3. Техніка виділення агровиробничнх груп на основі матеріалів
ґрунтового обстеження
Найважливішим картографічним документом, який супроводжує базову ґрунтову карту, є карта агровиробничнх груп ґрунтів. Основне призначення карти - це об'єднання ґрунтових відмін (видів, різновидів), близьких за ґенезою, властивостями і положенням у рельєфі у більші контури, які характеризуються однаковою можливістю використання їх у сільськогосподарському землекористуванні і потребують однотипного характеру заходів з покращення їхніх властивостей, підвищення родючості ґрунтів і врожайності рослин. Картографічною основою для складання карти агровиробничих груп ґрунтів, як і для інших спеціальних ґрунтових карт і картограм, є копія контурного (не розфарбованого) авторського оригіналу ґрунтової карти на прозорій лавсановій плівці, на якій зберігаються границі ґрунтових контурів та їхні індекси, а також уся господарська інфраструктура.
В Україні з 1976 року існує єдина уніфікована система і методика агровиробничого групування ґрунтів за агрономічно важливими властивостями. Вона складена згідно з принципами агровиробничого групування ґрунтів з детально розробленим номенклатурним списком агровиробничих груп ґрунтів. Ґрунти землекористування об'єднують в агровиробничі групи згідно з номенклатурним списком агровиробничих груп ґрунтів України. Унаслідок цього формується номенклатурний список агровиробничих груп ґрунтів землекористування.
На картографічній основі проводять генералізацію ґрунтових контурів відповідно до агровиробничих груп. Суцільною червоною лінією оконтурюють об'єднані або поодинокі контури ґрунтів, які відносяться до відповідної агровиробничої групи у номенклатурному списку. Кожен виділений на карті агровиробничих груп ґрунтів контур індексується порядковим номером відповідної агрогрупи із зазначенням: розряду гранулометричного складу та умов залягання за рельєфом (наприклад, 45дІІІ). Весь контур зафарбовують відповідним кольором. Для зафарбовування контурів різних агрогруп можна використовувати контрастні кольори, однак їхня інтенсивність і тональність не повинні маскувати границі ґрунтових виділів і умовні позначення на них. Індекси агрогруп позначають червоною тушшю.
Якщо в межах однієї агровиробничої групи є декілька підгруп (виділяються за різними умовами залягання за рельєфом), у такому разі на картографічній основі в межах агрогрупи виділяють відповідну кількість підгруп, розмежованих червоним штрихпунктиром. У кожному контурі підгруп ставлять відповідний індекс. Всередині кожного контуру агровиробничих підгруп в чисельнику зазначають (чорною тушшю) загальну площу контуру агрогрупи загалом, а в знаменнику - площу цієї підгрупи.
Таку схему агровиробничого групування ґрунтів, яка складена без урахування структури ґрунтового покриву, використовують у практиці ґрунтово-картографічних досліджень в Україні і до сьогодні. Проте вона мало адаптована до конкретних агроландшафтних умов території землекористування.
Більш науково обґрунтованою і адекватною внутрішній структурі агроландшафтів є агровиробниче групування земель (ґрунтів) з урахуванням особливостей структури ґрунтового покриву. Виконують його за наявності карти структури ґрунтового покриву. Для цього всередині типів земель виділяють агровиробничі або оцінювальні групи ґрунтів, характерна особливість яких полягає у тому, що вони є в межах певного типу земель, а отже, характеризуються однаковою структурою ґрунтового покриву.
Категорія земель - землі в межах агрогрунтового району з певним на досліджуваний час типом господарського використання, а також з можливим використанням на перспективу, яка бере до уваги особливості структури ґрунтового покриву. У межах кожного ґрунтового району з погляду теперішнього і перспективного господарського використання, і залежно від поєднань ґрунтових комбінацій та родин структури ґрунтового покриву, виділяють п'ять категорій земель:
перша категорія охоплює орні та придатні під ріллю землі (зображені на землевпорядних планах як сіножаті та пасовища, покриті чагарниками і непродуктивним рідколіссям);
друга категорія - землі перспективного освоєння. Вона включає ті ж типи угідь, що і перша категорія, але приурочені до слабодренованих вододілів з сильно розвинутим западинним мікро- й мезорельєфом (перезволожені землі).
третя категорія - це угіддя, приурочені до терас і заплав невеликих річок, днищ улоговин, заболочених вододільних рівнин, що використовують як сіножаті й пасовища.
четверта категорія - це лісові угіддя водоохоронного, ґрунтозахисного та рекреаційного значення.
п'ята категорія - землі меліоративного фонду. Сюди звичайно відносять заболочені заплавні та надзаплавні тераси рік і вододільні болота.
Категорія є широким поняттям, яке охоплює різноманітні за якістю й умовами місцевості, а також за способами сільськогосподарського використання земель, що добре видно із структури посівних площ. Для розроблення конкретних заходів і пропозицій підтримки ґрунтової родючості категорії земель поділяють на дрібніші таксони - типи земель, а типи - на агровиробничі групи. Тип земель виділяється в межах категорії і об'єднує землі, що перебувають у подібних умовах мезо- і мікрорельєфу, сформувалися на подібних материнських породах, отже, мають подібну структуру ґрунтового покриву.
В одну агровиробничу групу об'єднують ґрунти, які є 1) близькими за ґенезою і рівнем родючості; 2) залягають в однакових умовах рельєфу; 3) мають однаковий ступінь однорідності, величину і конфігурацію ґрунтових контурів; 4) відзначаються однотипністю заходів для підвищення їхньої родючості; 5) близькі за придатністю ґрунтів для використання певних сільськогосподарських культур.
Під час виділення контурів агровиробничих груп ґрунтів треба також брати до уваги характер і склад ґрунтових контурів, що об'єднуються між собою. Якщо в межах агрогрунтового контуру поряд з контурами основного, фонового ґрунту, є плями інших ґрунтів гіршої якості, тоді весь агроґрунтовий контур відноситься до більш нижчої агрогрупи. Це є перевагою схеми агровиробничого групування на базі оцінки структури ґрунтового покриву, адже вона дає точнішу в агрономічному відношенні оцінювальну інформацію ґрунтових умов для певного виду культур. Недоліком цієї схеми агровиробничого групування ґрунтів є відсутність єдиного узгодженого номенклатурного списку агровиробничих груп ґрунтів України на базі оцінки структури ґрунтового покриву (через відсутність широкомасштабних і систематичних досліджень структури ґрунтового покриву).
Позарамкове оформлення карти агровиробничих груп ґрунтів є таким самим, як оформлення базової ґрунтової карти. До карти агровиробничих груп ґрунтів складають експлікацію, в якій міститься шифр агрогрупи (клітинка зафарбовується у колір агрогрупи), перелік об'єднаних у групі ґрунтів і ґрунтових комбінацій, площа агрогрупи, фактори, які лімітують родючість, а також заходи з покращення родючості ґрунтів.
Експлікація агровиробничих груп ґрунтів складається по кожному господарству (землекористуванню) у розрізі стану угідь на момент виконання робіт. Складання експлікації включає наступні елементи:
підготовку планово-картографічної основи (літокопії відкоректованих ґрунтових карт чи копії планів останнього внутрішньогосподарського землеустрою);
складання (уточнення) списків агровиробничих груп ґрунтів господарства (списки складаються у тому випадку, коли відсутні картограми агровиробничих груп ґрунтів);
складання (уточнення) картограм агровиробничих груп ґрунтів;
вирахування (перерахування) площ агровиробничих груп ґрунтів;
складання експлікації і оформлення матеріалів агровиробничих груп ґрунтів господарства;
складання зведених списків і експлікації агровиробничих груп ґрунтів за природними і адміністративними одиницями.
У господарствах, де картограми агровиробничих груп ґрунтів уже складались раніше (у відповідності з "Технічними вказівками по коректуванню матеріалів великомасштабного обстеження ґрунтів колгоспів і радгоспів Української PCP"), уточнення контурів агровиробничих груп ґрунтів виконується на копіях наявних картограм агровиробничих груп ґрунтів.
На планово-картографічну основу наносяться зміни у границях контурів по стану на момент виконання робіт, з виділенням зрошуваних і осушених земель. Для цього використовуються матеріали зйомок, коректувань, інвентаризації земель та ін.
На основі експлікації агровиробничих груп ґрунтів господарств складаються експлікації агровиробничих груп ґрунтів за природно-сільськогосподарськими (райони, округи, провінції, зони) і адміністративними одиницями.