Відповіді на контрольні запитання

1. Що таке case-Технології, їхні достоїнства й переваги?

CASE (англ. Computer-Aided Software Engineering) — набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів.

Крім автоматизації структурних методологій і, як наслідок, можливості застосування сучасних методів системної і програмної інженерії, CASE- технологіям притаманні такі переваги:

· покращують якість створюваних автоматизованих інформаційних систем за рахунок засобів автоматичного контролю (перш за все, контролю проекту);

· дозволяють за короткий час створювати прототип майбутньої автоматизованої інформаційної системи, що дає можливість на ранніх етапах оцінити очікуваний результат;

· прискорюють процес проектування і розробки системи;

· звільняють розробника від рутинної роботи, дозволяючи йому цілком зосередитися на творчій частині розробки;

· підтримують розвиток і супроводження розробки автоматизованої інформаційної системи;

· підтримують технології повторного використання компонентів розробки.

Серед недоліків використання Case – Технологій це те, що вони є не адаптивними технологіями, тобто впровадження їх потребує значних зусиль та різний ступінь інтеграції CASE-засобів в різних проектах, що не дає змогу представити єдине середовище для цієї технології, і неможливість програмування та створення належних формул для роботи з конкретним проектом.

2. Проведіть порівняльний аналіз традиційної технології розробки й розробки за допомогою case-Технології?

За допомогою нової технології можна представити більш наочно систему функціонування кожної організації та провести ступінь інтеграції підсистеми до системи загалом. Також CASE-Технологія дозволяю використовувати все у єдиному цифровому форматі, що не під силу звичайній технології, за допомогою CASE можна побудувати різноманітні пристрої для мікроелектроніки та є можливість чітко прослідковувати похибки системи.

3. Які основні об'єкти діаграм функціональної моделі по методології idef0?

До основних об’єктів діаграм функціональної моделі по методології IDEF0 відносяться:

1. Контекстна діаграма верхнього рівня A0

2. Діаграма декомпозиції А-0

3. Діаграма дерева вузлів А-4

4. Діаграми експозиції

5. Вузлові номери

6. Дуги, "поміщені в тунель"

7. Пояснення до діаграм

8. Довідники (Dictionary)

9. Reports

4. Що позначають роботи в діаграмах функціональної моделі, як вони відображаються по методології idef0?

Для побудови контекстної діаграми моделі необхідно зобразити роботи (Activity), які представляють собою поіменовані процеси, функції або завдання, що відбуваються протягом визначеного часу і мають результати, які добре розпізнаються. Необхідно також побудувати діаграми декомпозиції, які містять, т.з. дочірні роботи, що мають загального предка. Стрілки (Arrow) описують взаємодію робіт.

5. Для чого призначені стрілки в діаграмах функціональної моделі, які їхні типи й види?

Стрілки призначені для зображення потоків даних, що слугують зв’язком між блоками. Розрізняють загалом такі види стрілок:

1. Граничні стрілки ( на контекстній діаграмі служать для опису взаємодії системи з навколишнім світом)

2. Внутрішні стрілки (Для зв'язку робіт між собою)

3. Явні стрілки (Явна стрілка має джерелом одну-єдину роботу й призначенням теж одну-єдину роботу)

4. Стрілки, що розгалужуються й зливаються (Ті самі дані або об'єкти, породжені одною роботою, можуть використовуватися відразу в декількох інших роботах)