4. Методологія idef1

Сутність у методології IDEF1X є незалежною від ідентифікаторів чи просто незалежною, якщо кожен екземпляр сутності може бути однозначно ідентифікований без визначення його відносин з іншими сутностями. Сутність називається залежною від ідентифікаторів чи просто залежною, якщо однозначна ідентифікація екземпляра сутності залежить від її відношення до іншої сутності (Рис. 2 .8).

Рис. 2.8 Сутності.

Кожній сутності привласнюється унікальне ім'я і номер, поділювані косою рисою "/" і поміщаються над блоком.

Зв'язок може додатково визначатися за допомогою вказівки чи ступеня потужності (кількості екземплярів сутності-нащадка, що може існувати для кожного екземпляра сутності-батька). У IDEF1X можуть бути виражені наступні потужності зв'язків:

8. кожен екземпляр сутності-батька може мати нуль, один чи більш зв'язаних з ним екземплярів сутності-нащадка;

9. кожен екземпляр сутності-батька повинний мати не менше одного зв'язаного з ним екземпляра сутності-нащадка;

10. кожен екземпляр сутності-батька повинний мати не більш одного зв'язаного з ним екземпляра сутності-нащадка;

11. кожен екземпляр сутності-батька зв'язаний з деяким фіксованим числом екземплярів сутності-нащадка.

Якщо екземпляр сутності-нащадка однозначно визначається своїм зв'язком із сутністю-батьком, то зв'язок називається ідентифікуючий, у противному випадку - неідентифікуючий.

Зв'язок зображується лінією, проведеною між сутністю-батьком і сутністю-нащадком із крапкою на кінці лінії в сутності-нащадка. Потужність зв'язку позначається як показано на Error: Reference source not found (потужність за замовчуванням - N).

Рис. 2.9 Потужність зв'язку.

Ідентифікуючий зв'язок між сутністю-батьком і сутністю-нащад­ком зображується суцільною лінією (Рис. 2 .10). Сутність-нащадок є залежною від ідентифікатора сутності батька, якщо зв'язок ідентифікуючій. Сутність-батько в ідентифікуючому зв'язку може бути як незалежною, так і залежною від ідентифікатора сутності (це визначається її зв'язками з іншими сутностями).

Рис. 2.10 Ідентифікуючий зв'язок.

Пунктирна лінія зображує неідентифікуючий зв'язок (Рис. 2 .11). Сутність-нащадок у неідентифікуючому зв'язку буде незалежною від ідентифікатора, якщо вона не є також сутністю-нащадком у якому-небудь ідентифікуючому зв'язку.

Рис. 2.11 Неідентифікуючий зв'язок.

Атрибути зображуються у вигляді списку імен усередині блоку сутності. Атрибути, що визначають первинний ключ, розміщаються нагорі списку і відокремлюються від інших атрибутів горизонтальною рисою (Рис. 2 .12).

Рис. 2.12 Атрибути і первинні ключі.

Сутності можуть мати також зовнішні ключі (Foreign Key), що можуть використовуватися як частина цілого первинного ключа або неключового атрибута. Зовнішній ключ зображується за допомогою приміщення усередину блоку сутності імен атрибутів, після яких ідуть букви FK у дужках (Рис. 2 .13).

Рис. 2.13 Приклади зовнішніх ключів.