43. Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається:

• з призначення освітньо-професійної програми підготовки;

• сфери використання освітньо-професійної програми підготовки фахівця;

• розподілу змісту освітньо-професійної програми та тривалості навчання;

• нормативного змісту освітньо-професійної програми (системи знань, переліку навчальних дисциплін, державної атестації студента).

Терміни навчання становлять, як правило, для молодшого спеціаліста-юриста - 2,5-3 роки, бакалавра з напряму "Право" - 3,5-4 роки, спеціаліста, магістра - 1-1,5 року.

Обсяг циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки має становити 18-23 % , а обсяг циклів професійної і практичної підготовки - відповідно - 82-77 % від загального обсягу освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців.

Вибіркова частина ОПП визначається як різниця між загальним обсягом підготовки та обсягом, передбаченим на засвоєння нормативного змісту ОПП і складається з частини самостійного вибору навчального закладу та частини вільного вибору студента (крім ОПП підготовки молодшого спеціаліста). Для реалізації справді вільного вибору студента вищий юридичний заклад освіти має запропонувати такий перелік дисциплін, загальний обсяг яких перевищує обсяг, передбачений освітньо-професійною програмою для цього циклу.

У нормативному змісті освітньо-професійної програми:

• на підставі аналізу системи вмінь, наведеної в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця, визначається система знань, потрібних для формування зазначених умінь;

• визначається форма державної атестації, необхідна для встановлення рівня опанування студентом відповідним блоком змістовних модулів.

Нормативну форму державної атестації студента встановлюють залежно від напряму підготовки та спеціальності у такому вигляді:

• для молодших спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту) або комплексний кваліфікаційний іспит;

• для бакалаврів: поєднання захисту випускної роботи та складання державного іспиту (іспитів);

• для спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту);

• для магістрів: поєднання складання державних іспитів та захисту магістерської випускної роботи.

44. Форма організації навчання - певна структурно-організаційна та управлінська конструкція навчального заняття залежно від його дидактичних цілей, змісту й особливостей діяльності суб'єктів та об'єктів навчання.

Форми організації навчання мають упорядкувати навчальний процес. їхньою провідною ознакою для класифікації є дидактичні цілі. Водночас кожна організаційна форма навчання може мати кілька дидактичних цілей.

У дидактичному процесі найчастіше виокремлюють чотири групи організаційних форм;

■ навчальні заняття;

■ практична підготовка;

■ самостійна робота;

■ контрольні заходи.

До першої групи належать: лекція, семінар, лабораторне заняття, практичне заняття, індивідуальне заняття, навчальна конференція, консультація, навчальна гра та ін;

Дидактична мета другої групи - організаційних форм практичної підготовки - формування у студентів професійних навичок, а також практичних умінь, необхідних для виконання завдань.

До третьої групи - організаційних форм самостійної роботи - належить робота з друкованими джерелами (підручниками, навчальними посібниками, інструкціями, настановами тощо), самостійне вправляння, самостійне вивчення певних питань, участь у роботі гуртків, експериментально-дослідницька робота, самостійний перегляд телепередач, тематичних кінофільмів, прослуховування радіопередач та ін.

Дидактичні цілі самостійної роботи:

■ закріплення, поглиблення, розширення й систематизація знань, здобутих під час аудиторних занять;

■ самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом;

■ формування професійних навичок і вмінь;

■ формування вмінь і навичок самостійної розумової праці;

■ розвиток самостійності мислення, творчого підходу до розв'язання поставлених завдань;

■ самоосвіта. ,

До четвертої групи - організаційних форм контрольних заходів - належать: іспити (заліки), модульний контроль, контрольні роботи, контрольна перевірка оволодіння професійними знаннями, навичками і вміннями з різних предметів, розв'язання кваліфікаційних завдань, захист