3. Функціонування господарського об’єднання у порівняні з зарубіжним опитом

Не дивлячись на безперервну інтенсифікацію сільськогосподарського та інших традиційних способів виробництва продуктів харчування, в світі збільшується дефіцит харчового білку і насамперед повноцінних білків тваринного походження. В тваринництві білки необхідні для забезпечення максимального росту тварин, тому для створення повноцінної кормової бази необхідно приділяти особливу увагу нарощуванню виробництва якісних білкових кормів. Корми, вироблені з відходів тваринного походження, є більш цінним продуктом, ніж корми, які виготовлені з відходів рослинного походження. Слід відзначити в них більш високий рівень сирого і перетравного протеїну.

Так, наприклад, у м’ясо-кістковому борошні в залежності від його сорту на 1 корм. од. припадає від 337 до 572 г перетравного протеїну, в той час як в рослинних кормах - від 40 до 250 г. Лише одна тонна м'ясо-кісткового борошна дає можливість зберегти 3,0-3,5 т зернових культур і додатково отримати при правильному збалансуванні комбікорму до 7 центнерів м'яса свиней або до 15 тис. штук яєць.

Отже, використання на кормові цілі тих високоякісних і енергетично цінних побічних видів сировини, які створюють самі тварини, дає можливість збільшити виробництво білкових кормів і підвищити рентабельність тваринницьких підприємств та дозволить звільнити для харчових цілей певну кількість продовольчого зерна, що використовується зараз з меншим ефектом на корми. Крім того, переробка біогенних відходів тваринного походження, в принципі є природоохоронним заходом, який сприяє зменшенню антропогенного навантаження на довкілля.

Ситуація, що склалася, коли наряду з кількісним лімітуванням все більш помітну негативну роль починає відігравати якісна неповноцінність білку, який залучений на кормові цілі, свідчить про те, що задача одержання і раціонального використання незамінної і в той же час такої важко відтворюваної і дорогої речовини, як білок, відноситься до числа важливих стратегічних проблем розвитку виробничих сил людського суспільства.

В нашій державі та в світі - основним напрямком утилізації відходів, що утворюються внаслідок падежу всіх видів сільськогосподарських тварин та ліквідації бродячих і диких тварин, а також конфіскатів, які одержують в процесі переробки тваринної сировини на різних підприємствах (м’ясокомбінатах, забійних пунктах та т. ін.) є переробка їх на ветеринарно - санітарних утилізаційних заводах на кормові цілі.

На сьогодні в Україні нараховується 25 таких спеціалізованих підприємства, проте лише 20 з них ведуть повноцінну виробничу діяльність, що обумовлює помітне зменшення об’ємів виробництва кормів тваринного походження.

В Україні та багатьох державах світу ведуться роботи у напрямках подальшого удосконалення технологій та технічних засобів для переробки відходів тваринництва на кормові цілі. Наприклад, у Франції розроблена технологія за якою відходи тваринного походження піддають грубому подрібненню в дробарці, потім варять в апараті та піддають гарячому пресуванню з додатковим подрібненням. До одержаної рідини в гарячому стані додають велику частину жирів, виділених в апараті та суху подрібнену макуху. Одержане кормове борошно призначено для тварин.

В Германії також ведуться роботи по переробці різних відходів тваринного походження на кормові цілі. Застосовується спосіб виробництва кормової добавки із вмісту шлунків забитих тварин, шляхом змішування з іншими відходами боєнь з наступним висушуванням суміші.

В США існує технологія переробки відходів рослинного і тваринного походження у високопоживний корм для тварин шляхом нагрівання.

Відходи розмішують і перетворюють в пастоподібну масу, пропускаючи їх через подовжену обігріваєму циліндричну камеру, в середині якої обертається шнек. Шнек рухає продукт вздовж камери, перемішуючи і ущільнюючи масу, а також сприяє гарному прогріву продукту, попереджуючи надлишкове насичення вуглекислим газом.

У Великобританії приготування кормів із сировини тваринного походження також впроваджено у практику.

Сировина, наприклад, відходи скотобійні, нагрівають до 145о С і розділяють на тверду і рідку фракції. Тверду фракцію сушать і розділяють на жир і тверді речовини. Рідку фракцію випарюють, причому упарений концентрат повністю або частково подають разом з твердою фазою на виділення жиру і твердих речовин. Для перетворення відходів, які містять білок тваринного походження в добавку до корму для тварин, ці відходи обробляють концентрованою мінеральною кислотою або сумішшю таких кислот при температурі £60оC і додають до них тонко подрібнену суху органічну речовину, що містить целюлозу або лігнін.

Суха органічна речовина може являти собою солому, гній тварин або послід птиці, сміття з пташників, шкарлупу арахісу, шелеху від рису, серцевину кукурудзяних качанів, відходи бавовнопереробного виробництва, буряковий жом або деревинну стружку.

У Росії теж працюють над удосконаленням технологій одержання м’ясо-кісткового борошна. Це відноситься до переробки загиблих тварин, птиці, боєнських відходів та інших відходів тваринного походження. Сировину піддають грубому подрібненню до розміру часток 20-30 мм, а потім – тонкому, до часток 1 мм. Зневоднення проводять шляхом змішування подрібненої маси з сухими кормовими добавками з доведенням вологості суміші до 75%. Сушку проводять при температурі 650 - 700о С на протязі 40-45 хв.

Проведений аналіз існуючих технологій виробництва кормів з відходів тваринного походження показав, що вони мають певні недоліки і потребують подальшого удосконалення. Основними недоліками існуючих технологічних процесів виробництва кормів тваринного походження є велика тривалість процесу, втрати біологічно цінних поживних речовин, недостатньо повне залучення на переробку всіх можливих видів тваринних відходів і т. ін. Тому, удосконалення технології виробництва кормів тваринного походження, яке дозволяє: залучити до процесу ті тваринні відходи, які практично не переробляються; здійснювати виробництво кормової продукції за коротший термін; зменшити втрати корисних речовин із забезпеченням високої якості корму – це актуальний напрямок у галузі кормовиробництва.

Комплексне рішення проблеми удосконалення технологічного процесу виробництва білкових кормів з сировини тваринного походження, вимагає удосконалення відповідних технологій, які дозволяють виключить втрати і руйнування високоякісних харчових інгредієнтів сировини.

Удосконалена технологія одержання кормових засобів із протеїновмісних відходів тваринної сировини (ратиці, роги, смух, пір'я, залишки шкір і т.і.) включає: гідроліз протеїновмісної сировини в лужному середовищі вмісту передшлунків жуйних тварин; одночасну стерилізацію вихідної сировини.

Удосконалений технологічний процес здійснюються у вакуум-горизонтальному котлі.

Гідроліз протеїновмісної сировини, яка представляє собою концентрат білку 90-95 % з високим вмістом найважливіших амінокислот, проходить у лужному середовищі вмісту передшлунків жуйних тварин.

Процес здійснюється наступним чином:

- протеїновмісна сировина (копити, роги, тваринний волос, пір'я, залишки шкір і т. і.) змішується із вмістом передшлунків жуйних тварин у співвідношенні 1:2, додатково вводять вміст шлунків свиней у кількості 10% від загальної маси;

- суміш завантажують у вакуумний котел і при температурі 120-130о С та тиску 0,2 МПа, на протязі 1,5-2,0 годин відбувається гідроліз з одночасними процесами рацемізації протеїнової структури та стерилізацією.

Визначено, що біологічна цінність корму, отриманого удосконаленою технологією, на 16-25% вища в порівнянні з кормом, який вироблявся традиційним способом у вакуум-горизонтальному котлі.

Отримані дані підтверджують, що використання більш щадного температурного режиму (120-1300 С замість 140-1500 С) разом із зменшенням часу проходження процесу (1,5-2,0 год. замість 3,0-4,5 год.) забезпечує отримання більш поживного корму в якому вміст сирого протеїну досягає від 49% до 55%. Також, удосконалена технологія виключає з технологічного процесу використання хімічних реагентів, які додаються в процесі переробки протеїновмісної сировини традиційним способом. Удосконалений технологічний процес передбачає, використання натурального відходу тваринного походження - вмісту передшлунків жуйних тварин, замість дорогих і небезпечних хімікатів. Вміст передшлунків ВРХ не тільки сприяє процесу гідролізу, а й збагачує корм вітаміном В12 (60-100 мгк/кг) і каротином (19 мг/кг).