданого дестабілізуючого фактора на фінансовий стан підприємства, організації, установи. Слід оцінити вплив дестабілізуючого фактора, вказаного у завданні до бакалаврської кваліфікаційної роботи на діяльність та фінансовий стан об’єкта дослідження У попередніх періодах. Визначається вплив заданої в завданні зміни показників на фінансовий стан об’єкта дослідження. Визначаються показники, на які заданий фактор впливає безпосередньо (розраховується їх зміна), та показники, на які заданий фактор впливає опосередковано (розраховується, якщо це можливо), також зазначаються показники, на які заданий фактор не матиме впливу. Наприклад, аналіз впливу інфляції на реальну вартість майна підприємства, зміну його реальних доходів та прибутку, зміну реальних доходів працівників та акціонерів. Проводиться перерахунок усіх показників у формах фінансової звітності (Балансі та Звіті про фінансові результати - для комерційних організацій, Кошторисі - для бюджетних установ, та ін.). Аналізується вплив зміни заданого показника на діяльність об’єкта дослідження у перспективі. Також наводяться рекомендації щодо мінімізації та нейтралізації негативного впливу чи максимального використання позитивного впливу зміни заданого показника на фінансові показники об’єкта дослідження.

4. Обґрунтування оптимального способу досягнення вказаного індикативного показника та аналіз впливу на інші показники діяльності підприємства, організації, установи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. Наводиться перелік використаних законодавчих та нормативно-правових актів у порядку ієрархії, джерела монографічної, періодичної, довідкової літератури за алфавітом. У списку не наводяться джерела, на які немає посилань в основній частині роботи. Рекомендовані Інтернет-ресурси наведено у Додатку Е. Приклади оформлення списку використаних джерел наведено у Додатку Ж.

ДОДАТКИ. У додатках обов’язково наводиться фінансова звітність підприємства, організації, установи. Також в додатках можуть бути наведені таблиці, розрахунки, графічні матеріали, та ін, які не увійшли в основну частину роботи. В останньому додатку обов’язково повинні бути наведені демонстраційні листи.

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА (ДЕМОНСТРАЦІЙНІ ЛИСТИ). Листи у бакалаврській кваліфікаційній роботі є ілюстративними, тобто повинні сприяти цілісному сприйняттю випускної роботи студента при захисті її у Державній екзаменаційній комісії. Для досягнення такої мети листи мають відображати головні ідеї роботи, головні досягнення студента у дослідженні визначених завданням проблем. Керівник бакалаврської роботи визначає зміст графічної частини разом зі студентом.

Обов’язково при визначенні складу ілюстративних листів дотримуватись правила – мають бути відображені усі розділи бакалаврської випускної роботи. Це означає, що перший лист має відображати результати огляд літературних джерел, законодавчих і нормативно-правових актів, другий і третій – результати аналізу фінансового стану об’єкта дослідження, четвертий – результати виконання спеціальної частини роботи. При необхідності демонстраційних листів може бути більше чотирьох, але не більше шести.

Перший лист – у табличній формі відображається основний зміст опрацьованих у теоретичній частині літературних джерел та нормативно-правових актів за темою роботи. Приклад оформлення наведено у Додатку Д.

Другий і третій листи відповідає за змістом аналітичній частині. На них має бути представлені основні результати аналізу, зокрема показники фінансового стану та відповідність рекомендованим (нормативним) значенням та/або позитивним тенденціям.

Четвертий лист відображає результати виконання спеціальної частини роботи. В залежності від індивідуального завдання для спеціальної частини, може містити:

1. Результати прогнозування фінансових показників з використанням статистичних методів та планові показники підприємства, організації, установи;

2. Результати факторного аналізу показників з рекомендаціями щодо підсилення позитивного впливу та зменшення чи усунення негативного впливу факторів;

3. Результати аналізу впливу заданого в індивідуальному завданні дестабілізуючого фактора на фінансовий стан підприємства, організації, установи.

4. Результати обґрунтування оптимального способу досягнення вказаного в індивідуальному завданні індикативного показника та впливу на інші показники діяльності підприємства, організації, установи.