Порядок винесення ухвал у судовому засіданні
В усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для провадження додаткового розслідування, при вирішенні питань:
про нове обвинувачення
про притягнення до к/в іншої особи
про притягнення до відповідальності за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправильний висново
про закриття справи
про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу
про застосування заходів безпеки
про відводи
про призначення експертизи,
а також окремі ухвали виносяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду.
Всі інші ухвали можуть за розсудом суду виноситися або у зазначеному вище порядку, або після наради суддів на місці з занесенням ухвали до протоколу судового засідання.
Ухвали, винесені судом під час судового розгляду, підлягають оголошенню, крім ухвал, що виносяться в порядку, передбаченому частиною третьою статті 52-1 і частиною першою статті 52-3 цього Кодексу (задля осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки).
При одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статті випадках суддя виносить постанови.
Зміна обвинувачення в суді
Кримінально-процесуальний закон (ст. 277 КПК) передбачає можливість зміни обвинувачення під час судового розгляду, причому навіть у разі, якщо це погіршить становище підсудного.
Зміна прокурором обвинувачення в суді допускається за наявності як матеріальних (кримінально-правових), так і процесуальних умов.
Матеріальні умови зміни обвинувачення у суді:
зміна обвинувачення (як у бік пом'якшення, так і у бік погіршення становища підсудного) має стосуватися виключно того злочину, у вчиненні якого обвинувачують підсудного (умисел необережність; кваліфікуючі ознаки злочину тощо);
прокурор не може доповнити обвинувачення новими епізодами злочинної діяльності або звинуватити підсудного у вчиненні іншого злочину.
Процесуальні умови зміни обвинувачення пов'язані з тим, що в результаті зміни обвинувачення не буде порушено правила про:
підсудність (наприклад, місцевий — апеляційний суд);
обов'язковість проведення досудового слідства (наприклад у справах, порушених прокурором за матеріалами протокольної форми).
Якщо ці правила може бути порушено, то прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове досудове слідство.
Зміна обвинувачення може мати місце тільки до закінчення судового слідства.
Процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення у суді:
прокурор складає постанову про зміну обвинувачення;
оголошує її і вручає копії підсудному та його законному представникові; захисникові; потерпілому, цивільному позивачеві,цивільному відповідачеві та їх представникам;
якщо в постанові ставиться питання про пом'якшення становища підсудного, суд роз'яснює потерпілому та його представникові право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі;
суд роз'яснює підсудному, що той захищатиметься від нового обвинувачення;
суд відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для підготовки підсудного, захисника і законного представника до захисту (цей строк за клопотанням підсудного може бути скорочено;
6) після закінчення строку підготовки до захисту розгляд справи продовжується.
Межі судового розгляду — основне положення, сутність якого полягає в тому, що суд розглядає і вирішує кримінальну справу тільки щодо підсудних і лише в межах пред'явленого на досудовому слідстві обвинувачення.
Розгляд справи обмежується:
обвинувальним висновком — у справах публічного і приватно-публічного обвинувачення;
скаргою потерпілого — у справах приватного обвинувачення. Межі судового розгляду остаточно визначаються в стадії попереднього розгляду справи суддею.
Правильне визначення меж судового розгляду:
1) забезпечує цілеспрямованість у діяльності суду;
гарантує підсудному здійснення ним права на захист;
унеможливлює засудження особи за злочин, у вчиненні якого її обвинувачують;
унеможливлює засудження осіб, щодо яких справу попередньо не розслідували.