16.2. Методика й порядок виконання роботи

1. Отримати по одній партії кожної з чотирьох деталей. Кількість деталей в партії – 25 штук.

2. Отримати у викладача інформацію про задані показники точності складових ланок і ланки замикання (номінальні розміри, верхні та нижні граничні відхилення).

3. З використанням формули (16.2) знайти теоретичне (розрахункове) поле розсіювання ланки замикання й перевірити виконання умови (16.4). Зробити висновок щодо можливості застосування методу повної взаємозамінності.

4. Якщо висновок негативний, то слід оцінити можливість застосування методу неповної взаємозамінності. Для цього потрібно знайти теоретичне поле розсіювання ланки замикання за формулою (16.3). Оскільки поки що невідомі закони розподілу дійсних значень розмірів складових ланок, то, виконуючи розрахунки за формулою (16.3), можна прийняти, що , тобто вважати, що закони розсіювання розмірів складових ланок близькі до закону рівної ймовірності. Значення коефіцієнта t слід вибрати за таблицею 16.2 з урахуванням заданого викладачем допустимого відсотка ризику появи бракованих виробів.

5. За допомогою індикатора годинникового типу, встановленого на стояку, виміряти дійсні розміри деталей кожної з партій. Індикатор заздалегідь налаштовується за еталоном (набір плоско-паралельних мір, розмір якого, що дорівнює номінальному розміру відповідної деталі) на нульовий показ. Отримані результати записати у вигляді таблиці 4.1.

6. З використанням методики, описаної в роботі №4, побудувати гістограму розподілу дійсних розмірів кожної з деталей (складових ланок).

7. За виглядом гістограми встановити її відповідність тому чи іншому закону розподілу.

8. За формулами (4.7) і (4.8) знайти поле розсіювання і середній розмір кожної складової ланки.

9. Зробити висновки про відповідність реальних показників точності заданим вимогам.

10. Навмання взявши з кожної партії по одній деталі, зібрати з них складальну одиницю. Таким же чином зібрати ще двадцять чотири складальних одиниці.

11. За допомогою індикатора годинникового типу виміряти розмір ланки замикання всіх двадцяти п’яти зібраних складальних одиниць.

12. Побудувати гістограму розподілу дійсних розмірів ланки замикання і за виглядом гістограми установити її відповідність тому чи іншому закону розподілу. За формулами (4.7) (4.8) знайти статистичні характеристики точності складальної операції: середній розмір і середньоквадратичне відхилення ланки замикання.

13. З використанням методики, описаної в лабораторній роботі №4, побудувати теоретичну криву розподілу і знайти відсоток браку.

14. Виявити складальні одиниці, що не задовольняють задану вимогу точності, визначити необхідну поправку і вибрати складальні одиниці, за допомогою яких можна виправити брак взаємозаміною деталей.

15. Розібрати дефектні і вибрані для підбору складальні одиниці, виміряти їх складові ланки за методикою п.5 і здійснити взаємозаміну деталей таким чином, щоб розміри ланки замикання були в межах поля допуску.

16. Розібрати всі 25 складальних одиниць. Деталі скласти в тару.

17. Проаналізувати отримані результати. Зробити висновки.