Філософський мінімум 3
1. Головні представники німецької класичної філософії.
Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах
2. Головний зміст філософії Імануїла Канта.
Апріоризм та агностицизм в пізнанні, розмежування світу природи де діє необхідність і світу людини де існує свобода.
3. Принципи гегелівської філософії.
Принцип тотожності мислення і буття, принцип усезагального зв’язку, принцип розвитку.
4. Головний зміст філософії Георга Гегеля
Абсолютна ідея (система категорій, що саморозвиваються), яка розвивається на основі принципів і законів діалектики.
5. Визначальні риси філософії марксизму
Синтез матеріалізму і діалектики, концепція комуністичного суспільства.
6. Головний зміст філософії позитивізму
Справжня наука не виходить за сферу фактів, за межі чуттєво даного, така наука є всемогутньою.
7. Провідна теза філософії прагматизму
Практична ефективність ідей є критерієм їх істинності
8. Головний зміст аналітичної філософії
Переведення філософських проблем в сферу мови та вирішення їх на основі аналізу мовних засобів і виразів
9. Ключовий зміст філософії постпозитивізму
Звернення до історії науки та дослідження процесу розвитку науки.
10. Представники постпозитивізму (історичної школи філософії науки)
Імре Лакатос, Пол Фейєрабенд, Томас Кун, Стівен Тулмін.
11. Вихідна позиція філософії Артура Шопенгауера
Воля основа світу, яка протиставляється розуму.
12. Головний зміст філософії Фрідріха Ніцше
Воля до влади, як основа життя, переоцінка традиційних європейських цінностей.
13. Ключове положення філософії екзистенціалізму
Вихідні значення сущого виводяться з існування людини.
14. Головні представники екзистенціалізму
Мартін Хайдеггер, Карл Ясперс, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю.
15. Основні напрямки сучасної релігійної філософії
Неотомізм, персоналізм, теярдизм.
16. Провідні напрями філософії кінця ХХ - початку ХХІ століть.
Постмодернізм, комунікативна філософія.
Філософський мінімум 4
1.Головні представники української філософії.
Прокопович, Сковорода, Юркевич, Вернадський
2.Визначальні риси української філософії.
Антеїзм (усвідомленість єдності людини з природою), екзистенціалізм, кордоцентризм.
3.Головний зміст філософії Григорія Сковороди.
Серце як зосередження емоційно-вольової сутності людини, вчення про три світи та дві натури.
4.Що таке онтологія?
Вчення про буття, тобто про все те, що якось існує.
5.Що таке матерія?
Матерія – об’єктивна реальність, що дана нам в остаточному підсумку у відчуттях.
6.Головний атрибут буття.
Рух, який є абсолютним, а спокій є відносним.
7.Що таке простір?
Форма буття, що виражає протяжність і співіснування об’єктів.
8.Що таке час?
Форма буття, що виражає тривалість існування об’єктів і послідовність зміни їхніх станів.
9.Сутність феномену свідомості
Вищий рівень духовної активності людини як соціальної істоти.
10.Структура свідомості за Фрейдом.
„Воно” (сфера інстинктів, потягів), „Я” (свідоме), „Над-Я” (суспільні правила, норми, що регламентують поведінку людини)
11.Що таке самосвідомість?
Здатність людини подивитись на себе збоку.
12.Форми суспільної свідомості.
Мораль, правова свідомість, політична свідомість, естетична свідомість, релігія, філософія, наука.
13.Що таке гносеологія?
Теорія пізнання, вона вивчає природу, принципи і форми пізнавальної діяльності людини.
14.Основні рівні пізнання.
Емпіричний, теоретичний, технологічний (практичний).
15.Закони діалектики.
Закон заперечення заперечення, закон переходу кількісних змін в якісні, закон єдності та боротьби протилежностей.
16. Що таке свобода?
Здатність діяти з власної волі, не детермінуючись обставинами.
Екзаменаційні питання з курсу „Філософії”
Поняття світогляду та його структура.
Типи світоглядів.
Причини та умови виникнення філософії.
Значення терміну філософія, його походження.
Способи та форми буття філософії.
Особливості предмету філософії.
Основне питання філософії.
Діалектика і матафізика як ключові підходи в розумінні світу.
Функції філософії.
Філософія і наука (спільне і відмінне).
Основні етапи в розвитку античної філософії.
Особливості античної думки.
Філософія Мілетської школи (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен).
Філософія Геракліта.
Філософія Піфагорійської школи.
Філософія Елейської школи (Парменід, Зенон).
Філософія Емпедокла та Анаксагора.
Філософія Демокріта.
Пізнавальний та етичний релятивізм софістів.
Філософія Сократа.
Філософія Платона (онтологія, гносеологія, вчення про державу).
Філософія Аристотеля (онтологія, гносеологія, вчення про державу).
Філософія скептиків.
Філософія стоїків.
Філософія Епікура.
Особливості філософії Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії.
Загальна характеристика Середньовічної філософії.
Патристика, головні ідеї та представники.
Особливості арабської середньовічної філософії.
Схоластична філософія.
Філософія Августина Блаженного.
Філософія Фоми Аквінського.
Суперечка реалістів і номіналістів в Середньовіччі.
Визначальні риси філософії Відродження.
Головні чинники в становленні філософії Нового часу.
Основні характеристики філософії Нового часу.
Емпіризм і раціоналізм Нового часу.
Філософія Ф. Бекона.
Філософія Р. Декарта.
Філософія Т. Гоббса.
Філософія Д. Локка.
Філософія Б. Спінози.
Філософія Г. Лейбніца.
Філософія Дж. Берклі.
Філософія Д. Юма.
Філософія Просвітництва.
Французький матеріалізм 18 ст.
Німецька класична філософія. Загальна характеристика.
Філософія І. Канта.
Філософія Г. Гегеля.
Марксистська філософія.
Філософія позитивізму.
Аналітична філософія.
Філософія критичного раціоналізму.
Історична школа в філософії науки.
Філософія прагматизму.
Ірраціоналістична філософія С. Керкегора.
Філософія А. Шопенгауера.
Філософія Ф. Ніцше.
Визначальні риси екзистенціалізму.
Сучасні релігійно-філософські вчення.
Російська релігійна філософія ХХ ст.
Основні етапи розвитку філософії в Україні.
Особливості української філософії.
Філософія Г. Сковороди.
Проблема буття.
Матерія як філософська категорія.
Рух, час, простір як атрибути буття.
Свідомість і самосвідомість.
Концепції свідомості З. Фрейда та К. Юнга.
Форми суспільної свідомості.
Загальна характеристика пізнання.
Рівні пізнання.
Основні етапи розвитку науки.
Методологія наукового пізнання.
Істина як головна мета пізнання.
Принципи й закони діалектики.
Категорії діалектики.
Проблема антропосоціогенезу.
Сфери буття людини.
Природа суспільства у філософській традиції
Форми організації суспільного буття.
Проблема свободи особистості.
Негативна та позитивна свобода.
Атрибутивні ознаки й властивості культури.
Проблема кризи сучасної культури.
Філософія історії: поняття та предмет.
Лінійна та нелінійна філософія історії.
Глобальні проблеми сучасності.
Сучасні футурологічні концепції