4. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карт, векселів

Чек - це безумовний наказ чекодавця банку-платнику здійснити платіж за пред'явленням зазначеної у чеку грошової суми чекодержателю чи за його наказом за рахунок наявних у банку коштів чекодавця. Чек має суворо визначену форму письмового документа; його виписують на спеціальному бланку, виданому банком.

Залежно від характеру використання чека виділяються кілька його видів:

- іменний - виписується на користь певної особи,

- ордерний - виписується на користь певної особи чи за його наказом, цей вид найбільше використовується у міжнародній практиці,

- чек на пред'явника - виписується на будь-яку особу, яка у даний момент є чекод ержате лем.

Чек може передаватися однією особою іншій через індосамент, тобто передаточний напис, який здійснюється на зворотному боці чека і підписується особою, яка зробила цей напис.

Для підвищення надійності оплати по чеку використовують гарантію будь-якої іншої особи, крім платника за чеком. Така гарантія зазвичай виражається словами "аваль", "вважати за аваль" і супроводжується підписом особи (аваліста), яка прийняла на себе відповідальність за платіж, що є додатковою.

У розрахунках неторговельного характеру використовуються дорожні та єврочеки.

У практиці міжнародних розрахунків приватного характеру дедалі більшого значення набувають пластикові картки, які бувають двох видів: дебетні та кредитні. Дебетні використовуються для оплати товарів та послуг, для одержання готівки за допомогою списання певної суми грошей з банківського рахунку клієнта у межах його залишку. Кредитна картка дає змогу для її власника здійснити аналогічні операції у межах встановленого банком кредитного ліміту.

За характером надання послуг пластикові картки поділяються на цільові (видаються компанією для оплати її товарів та послуг), гарантійні (використовуються для гарантії чекових платежів) та банківські. Банківські картки бувають індивідуальними, що видаються окремим клієнтам, та корпоративними, що оформлюються на фірму для подальшого використання її співробітниками.

Організуючу роль в здійсненні платежів банківськими картками відіграють карткові асоціації (системи). Вони об'єднують процесинговий центр і банки, забезпечуючи координацію і синхронність трансакцій.

Вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне абстрактне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Існують два основні види векселів: прості і переказні (тратти). Простий вексель -це боргове зобов'язання імпортера здійснити платіж. Переказний - письмовий наказ здійснити платіж певній особі у певний строк, який виставляється експортером на імпортера.

Таким чином, у операції з простим векселем задіяні дві особи - векселедавець (платник) та векселедержатель (отримувач коштів за векселем), переказного векселя - три особи: трасант (особа, яка видала вексель), трасат (платник за векселем) та ремітент (особа, на користь якої видано вексель).

Акцепт векселя - це підтвердження трасатом своєї згоди здійснити платіж за векселем. Акцепт векселя здійснюється у вигляді напису на лицьовому боці документа і підписується акцептантом. Необхідність акцепту спричинена тим, що зобов'язання трасата за переказним векселем виникають лише після його акцепту.

Гарантією платежу з простими векселями і траттами є їх авалювання, механізм якого такий же самий, як і по чеках. Векселі також є оборотними фінансовими документами, тобто їх можна передати іншій особі шляхом передавального напису -індосаменту.