- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1: Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу
- •Тема 2. Метод і методичні прийоми економічного
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Проблемні питання
- •Тестові завдання
- •Тема 3: Види аналізу та його інформаційне
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи до самостійної роботи
- •Тестові завдання
- •Тема 4: Аналіз фінансового стану підприємства
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи для самостійної роботи
- •Проблемні питання
- •Тестові завдання
- •Тема 5: Аналіз прибутку і рентабельності
- •План вивчення теми
- •Методичні вказівки до самостійної роботи
- •Проблемні питання
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи для самостійної роботи
- •Проблемні питання
- •Тестові завдання
- •Тема 7: Аналіз використання виробничих ресурсів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи для самостійної роботи
- •Проблемні питання
- •Тестові завдання
- •Тема 8: Аналіз витрат на виробництво, собівартості
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи для самостійної роботи
- •Проблемні питання
- •Тестові завдання
Проблемні питання
Вимоги, що пред’являються для забезпечення можливості порівняння даних.
Необхідність використання в економічному аналізі відносних та середніх величин і їх види.
Методика побудови групувань.
Сальдовий прийом, можливості його використання в економічному аналізі.
Основні задачі факторного аналізу.
Використання графіків та діаграм в економічному аналізі.
Особливості побудови аналітичних таблиць.
Недоліки методу елімінування.
Напрями використання соціологічних методів в економічному аналізі.
Тестові завдання
Спосіб дослідження причинних зв'язків, при якому дослідження проводиться від окремого до загального, від вивчення окремих факторів до узагальнень, від причин до результатів – це:
а) методи дедукції;
б) метод індукції;
в) власний варіант відповіді.
Системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників різних джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва – це:
а) методика економічного аналізу;
б) предмет економічного аналізу;
в) спосіб обробки інформації в економічному аналізі;
г) власний варіант відповіді.
Порівняння фактичних даних з плановими проводяться для:
а) визначення ступеню виконання плану;
б) виявлення резервів виробництва;
в)визначення тенденцій розвитку економічних процесів;
г) перевірки обґрунтованості планових показників;
д) виявлення впливу факторів.
Співвідношення величини явища з величиною будь-якого іншого явища або з величиною цього явища, але взятого за інший час або по іншому об’єкту відображають:
а) відносні показники;
б) абсолютні показники;
в) середні величини;
г) власний варіант відповіді.
Співвідношення частин цілого між собою характеризуються:
а) відносні показники структури;
б) відносні величини ефективності;
в) відносні величини інтенсивності;
г) власний варіант відповіді.
Який взаємозв’язок існує між відносними величинами величинами динаміки, планового завдання та виконання плану;
а) відносна величина динаміки дорівнює добутку відносних величин виконання плану та планового завдання;
б) відносна величина динаміки дорівнює частці від ділення відносної величини виконання плану на величину планового завдання;
в) відносна величина динаміки дорівнює частці від ділення відносної величини виконання планового завдання на величину виконання плану;
г) власний варіант відповіді.
Для встановлення зв'язку між групувальною ознакою та показниками, що характеризують групи, використовують
а) типологічне групування;
б) структурні групування;
в) аналітичні групування;
г) власний варіант відповіді.
Відносне відхилення використовуються:
а) якщо визначають відношення порівняльних величин у відсотках;
б) для того, щоб показати, на скільки відсотків порівняльний показник більший або менший від показника, з яким порівнюють;
в) для того, щоб показати, у скільки разів порівняльний показник більший або менший за показник, з яким порівнюють;
г) власний варіант відповіді.
Середні величини в економічному аналізі характеризують:
а) узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ за певною ознакою;
б) кількісні розміри явища у відповідних одиницях виміру;
в) співвідношення величини окремих явищ;
г) власний варіант відповіді.
В комбінованих таблицях:
а) перераховуються одиниці сукупності явища, що характеризується;
б) дані предмета розбиваються на групи та підгрупи за декількома ознаками;
в) дані по окремих одиницях сукупності об’єднуються в групи за однією суттєвою ознакою;
г) власний варіант відповіді.
Якщо зв’язок факторів з функціональним показником має функціональний характер, то це:
а) детермінований аналіз;
б) стохастичний аналіз;
в) статистичний аналіз;
г) власний варіант відповіді.
Факторний аналіз, що вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, є:
а) динамічним аналізом;
б) статистичним аналізом;
в) перспективним аналізом;
г) власний варіант відповіді.
Фактори, що характеризують ступінь напруженості праці в процесі виробництва – це:
а) кількісні фактори;
б) якісні фактори;
в) інтенсивні фактори;
г) екстенсивні фактори.
Моделі, що використовуються у випадках, коли результативний показник є алгебраїчною сумою декількох факторів, називають:
а) адитивними моделями;
б) мультиплікативними моделями;
в) кратними моделями;
г) власний варіант відповіді.
На методі елімінування базуються:
а) інтегральний спосіб;
б) спосіб пропорційного ділення;
в) спосіб абсолютних різниць;
г) спосіб відносних різниць;
д) спосіб ланцюгових підстановок;
е) індексний спосіб.
Якщо потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких повинні бути однаковими застосовують:
а) метод групування;
б) середні величини;
в) прийом порівняння та зіставлення;
г) прийом визначення структури;
д) балансовий метод;
е) визначення структури;
ж) прийом ланцюгових підстановок;
з) власний варіант відповіді.
При застосуванні прийому відносних різниць розрахунок окремих факторів проводиться:
а) шляхом множення різниці у відсотках рівня виконання плану по двох взаємопов’язаних показниках на абсолютний фактичний рівень показника, що аналізується;
б) шляхом множення різниці у відсотках рівня виконання плану по двох взаємопов’язаних показниках на абсолютний плановий рівень показника, що аналізується;
в) шляхом множення різниці між фактичним та плановим показником на абсолютний плановий рівень показника, що аналізується;
г) власний варіант відповіді.
Для визначення темпів змін досліджуваного явища за кожний окремий період порівняно з попереднім обчислюють:
а) базисний індекс;
б) ланцюговий індекс;
в) структуру показника;
г) власний варіант відповіді.
Для нейтралізації впливу вартісного фактору необхідно:
а) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком фактичного обсягу і фактичних цін;
б) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком планового обсягу і планових цін;
в) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком фактичного обсягу і планових цін;
г) власний варіант відповіді.
Якщо у вихідних даних мультиплікативних та змішаних моделей існують абсолютні відхилення по факторних показниках, то найбільш доцільно застосовувати:
а) спосіб абсолютних різниць;
б) спосіб відносних різниць;
в) спосіб ланцюгових підстановок;
г) власний варіант відповіді.
Література: [1.с. 44-59, с. 93-190, с. 224-250; 3.с. 39-80; 4, с. 52-126; 5,с. 25-38; 10, с. 22-46; 11,с. 14-58; 13, с. 16-24]