Аналіз морфологічних і словотвірних помилок щодо застосування дітьми відприкметникових прикметників у нестимульованому та стимульованому мовленні

Проаналізуємо тільки граматичні категорії прикметника – рід, число й відмінок. Ці граматичні категорії є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюваний характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються 2, С.100.

Аналіз нестимульованого й стимульованого мовлення дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку дає змогу виявити певні труднощі в оволодінні ними морфологічними формами слів. Наведемо приклад типових помилок в мовленні дітей. Так, діти молодшого дошкільного віку засобом словозміни прикметників неправильно узгоджують їх з іменниками в роді, числі та відмінку. Особливо це помітно під час узгодження іменників із якісними прикметниками (на позначення величини, обсягу, розміру, кольору): великий, високий, повний, червоний тощо. Наведемо приклад використання у дитячому мовленні (далі – ДМ) зазначених прикметників: ДМ – велик, червон.

Мають місце також і помилки в творенні ступенів порівняння прикметників: білий – біліший, веселий – веселіший, високий – вищий, низький – нижчий (ДМ – біліщій, веселіщій).

Окреслимо помилки в мовленні дітей середнього віку засобом словозміни. Передусім це помилки в узгодженні прикметників із іменниками в роді, числі та відмінку, зокрема, в узгодженні прикметників із невідмінюваними іменниками середнього роду: зелене яблуко, синє небо, нове піаніно, радіо, метро (ДМ – зеленая яблуко, нова піаніно). Зауважимо, що найчастіше невідмінювані іменники діти намагаються узгодити із жіночим родом прикметника (ДМ – красива метро), а як свідчення інтерференції – уживання множини іменника “пальто” у російському варіанті “багато пальто”.

У цьому віці в мовленні дітей багато помилок виявлено під час вживання прикметників вищого та найвищого ступенів порівняння: гарний (хороший) — кращий, найкращий (ДМ – найгарний); поганий – гірший, найгірший (ДМ – найпоганий). Помилок у творенні ступенів порівняння прикметників із словами багато, набагато, куди, трохи (багато ширший, набагато менший, куди кращий, трохи вищий) було менше, ніж у молодшому віці, але зафіксовано: ДМ – зовсім вищий, зовсім ширший.

У мовленні дітей старшого дошкільного віку правильно вживаються граматичні форми, які діти засвоїли в попередніх групах. Проте спостерігаються специфічні морфологічні та словотвірні помилки. Так, в мовленні дітей як шостого, так і сьомого року було зафіксовано вживання неправильних граматичних форм в: узгодженні прикметників з іменниками середнього роду в різних відмінках: смачне печиво, солодкого ситра, моє прізвище, наше малятко, у нашого малятка, у новому пальті, з маленького зернятка, у сухому бадиллі (ДМ – смачний печиво, маленький зернятко, сухий бадилля), у тому числі невідмінюваних іменників: широке шосе, смачне пюре (ДМ – широкий шосе, смачний пюре). Зауважимо, що діти старшого дошкільного віку (на відміну від дітей молодшого й середнього дошкільного віку) тяжіють до узгодження невідмінюваних іменників із чоловічим родом прикметників.

Багато помилок було також зафіксовано в узгодженні прикметників із іменниками, які мають тільки форму множини: мої штани (ДМ – мій штані), бабусині окуляри (ДМ – бабусина окуляри), великі ножиці (ДМ – велик ножиць), нові сани (ДМ – новий сани), широкі двері (ДМ – широка дверя); прикметників із кличним відмінком іменників: любий зайчику (ДМ – любий зайчик), люба матусю (ДМ – люба мамочка).

Аналіз мовлення дітей сьомого року життя засвідчує не правильне вживання синонімічних форм місцевого відмінка: на синьому – на синім, на довгому – на довгім, на осінньому – на осіннім, на високому – на високім. Також привертають увагу помилки в мовленні дітей у синонімічних словах типу горобиний – гороб’ячий (від горобець), горобинний, горобиновий (від горобина), ластівка – ластів’ячий – ластівчин, мавпа – мавпячий – мавпин, лев – лев’ячий – левовий, тигр – тигровий – тигрячий – тигрів (ДМ – горобиячий, листивиячий). Зафіксовано також помилки під час творення різних форм ступенів порівняння прикметників: зі словами значно, набагато, куди, щонайбільш, щонайменш, якнайменш (значно вищий, набагато кращий, куди кращий) та за допомогою суфіксів і префіксів (старий – старенький – старуватий – пристаркуватий – старезний – занадто старий). Так, із наведеної групи слів діти старшого дошкільного віку утворили лише одну пару старий – старенький, і як варіанти – (ДМ) дуже старий, сильно старий.

Кількісний та якісний аналіз нестимульованого й стимульованого мовлення дітей дошкільного віку дає змогу з’ясувати, а потім і згрупувати морфологічні та словотвірні помилки, які мають місце в зв’язному мовленні.

Отже, передусім окреслимо морфологічні помилки в мовленні кожної вікової групи.

Так, діти молодшого дошкільного віку мають певні труднощі у практичному використанні граматичних категорій прикметника, зокрема, категорії відмінка, роду й числа. Причиною цих помилок, на наш погляд, є те, що для прикметника його іменні категорії є похідними, базою, яка нівелюється за змістом і виконує синтаксичний зв’язок опорного іменника і залежного прикметника, служать категорії іменника. Для дитини молодшого віку, яка має ще багато помилок у вживанні іменника, цей факт є вирішальним під час творення прикметника.

У мовленні дітей середнього і старшого дошкільного віку найбільше поширені морфологічні помилки у вживанні повної (стягненої й нестягненої) і короткої форми прикметників, а також у творенні ступенів порівняння якісних прикметників.

Для дітей усіх вікових категорій були характерні помилки, що пов’язані з категорією посесивносні прикметників. З цією категорією пов’язане відображення ознаки предмета через належність його особі 2, С.121.