Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема 11_3-4.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
164.35 Кб
Скачать

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт

Всього, у фактичних цінах

У тому числі

Питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП

фундаментальні дослідження

прикладні дослідження

Розробки

науково-технічні послуги

млн. грн.

%

1996

1111,7

140,6

321,6

606,9

42,6

1,36

1997

1263,4

188,5

309,2

693,7

72,0

1,35

1998

1269,0

205,5

297,5

682,8

83,2

1,24

1999

1578,2

220,5

330,4

918,6

108,7

1,21

2000

1978,4

266,6

436,7

1106,3

168,8

1,16

2001

2275,0

353,3

304,9

1317,2

299,6

1,11

2002

2496,8

424,9

343,6

1386,6

341,7

1,11

2003

3319,8

491,2

429,8

1900,2

498,6

1,24

2004

4112,4

629,7

573,7

2214,0

695,0

1,19

2005

4818,6

902,1

708,9

2406,9

800,7

1,09

2006

5354,6

1141,0

841,5

2741,6

630,5

0,98

2007

6700,7

1504,0

1132,6

3303,1

761,0

0,93

2008

8538,9

1927,4

1545,7

4088,2

977,7

0,90

2009

8653,7

1916,6

1412,0

4215,9

1109,2

0,95

Інноваційна активність

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Питома вага підприємств,  що займалися інноваціями

18

16,5

18

15,1

13,7

11,9

11,2

14,2

13

12,8

13,8

Впровадження інновацій на промислових підприємствах

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації. %

14,8

14,3

14,6

11,5

10

8,2

10

11,5

10,8

10,7

11,5

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %

6,8

7

5,6

5,8

6,5

6,7

6,7

5,9

4,8

3,8

Суб’єкт державного регулювання науково-технічної сфери – Державне агенство з питань науки, інновацій та інформатизації України (http://www.dknii.gov.ua/)

Заходи щодо подолання негативних тенденцій:

  • Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України (1999 р.)

  • Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Проте цього в умовах жорсткого фінансового дефіциту, падіння обсягів виробництва, структурних зрушень, корінної трансформації економічних відносин у країні все ще недостатньо.

Інвестиційний потенціал - макси­мально можлива здатність залучати у виробництво і ефектив­но використовувати інвестиційні ресурси для здійснення реаль­них і фінансових інвестицій, які матеріалізуються у новостворю­ваних факторах суспільного виробництва та суспільній інфра­структурі.

У межах держави інвестиційними ресурсами є валові заоща­дження (державні + особисті). Валові заощадження = ВВП – G – C.

Інвестиційний потенціал характеризується поняттями “ін­вестиційний ризик”, “інвестиційна привабливість”, “інвестицій­ний клімат”.

Інвестиційний ризик — якісна характеристика, яка вказує на ймовірність втрати інвестицій та доходу від них. Можна ви­окремити такі чинники ризику: політичний, економічний, соці­альний, кримінальний, екологічний, фінансовий, законодавчий. При оцінці інвестиційних ризиків варто взяти до уваги:

  1. політичний ризик — політична та кадрова стабільність або нестабільність у країні, рівень авторитетності влади (висо­кий чи низький);

  2. економічний ризик — активність суб’єктів у реалізації економічних реформ і регуляторної політики, адекватність ін­вестиційних намірів стратегії економічного розвитку країни;

  3. соціальний ризик — демографічне навантаження постійно­го населення, міжрегіональну та міждержавну міграцію, грошо­ві доходи населення, кількість безробітного населення, криміногенну ситуацію;

  4. екологічний ризик — рівень забрудненості навколишнього природного середовища, свідчення наявності зон екологічного лиха.

При визначенні інвестиційного ризику, прийнятті рішень щодо інвестування оцінюють інвестиційний клімат та інвести­ційну привабливість.

Інвестиційний клімат держави — це су­купність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності віт­чизняних і закордонних інвесторів.

Для оцінки інвестиційної привабливості використовують різ­ні методики, що дають змогу визначити її на макро-, галузевому, регіональному рівнях і рівні підприємства.

У практиці оцінювання інвестиційної привабливості застосо­вують два основні підходи:

  1. провадиться індивідуальна оцінка параметрів інвестиційного потенціалу й ін­вестиційного ризику, що дає можливість найбільш повно визна­чити вагу певних чинників при реалізації проекту. Чим менший ризик, тим більша інвестиційна привабливість і навпаки.

  2. виявлення співвідношення при­бутковості та ризику, а також їх взаємозв’язку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]