- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни
- •6.050502 – Інженерна механіка
- •6.050503 – Машинобудування
- •6.070106 – Автомобільний транспорт
- •Мета роботи
- •Оснащення роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Загальні відомості
- •Класифікація металорізальних верстатів
- •Позначення металорізальних верстатів за класифікацією енімв Кожній моделі верстата присвоюється номер, що складається з трьох або чотирьох цифр.
- •Нормальні пристрої для закріплення заготовок та основні роботи, що виконуються на токарних верстатах
- •Наладка і настроювання токарно-гвинторізного верстата
- •Методичні вказівки
- •Порядок виконання роботи
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Індивідуальне завдання до лабораторної роботи № 1
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 1:
- •Обробка отворів на свердлильних верстатах та допоміжні інструменти і пристрої до свердлильних верстатів
- •Позначення свердлильних верстатів за класифікацією енімв
- •Елементи режиму різання при свердлінні, зенкеруванні і розвертанні
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Основні інструментальні матеріали
- •Класифікація токарних різців
- •Застосування різців різних типів
- •Обробка отворів центровим інструментом
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 3:
- •Консольно-фрезерні верстати
- •Позначення фрезерних верстатів за класифікацією енімв
- •Пристрої для встановлення і закріплення заготовок та основні види фрезерних робіт
- •Елементи режиму різання при фрезеруванні
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Питання для самоперевірки
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 4:
- •Тип верстата – вертикально-фрезерний
- •Тип верстата – горизонтально-фрезерний
- •Стислі теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 5:
- •Мета роботи
- •Оснащення роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Елементи технологічного процесу
- •Побудова технологічного процесу
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Питання для самоперевірки
- •Додатки
- •"Технологія конструкційних матеріалів"
Мета роботи
ознайомитись з класифікацією і маркуванням металорізальних верстатів;
ознайомитись з будовою і технічними характеристиками токарно-гвинторізного верстата 16Е16КП;
отримати відомості по налагодженню та настроюванню верстата на заданий режим роботи.
Оснащення роботи
Токарно-гвинторізний верстат підвищеної точності 16Е16КП
Патрон токарний трикулачковий самоцентруючий
Ріжучий інструмент: різці, свердло, зенкер, розвертка, мітчик, плашка
Вимірювальний інструмент: штангенциркуль, мікрометр
Послідовність виконання роботи
Ознайомитись із класифікацією і маркуванням верстатів по системі ЕНІМВ
Ознайомитись з будовою і роботою токарно-гвинторізного верстата 16Е16КП
Налагодити токарно-гвинторізний верстат на заданий режим роботи за допомогою навчального майстра
Оформити звіт за результатами роботи
Стислі теоретичні відомості
Загальні відомості
Обробка металів різанням – процес зрізання ріжучим інструментом з поверхні заготовки шару метала чи іншого матеріалу для одержання заданої геометричної форми, точності розмірів і мікрогеометрії (шорсткості) поверхонь деталей. Для здійснення процесу різання необхідно мати відносний рух між заготовкою і ріжучим інструментом. Рух робочих органів верстатів розподіляються на рухи різання, установчі і допоміжні. Рухи, при яких із оброблюваної заготовки зрізається шар матеріалу і змінюється стан оброблюваної поверхні, називається рухом різання. До нього відноситься головний рух і рух подачі.
Рух, що визначає швидкість відокремлення стружки, називається головним рухом – швидкістю різання (позначається літерою V).
Рух, що забезпечує безперервність врізання ріжучого леза інструмента в нові шари матеріалу, називається рухом подачі (позначається літерою S).
Рух робочих органів верстата, що забезпечує таке положення інструмента відносно заготовки, при якому з неї зрізається певний шар матеріалу, називається установчим (на схемах обробки позначається Si). Рухи робочих органів верстата, які не мають безпосереднього відношення до процесу різання, а служать для транспортування і закріплення заготовки чи інструмента, швидких переміщень робочих органів, зміни швидкостей різання і подачі і т. і., називаються допоміжними.
Класифікація металорізальних верстатів
В основу класифікації металорізальних верстатів, прийнятої в колишньому СРСР, покладено технологічний метод обробки заготовок, який характеризується типом верстата, видом ріжучого інструмента і типом оброблюваної поверхні. Для позначення металорізальних верстатів експериментальним науково-дослідним інститутом металорізальних верстатів (ЕНІМВ) було розроблено класифікацію, за якою верстати, що виготовлялись серійно, залежно від характеру виконуваних робіт, поділяються на 9 груп, в кожній з яких по 9 типів. Згідно цієї класифікації кожному верстату надано цифровий індекс моделі (Таблиця 1.1).
За рівнем спеціалізації верстати поділяють на універсальні, спеціалізовані і спеціальні. Універсальні призначені для виконання різноманітних операцій в умовах одиничного та серійного виробництва. Спеціалізовані призначені для обробки однотипних деталей різних розмірів в серійному виробництві. Спеціальні призначені для обробки певних деталей у масовому виробництві.
За ступенем точності верстати поділяють на 5 класів: нормальної, підвищеної, високої (прецизійні). особливо високої точності та особливо точні (майстер-верстати). Позначаються класи точності відповідно літерами Н, П, В, А, С. Літера Н в позначенні верстатів може не ставитися.
Верстати першої групи (токарні) шостого типу в залежності від висоти центрів (Н) над станиною поділяються на дрібні (Н < 150 мм), середні (Н = 150...300 мм) і великі (Н > 300 мм).
Маса дрібних верстатів до 500 кг, середніх – до 4 т., великих – до 400 тонн.
Дрібні верстати застосовують в інструментальному виробництві, приладобудуванні, годинниковій промисловості, в дослідних цехах підприємств. На середніх верстатах виконується 70...80 % загального обсягу токарних робіт; вони можуть бути оснащені різними пристроями, що розширюють технологічні можливості верстата і полегшують труд робітника. Великі верстати застосовують у важкому і енергетичному машинобудуванні, для обробки валків прокатних станів, роторів турбін, залізничних колісних пар і таке інше.
Головний рух (обертальний) у токарно-гвинторізних верстатів має заготовка, а рух подачі здійснює різальний інструмент, що закріплений в різцетримачі або в пінолі задньої бабки.