3. Причини і наслідки дитячого алкоголізму

До проблеми дитячого алкоголізму зверталися різні учені: медики, педагоги, психологи, які виділяли причини алкоголізму у дітей, а також його наслідки.

Віковий період	Причини	Наслідки
Раннє дитинство 0-3 роки	1. п'яне зачаття 2. споживання алкоголю протягом перших 3-х місяців вагітності 3. споживання алкоголю в період годування груддю	Епілепсія, Аномалії фізичного розвитку Аномалії психічного розвитку
дошкільний і молодший шкільний вік 3-9 років	1. педагогічна неграмотність батьків. 2. сімейні алкогольні традиції	Алкогольне отруєння організму Формування інтересу до спиртного
підлітковий та юнацький вік 9-18 років	1. неблагополуччя сім'ї 2. самоствердження 3. позитивна реклама в засобах масової інформації 4. незайнятість вільного часу 5. відсутність знань про наслідки алкоголізму 6.психологічні особливості особистості 7. відхід від проблем.	Формування потягу до алкоголю Формування звички до вживання спиртних напоїв Вироблення стереотипу алкогольної поведінки Скоєння протиправних дій у стані алкогольного сп’яніння Необдуманість скоєння протиправних дій у стані алкогольного сп’яніння Використання алкоголю в якості допінгу, що ліквідує психологічні проблеми Алкогольна залежність

Видно, що прилучення до спиртних напоїв дітей і підлітків найбільш інтенсивно проходить у трьох вікових періодах: раннього дитинства, дошкільного та молодшого шкільного віку, дитячого та юнацького віку.

Розглянемо послідовно кожен з трьох періодів.

Перший період - раннє дитинство, в якому алкоголізація дітей носить неусвідомлений, мимовільний характер. Цьому сприяють наступні основні причини: п'яне зачаття, вживання алкоголю в період вагітності та годування груддю, що веде до аномалій фізичного і психічного розвитку дитини. Про негативний вплив пияцтва батьків на потомство знали ще в глибоку давнину. Грецька міфологія оповідає, що богиня Гера народила від сп'янілого Зевса кульгавого бога Гефеста. Певний інтерес представляють твори філософів і лікарів давнини. Так, наприклад, основоположник античної медицини Гіппократ винуватцями ідіотизму, епілепсії та інших нервово-психічних захворювань вважав батьків, які вживають алкоголь в день зачаття. У Швейцарії на початку століття були обстежені більше 8000 дітей-ідіотів, що містяться в спеціальних будинках-притулках. Виявилося, що всі вони зачаті батьками в період весіль, карнавалів та інших свят, що супроводжуються споживанням алкоголю.

Накопичені наукою дані показують, наскільки важкі наслідки споживання спиртного вагітною жінкою, тому що при цьому відбувається безпосередній контакт плоду, що розвивається з алкоголем. Постачання плоду всім необхідним, як відомо, йде через плаценту, яка володіє до того ж і захисною функцією, а проте здатністю затримувати отрути, у тому числі й етиловий спирт, плацента не володіє. Алкогольне отруєння плоду, особливо в перші три місяці, коли йде інтенсивний процес закладки внутрішніх органів і систем, призводить до різних аномалій розвитку, інакше кажучи до каліцтва: недорозвинення або повної відсутності рук і ніг, зрощення пальців, незарощення твердого неба, дефектів розвитку статевих органів , зменшенню розміру голови, сплощення середини особи, короткому розрізу очної щілини і т. д.

Так як плід беззахисний перед алкоголем, він не може запобігти проникненню алкоголю в головний мозок, в результаті чого спостерігається його недорозвинення, водянка або мозкові грижі. Такі діти якщо і не гинуть в ранньому віці, то на все життя залишаються розумово відсталими.

Другий період - дошкільний і молодший шкільний вік. У цей період найбільш суттєвими причинами є дві - педагогічна неписьменність батьків, яка призводить до алкогольного отруєння організму, і сімейні алкогольні традиції, що призводять до формування інтересу до спиртного.

Педагогічна неграмотність батьків виявляється в існуючих забобонах і помилках про цілющу дію алкоголю: алкоголь посилює апетит, виліковує недокрів'я, поліпшує сон, полегшує прорізування зубів. Серед батьків існує уявлення, що вживання невеликих доз спиртного в ранньому дитинстві запобігає можливість пристрасті до алкоголю в зрілому віці. Розплачуються батьки за свою неграмотність алкогольним отруєнням дітей, яке може навіть привести до смертельного результату.

Алкоголізації дітей та підлітків сприяє алкогольне оточення, яке складають питущі найближчі родичі, а також стійкі алкогольні традиції, пов'язані звичайно з урочистими, радісними або сумними подіями. В укоріненні алкогольної традиції фатальну роль відіграє виховання дітей в сім'ях в умовах систематичного вживання спиртних напоїв з частуванням дітей. Коли споживання алкоголю в сім'ї не вважається злом, залучення дітей до спиртного не викликає занепокоєння.

Сприйняття і поступове засвоєння алкогольних звичаїв починається задовго до появи потреби в алкоголі. Обстеження дітей старшої групи дитячих садків показало, що вони в грі з достатньою точністю копіюють зовнішні атрибути дорослого застілля з імітацією чоканье келихами, тостів, качающейся ходи гостей. У молодших школярів неусвідомлено починає формуватися уявлення про алкоголь, як про особливий, обов'язковому супутнику торжеств і зустрічей, притягальному символі дорослого життя.

Біологічними дослідженнями доведено, що сам алкоголізм генетично не передається, передається тільки схильність до нього, що випливає з особливостей характеру, отриманого від батьків. У розвитку пияцтва у дітей вирішальну роль відіграють погані приклади батьків, обстановка пияцтва в сім'ї.

Третій період - підлітковий і юнацький вік. В якості основних причин можна назвати наступні сім: неблагополуччя сім'ї; позитивна реклама в засобах масової інформації; незайнятість вільного часу, відсутність знань про наслідки алкоголізму; відхід від проблем; психологічні особливості особистості; самоствердження. У цей період відбувається формування потягу до алкоголю, яке переростає у звичку, приводячи в більшості випадків до алкогольної залежності дитини.

Алкоголь як показник неблагополуччя родини. Морально-емоційна сторона сімейних відносин - найважливіша умова морального розвитку дітей. Характер цих відносин виступає в якості головного обставини благополуччя або неблагополуччя сім'ї, від якого залежить успіх чи неуспіх сімейного виховання.

Виділяють кілька типів сімей, в яких дитина починає вживати спиртні напої частіше, ніж в інших сім'ях:

1) конфліктні сім'ї, коли відносини між членами сім'ї будуються за типом суперництва, ізоляції, невротичного доповнення. У таких сім'ях спотворюється сприйняття близьких. Члени сім'ї приписують один одному переважно негативні якості і наміри. Щоб домогтися якихось поступок, діти починають зловживати спиртним. Реакція протесту може бути спрямована і на зло, і на добро. Протест буває активним або пасивним. При пасивному протесті, внаслідок несправедливого ставлення до дитини з боку батьків, він замикається в собі. У разі активного протесту діти можуть тікати з дому, красти речі, битися;

2) десоціалізірованние сім'ї, ведуть аморальний, а в більшості випадків антисоціальний спосіб життя, з низьким матеріальним рівнем, санітарної занедбаністю, неорганізованим побутом. Така сім'я активно формує у дітей агресивно-оборонне відношення до зовнішнього світу, так як весь час перебуває в постійному конфлікті з навколишнім її соціумом. У таких сім'ях відсутній контроль за дитиною.

У дитини формується потреба приховувати алкоголізм своєї родини, переживаючи всередині свою неповноцінність. Ці діти стають соціально ізольованими. Дитина відчуває себе в небезпеці в своєму будинку, де мав би відчувати себе більш захищеним. Дитина бачить невідповідність між тим, що говорять і що робиться в його родині. Так як в таких сім'ях дуже часті сварки, у дитини формується почуття провини і знижена самооцінка. Діти в алкогольних родинах можуть стати жертвами сексуального образи, домагання чи насильства, відчуваючи довгий час почуття сорому, ненависть, пригніченість.

У дітей і підлітків у неблагополучних сім'ях, як правило, не розвинена культура спілкування. Відсутність душевної близькості з батьками і контактів з однолітками з благополучних сімей, некомунікабельність приводять до пошуку вуличної компанії, часто неоднорідної за віком, де підлітки мають реальні можливості для самоствердження і насамперед через залучення до алкогольних традицій компанії.

Алкоголь як засіб самоствердження. Одна з причин пияцтва підлітків - посилені домагання на дорослість. Споживання алкоголю в підлітковому і юнацькому віці вважається символом мужності, спроможності. Внутрішня духовна обмеженість, невміння проявити себе в шкільному колективі обумовлюють часте вживання під паростками алкоголю заради самоствердження у вуличній групі товаришів. Сама по собі потреба в самоствердженні в під ростковом віці звичайна і зрозуміла. Вся справа в засобах самоствердження. Відсутність у питущого підлітка навичок корисної діяльності і інтересу до неї приводить його до вживання спиртного як до форми самоствердження, що тягне за собою згубні наслідки.

Алкоголь як реклама. Привабливість для підлітків спиртних напоїв посилюється популяризацією вживання алкоголю в кіно, телевізійних передачах, рекламних роликах і проспектах. Соціологи США вважають, що приклади питущих телегероїв, а в основному, вони грають позитивні ролі, - найбільш дієва форма залучення підлітків у пияцтво. «Користь» алкогольних напоїв побічно підтримується деякими зарубіжними та вітчизняними творами літератури і кіно, де поетизується стан сп'яніння. У них молоді нав'язується думка, що в житті дорослої людини п'яні застілля - справа буденна і непредосудітельное.

Алкоголь як проведення часу. У зв'язку з різким зменшенням числа позашкільних дитячих і юнацьких установ, падінням престижу діяльності громадських організацій, завищеною платою за всілякі додаткові освітні послуги (навчання музиці, танцям і т. д.) більшість підлітків випробовує надлишок вільного часу. Об'єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю підлітки, як правило, починають вживати спиртні напої. Круг активного соціального життя обмежується проблемами та інтересами алкогольної компанії, в якій іноді можна зустріти осіб, раніше судимих, які перебувають на обліку в інспекції у справах неповнолітніх. Новий член такого мікроколективу майже приречений на проходження обов'язкової програми, що починається з хуліганських дій в стані сп'яніння, а закінчується нерідко і серйозними правопорушеннями.

Вживання спиртного стає патологічно необхідним атрибутом проведення часу, розширюється число приводів і мотивів пияцтва. Вживання алкоголю стає чи не основним сенсом життя.

Алкоголь як компенсація психічних відхилень від норми. Психологічною передумовою розвитку алкоголізму у дітей часто стають відхилення від норми психічного здоров'я або патології, що утрудняють соціальну адаптацію особистості. Незалежно від причин появи дефекту (вроджена аномалія, захворювання психіки і т. д.) у дитини порушуються гармонійні відносини з соціумом, формується неадекватність самооцінки. Алкоголь в таких випадках є компенсуючим фактором, що дозволяє згладити наявну дезадаптацію особистості дитини, забезпечити його безболісне входження в групу однолітків, подолати скутість і боязкість, підвищити мовну активність, проявити приховані можливості.

У спеціальній літературі виділено 4 типи особистості дитини, найбільш схильних до залучення в алкоголізацію: 1) діти із завищеною самооцінкою, що перейняли у батьків переконання в своїй непогрішності, що знаходяться поза критикою, 2) діти з підвищеним почуттям жорстокості та агресивності; 3) діти, не пристосовані до життя в силу підвищеної опіки з боку батьків, 4) діти, схильні до депресій і параної.

Алкоголь як ілюзорна реальність. Деякі підлітки вживають спиртне, щоб зняти з себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан реально може виникнути в зв'язку з відчуженим становищем в сім'ї або шкільному колективі. Складається такий стереотип поведінки, коли всі життєві проблеми вирішуються і породжуються вживанням спиртного.

У найбільш загальному вигляді наслідки алкоголю з точки зору наноситься їм шкоди можна розділити на чотири групи:

-Соціально-економічні (передчасне залишення навчання, різке зниження продуктивності праці, збільшення виробничого та побутового травматизму, витрати на різні протиалкогольні заходи і т. д.);

-Соціально-психологічні (розрив сімейних, шкільних, трудових або інших соціально-позитивних зв'язків, духовне і моральне крах особистості, погіршення морально-психологічного клімату мікросередовища і т. д.);

- Кримінальні (вчинення злочинів, залучення злочинну діяльність інших осіб, створення сприятливі: ситуацій, що сприяють криміналізації і віктимізації, і т. д.);

- Фізичні (завдається шкода не тільки здоров'ю конкретних людей, що зловживають алкоголем, а й здоров'ю майбутніх поколінь).