Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макро_Тема 5.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
105.47 Кб
Скачать
    1. Зміна державних витрат (g) ;

    2. Зміна податкових ставок (t(y));

    3. Зміна пропозиції грошей (мs).

3. Економічне зростання: суть, типи, значення, фактори.

Економічне зростання завжди означає реальний при­ріст обсягу національного продукту внаслідок збільшен­ня кількості факторів виробництва, або удосконалення техніки та технології. Можливе ще й таке визначення: економічне зростання – це збільшення реального обсягу ВНП, або реального доходу на душу населення.

Економічне зростання вимірюється такими показни­ками, як: ВВП, ВНП, ЧНП.

Інформацію про зміни економічного зростання дає такий показник, як темп зростання:

ВНП1

Темп зростання ВНП =  100%,

ВНП0

де ВНП1валовий національний продукт звітного року;

ВНП0валютний національний продукт базового року.

Існують такі типи економічного зростання: екстен­сивний, інтенсивний, змішаний (реальний).

Екстенсивний тип має місце тоді, коли збільшення ре­ального обсягу національного продукту здійснюється внаслідок збільшення кількості використання факторів виробництва.

Інтенсивний тип має місце тоді, коли збільшення еко­номічного потенціалу здійснюється за рахунок застосу­вання нової техніки і технології.

Змішаний (реальний) тип має місце тоді, коли збільшення реального обсягу національного продукту здійснюється внаслідок збільшення кількості використо­вуваних факторів виробництва і застосування нової техніки та технології.

Економічне зростання розглядається як важлива еко­номічна мета, оскільки збільшення реального обсягу національного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя. Взагалі зростаюча еко­номіка має більші можливості задовольняти нові потреби і вирішувати ширше коло соціально-економічних про­блем як в своїй країні, так і на міжнародному рівні.

Фактори економічного зростання

До найважливіших факторів економічного зростання належить: кількість і якість природних та трудових ре­сурсів, обсяг основного капіталу, технологія.

Це так звані А-фактори пропозиції. Вони роблять ви­робництво фізично можливим і визначають його спро­можність до зростання. Б-фактори пов'язані з реалізацією зростаючого виробничого потенціалу. Економіка країни повинна забезпечити повне використання зростаючих обсягів ресурсів, що вимагає збільшення сукупних ви­датків. В-фактори розподілу. Для найбільш ефективного використання виробничого потенціалу повинна бути за­безпечена повна утилізація ресурсів (а не тільки залучен­ня їх у господарський обіг). Необхідно так розподіляти зростаючий обсяг ресурсів, щоб одержати максимальну кількість корисної продукції.

Всі ці фактори взаємопов'язані між собою. Напри­клад, безробіття уповільнює темпи накопичення капіта­лу, низькі темпи капіталовкладень можуть стати причи­ною безробіття.

4. Джерела економічного зростання

Приріст обсягу виробництва (Q) може бути досягнутий за рахунок приросту праці (L), приросту капіталу (K),технічних нововведень (ТН).

Відповідно приріст обсягу виробництва за рік визначається внеском кожного фактора виробництва в економічне зростання.

Приріст обсягу виробництва може бути досягнутий за допомогою залучення більшого обсягу ресурсів та про­дуктивнішого використання їх.

Розглянемо; наприклад, як впливає на реальний ВНП зростання витрат праці.

Реальний ВНП у будь-який час визначається як вит­рати праці (в чол.-год.), зменшені на продуктивність праці (реальний годинний виробіток в розрахунку на од­ного робітника).

ВНП = Кількість відроблених чол. – год. Х Продуктивність праці.

Затрати праці залежать від:

кількості зайнятих (а вона в свою чергу залежить від кількості населення і відсотка працездатних);

тривалості робочого тижня (правові фактори, коле­ктивні договори).

Продуктивність праці залежить від:

технічного прогресу (або сукупної продуктивності факторів виробництва, обсягу капіталовкладень, освіти, розміщення трудових ресурсів та ін.).

Таким чином, реальний обсяг виробництва залежить від:

кількості зайнятих;

середньої кількості відроблених годин;

продуктивності праці.

В економічно розвинутих країнах зростання продук­тивності праці забезпечується на 70–80% за рахунок технічного прогресу.

Економічний розвиток залежить від економічного зростання (характеру використання продуктивних сил суспільства) і суспільного способу виробництва (ево­люції економічної системи).

Найважливішими проблемами теорій економічного зростання є:

відшукання джерел зростання;

забезпечення довготривалої стійкості;

темпи оновлення та структура національного гос­подарства;

економічні наслідки технічного прогресу;

підходи до вимірів факторів та результатів.

З метою вирішення цих та інших проблем застосову­ються моделі економічного зростання.