- •Тема 5. Циклічні коливання економіки та економічне зростання
- •1. Суть економічного (ділового) циклу
- •2. Антикризова політика
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •Зміна державних витрат (g) ;
- •Зміна податкових ставок (t(y));
- •Зміна пропозиції грошей (мs).
- •3. Економічне зростання: суть, типи, значення, фактори.
- •4. Джерела економічного зростання
- •5. Неокласична модель економічного зростання
- •6. Модель економічного зростання р. Солоу
Зміна державних витрат (g) ;
Зміна податкових ставок (t(y));
Зміна пропозиції грошей (мs).
3. Економічне зростання: суть, типи, значення, фактори.
Економічне зростання завжди означає реальний приріст обсягу національного продукту внаслідок збільшення кількості факторів виробництва, або удосконалення техніки та технології. Можливе ще й таке визначення: економічне зростання – це збільшення реального обсягу ВНП, або реального доходу на душу населення.
Економічне зростання вимірюється такими показниками, як: ВВП, ВНП, ЧНП.
Інформацію про зміни економічного зростання дає такий показник, як темп зростання:
ВНП1
Темп зростання ВНП = 100%,
ВНП0
де ВНП1 – валовий національний продукт звітного року;
ВНП0 – валютний національний продукт базового року.
Існують такі типи економічного зростання: екстенсивний, інтенсивний, змішаний (реальний).
Екстенсивний тип має місце тоді, коли збільшення реального обсягу національного продукту здійснюється внаслідок збільшення кількості використання факторів виробництва.
Інтенсивний тип має місце тоді, коли збільшення економічного потенціалу здійснюється за рахунок застосування нової техніки і технології.
Змішаний (реальний) тип має місце тоді, коли збільшення реального обсягу національного продукту здійснюється внаслідок збільшення кількості використовуваних факторів виробництва і застосування нової техніки та технології.
Економічне зростання розглядається як важлива економічна мета, оскільки збільшення реального обсягу національного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя. Взагалі зростаюча економіка має більші можливості задовольняти нові потреби і вирішувати ширше коло соціально-економічних проблем як в своїй країні, так і на міжнародному рівні.
Фактори економічного зростання
До найважливіших факторів економічного зростання належить: кількість і якість природних та трудових ресурсів, обсяг основного капіталу, технологія.
Це так звані А-фактори пропозиції. Вони роблять виробництво фізично можливим і визначають його спроможність до зростання. Б-фактори пов'язані з реалізацією зростаючого виробничого потенціалу. Економіка країни повинна забезпечити повне використання зростаючих обсягів ресурсів, що вимагає збільшення сукупних видатків. В-фактори розподілу. Для найбільш ефективного використання виробничого потенціалу повинна бути забезпечена повна утилізація ресурсів (а не тільки залучення їх у господарський обіг). Необхідно так розподіляти зростаючий обсяг ресурсів, щоб одержати максимальну кількість корисної продукції.
Всі ці фактори взаємопов'язані між собою. Наприклад, безробіття уповільнює темпи накопичення капіталу, низькі темпи капіталовкладень можуть стати причиною безробіття.
4. Джерела економічного зростання
Приріст обсягу виробництва (Q) може бути досягнутий за рахунок приросту праці (L), приросту капіталу (K),технічних нововведень (ТН).
Відповідно приріст обсягу виробництва за рік визначається внеском кожного фактора виробництва в економічне зростання.
Приріст обсягу виробництва може бути досягнутий за допомогою залучення більшого обсягу ресурсів та продуктивнішого використання їх.
Розглянемо; наприклад, як впливає на реальний ВНП зростання витрат праці.
Реальний ВНП у будь-який час визначається як витрати праці (в чол.-год.), зменшені на продуктивність праці (реальний годинний виробіток в розрахунку на одного робітника).
ВНП = Кількість відроблених чол. – год. Х Продуктивність праці.
Затрати праці залежать від:
– кількості зайнятих (а вона в свою чергу залежить від кількості населення і відсотка працездатних);
– тривалості робочого тижня (правові фактори, колективні договори).
Продуктивність праці залежить від:
– технічного прогресу (або сукупної продуктивності факторів виробництва, обсягу капіталовкладень, освіти, розміщення трудових ресурсів та ін.).
Таким чином, реальний обсяг виробництва залежить від:
– кількості зайнятих;
– середньої кількості відроблених годин;
– продуктивності праці.
В економічно розвинутих країнах зростання продуктивності праці забезпечується на 70–80% за рахунок технічного прогресу.
Економічний розвиток залежить від економічного зростання (характеру використання продуктивних сил суспільства) і суспільного способу виробництва (еволюції економічної системи).
Найважливішими проблемами теорій економічного зростання є:
– відшукання джерел зростання;
– забезпечення довготривалої стійкості;
– темпи оновлення та структура національного господарства;
– економічні наслідки технічного прогресу;
– підходи до вимірів факторів та результатів.
З метою вирішення цих та інших проблем застосовуються моделі економічного зростання.