4.Громадська психологія як масова свідомість

З повсякденною свідомістю тісно пов'язана громадська психологія, що є також безпосереднім відображенням повсякденного життя людей, їх умов, інтересів, діяльності у формі почуттів, думок, уявлень, настроїв, ілюзій, поглядів, традицій, звичаїв тощо. Зміст суспільної психології багатоманітний: в ньому розрізняють чуттєву сторону (емоції, настрої, складні почуття) і раціональну (ідеї, уявлення, погляди), а також звички, звичаї, традиції, стійкі смаки та інші соціально-психологічні утворення. Однак на відміну від буденної свідомості провідною стороною в ній є чуттєва сторона. Суспільну психологію створює, творить все суспільство, у неї немає окремого від мас носія. Її основна функція – стимулювання діяльності, втілення почуттів, ідей в реальні відносини, поведінку людей. Не маючи іншого крім самих мас носія і творця, суспільна психологія виступає як масова свідомість, як продукт соціальних умов життя суспільства, класу, групи та їх спонукальна сила.

Громадська психологія характеризує психологічний образ і виражає інтереси різних соціальних груп. Це ставлення суспільства до дійсності. Громадська психологія включає в себе також емоційні відносини особистості або соціальної групи до явищ суспільного життя.

Громадська психологія – це відносно самостійна, система відображення об'єктивної реальності людьми, пов'язаними діловими і особистісними відносинами, що сформувалася в ході історичного розвитку суспільства.

Громадська психологія - це сукупність почуттів, емоцій, несистематизованих поглядів, настроїв, звичаїв, традицій, звичок, що складалися під впливом безпосереднього суспільного буття.

Зміст суспільної психології різноманітний. Зазвичай суспільна психология поділяється на три групи соціально-психологічних явищ:

• психічний склад певної соціальної групи (соціальний характер, звички, традиції);

• емоційні явища (настрої, соціальні почуття і т. д.);

• соціально-психологічні явища безпосередньої взаємодії людей у групі (мода, чутки і т. д.).

Однак названі групи духовних явищ не вичерпують змісту психології.

Громадська психологія, як масова свідомість, неодмінно включає в себе політичні, правові, моральні й інші ідеї і уявлення, але не в формі теорій, систем поглядів, як це має місце в ідеології, а головним чином у формі переконань, вірувань, соціальних установок на сприйняття дійсності і ставлення до неї. Якщо в ідеології ми розрізняємо ідеї та погляди, перш за все, по їх змісту, то в суспільній психології маємо справу з переконаннями людей (цілих груп класів), тобто з тим, наскільки ідеї і погляди, поширювані в процесі ідеологічної роботи серед мас, оволоділи свідомістю останніх, є стимулами їх поведінки. При цьому неодмінно враховується і змістовна сторона ідей і поглядів, але як би в знятому вигляді; головне ж увага переноситься на їх засвоєння, на те, чи стали вони глибокими переконаннями чи ні, як вони проявляються у вчинках, переживаються, закріплюються в звичках, традиціях тощо. Переконання соціальних груп, класів та інших спільностей складають основний зміст суспільної психології.

Найважливіша особливість суспільної психології полягає в тому, що вона виражає стан свідомості соціальних груп і їх ставлення до дійсності. Під терміном «стан» маються на увазі не лише власне психічні стани (наприклад, впевненість, установки), а й емоційно-вольові процеси, властивості особистості, стійкі риси психічного складу груп, спільнот (наприклад, колективізм, традиції, погляди і т. д.) .

Громадська психологія - це сукупність почуттів, чуттєвих представлень, настроїв, звичок, властивих соціальним спільностям, класам, людям, з яких складається народ цього суспільства. Громадська психологія формується під впливом громадського буття і громадського виховання. Вона характеризується наступними ознаками.

1. Представляє стихійне усвідомлення (віддзеркалення, уяву, оцінку) явищ суспільного буття. У громадській психології не відображається суть суспільного буття, його закономірності, тому воно і з'являється у вигляді чуттєвих відчуттів, сприйнять, а не суджень, понять, висновків.

2. Усвідомлення явища суспільного буття в громадській психології супроводжується його оцінкою з точки зору громадських потреб і інтересів. Саме оцінка надає громадській психології емоційний і спонукальний характер.

3. Через зв'язаність з психікою громадська психологія виступає в таких формах, як почуття, настрої, звички (традиції і обряди і тому подібне), які безпосередньо пов'язані з практичною діяльністю людей, виступають формами її регуляції.

4. У класовому і багатонаціональному суспільстві громадська психологія носить класовий і національний характер, в ній проявляються специфічні потреби і інтереси. Це робить громадську психологію (психологію суспільства) внутрішньо суперечливою і конфліктною.

Можна припустити, що структура суспільної психології складається з наступних підструктур.

1. Психологічні особливості формалізованих спільнот, груп колективів тощо.

2. Психологічні особливості неформальних груп (друзі, любителі спорту тощо)

3. Психологічні особливості демографічних і територіальних спільнот (молодь, чоловіки, кияни і т. п.).

4. Психологічні особливості професійних спільнот (механізатори, фермери, докери, шахтарі, моторобудівники, нафтовики і т. п.).

5. Психологічні особливості окремих особистостей в спільнотах (лідери, ведені, агресивні, законослухняні, віруючі, атеїсти і т. п.).

Психологія людей будь-якої з названих груп (великої чи малої) включає незмінно певну систему наступних елементів:

1. Суспільно-психологічні властивості або якості (потреби, інтереси, ідеали, смаки, а також риси психологічного складу, менталітету) конкретної соціальної групи, наприклад, колективізм і індивідуалізм, працьовитість і лінощі, агресивність і конформізм та інші.

2. Суспільно-психологічні відносини в даній спільності (звичаї, традиції, соціальні звички, сімейно-шлюбні, ділові, релігійні установки, а також атракції, симпатії, антипатії, елементи психологічної сумісності, спрацьованості і т. п.).

3. Суспільно-психологічні стани (емоції, почуття, суспільні настрої, умонастрої, войовничість, толерантність і т. п.).

4. Суспільно-психологічні процеси (наслідування, навіювання, зараження, конформність, звані агресивність, терпимість, ініціативність і т. п.), ще не стали характерними рисами групи.