- •Національний Університет “Києво-Могилянська академія”
- •Обсяг годин - 54
- •Тема 2. Основні методологічні засади вивчення середньовічної культури (2 год.)
- •Тема 3. Від античності до середньовіччя: перепланування
- •Тема 4. “Темні віки”, каролінгське й оттонівське “відродження” (4 год.)
- •Тема 5. Доба епічного світогляду (3 год.)
- •Тема 6. Хіі століття. Виникнення трирівневої “готичної
- •Тема 7. “Серединний простір” куртуазної субкультури (3 год.)
- •Тема 8. Взаємодія “народного” та церковного компонентів
- •Тема 9. Зародки нового часу в надрах культури хііі ст. (2 год.)
- •Тема 10. “Осінь середньовіччя” (2 год.)
- •Тема 11. Підсумки середньовіччя. Поняття проторенесансу (4 год.)
Тема 3. Від античності до середньовіччя: перепланування
мовно-культурного простору (5 год.)
Горизонтальна двокультурність IV – V ст. як передумова переходу до середньовіччя. Інтеріоризація межі між язичницькою та християнською культурами (Ієронім, Августин). Романізація провінцій; варваризація імперії; децентралізація імперії; децентралізація культурного життя. Африка: Фульгенцій; Марціан Капелла і канон майбутньої середньовічної освіти. Британія й Ірландія: св. Патрик; “останній імператор” Артур Август.
VI ст.: вирішальний перехід від горизонтальної до вертикальної бінарності культури. “Останні римляни”: Боецій, Кассіодор. Дві моделі культурного розвитку (церковність “плюс” чи “мінус” латиномовна освіченість античного гатунку). Ісідор Севільський: зародження середньовічних “сум”. ìВчена невченість”: Григорій Великий, Бенедикт Нурсійський.
Література:
Августин. Сповіді. – К., 1996.
Античность как тип культуры /Сб. ст. – М., 1988. – С. 284 – 333.
Боэций. “Утешение философией” и другие трактаты. – М., 1990.
Григорий Турский. История франков. – М., 1987.
Григорьева Н.И. Жанровый синтез на рубеже эпох: “Исповедь” Августина// Взаимосвязь и взаимовлияние жанров в развитии античной литературы. – М., 1989. – С. 229 – 276.
Диснер Г.-И. Королевство вандалов: Взлет и падение. – Спб., 2002.
Добиаш-Рождественская. Культура западноевропейского средне-вековья. – М., 1987.
История всемирной литературы. – т.2. – М., 1984. – С. 441 – 446.
Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья. – М., 1989.
Уоллес-Хедрилл Дж.-М. Варварский запад: Раннее Средневековье. – Спб., 2002.
Ashe G. From Caesar to Arthur. - London. 1960.
Тема 4. “Темні віки”, каролінгське й оттонівське “відродження” (4 год.)
Прихована двомовність VIII ст. в романських країнах, її взаємодія з двокультурністю. Внутрішня деструкція “вульгарної” латини. Германський світ.
Британські острови – осередок збереження псевдоантичної освіченості. Беда. Алкуїн. Літургічна, шкільна реформа межі VIII-IХ ст. на континенті. Релатинізація; усвідомлення окремого статусу народних мов. Перший західноєвропейський “ренесанс”: від мовної реформи до реставрації “мови культури”.
Європа після Карла Великого. Оттонівський “ренесанс”. Діяльність короля Альфреда в Англії.
Дві імперії: протиставленість двомовності й двокультурності Заходу монолінгвізмові візантійського Сходу.
Література:
Андреев М. Средневековая европейская драма. – М., 1989.
Зарубежная литература средних веков. Хрестоматия. – Вып. 1. – М., 1974. – С. 11 – 32.
Культура Византии. Вторая половина VII-XII вв., М., 1989.
Левандовский А. Карл Великий: через Империю к Европе. – М., 1994.
Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. – М., 1986.
Собуцький М.А. Мовна і культурна свідомість західноєвропейських “ренесансів” і динаміка альтернативних ментальностей//Філософська і соціологічна думка. – 1991. - № 4. – С. 101 – 112.
Художественный язык средневековья/Сб. ст. – М., 1982.
Удальцова З.З. Византийская культура. – М., 1988.
Уоллес-Хедрилл Дж.-М. Варварскый запад:Раннее средневековье. – СПб.,2002.
Wright R. Late Latin and Early Romance in Spain and Carolingian France. – Liverpool, 1982.