5. мінерали з переважанням ковалентного типу зв'язку - мінерали класу первинних силікатів',

6. мінерали з переважанням іонного типу зв'язку - прості солі (галоїди, сульфати, карбонати);

7. мінерали з кількома типами зв'язку без чітко вираженого переважання одного з них - глинисті мінерали',

8. Органічна речовина.

4.2. Первинні мінерали

Первинні мінерали є залишковим матеріалом після руйнування й вивітрювання магматичних порід. Представлені відносно грубими піщаними й гравійними частинками. Мають нерухому кристалічну решітку, практично не володіють вологоємністю, фізико- хімічною вбирною здатністю, не набухають. При ґрунтотворенні відрізняються нестійкістю, поступово руйнуються, за винятком окремих найбільш стійких. Склад первинних мінералів ґрунту мало залежить від особливостей ґрунтотворного процесу, а в основному - від особливостей ґрунтотворної породи.

Багатство ґрунту первинними мінералами говорить про його відносну молодість. З часом вміст і число видів первинних мінералів поступово зменшуються, залишаються найбільш стійкі до вивітрювання. Найбільш поширеними первинними мінералам в породах та ґрунтах є кварц (40-60 % і більше), польові шпати (до 20 %), зокрема, ортоклаз, а також амфіболи, піроксени й слюди. Кварц і польові шпати грубозернисті, тому що вивітрювання їх іде повільно, вони формують піщану і пилувату фракцію ЕҐЧ. Амфіболи, піроксени, слюди легко вивітрюються, в ґрунті їх досить мало у вигляді дрібних кристалів у дрібніших фракціях.

Стійкість до вивітрювання визначається природою мінералів, їхньою кристалічною структурою. Первинні мінерали володіють структурами іонного типу, іони в кристалах мінералів розташовані у вигляді геометрично правильної просторової решітки, що називається кристалічною, специфічної для кожного мінералу. Взаємне розміщення катіонів та аніонів у кристалічній решітці зумовлюється їхніми об'ємами або радіусами.

Кількість іонів протилежного знаку, що оточують даний іон, називається координаційним числом. Чим більший радіус іона, тим більше навколо нього може розміститися протилежно заряджених іонів, без взаємного дотику. Координаційне число визначає форму оточення, або координацію навколо іона, а значить, і основний елемент структури, характер елементарної чашечки мінералу. Координація трикутника має координаційне число 3, тетраедра - 4, октаедра - 6, куба - 8.

Головним елементом структури одних із найбільш розповсюджених у ґрунті кисневих сполук кремнію є кремній-кисневий тетраедр, біля вершини якого розміщуються чотири іони оксигену, а в центрі - іон кремнію. Сполучаючись між собою, тетраедри утворюють такі типи структур: 1) каркасну (польові шпати, кварц); 2) ланцюгову (піроксени); 3) листоподібну (слюди, глинисті мінерали); 4) стрічкову (амфіболи); 5) острівну (олівіни).

Найбільш поширені первинні мінерали силікатної групи: кварц, польові шпати (калієво-натрієві - ортоклаз, мікроклін, кальцієво-натрієві - плагіоклази), олівін, піроксени і амфіболи.

Найбільшу щільність твердої фази (питому вагу) мають первинні мінерали, які містять важкі елементи і мають щільну упаковку атомів. До таких мінералів серед первинних силікатів можна віднести олівін, піроксени і амфіболи, щільність твердої фази, яких становить 2,80-3,70 г/см . Кварц і польові шпати мають невелику щільність твердої фази (2,50-2,69 г/см³).