- •Тема 1. Основні положення інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах і зовнішній політиці
- •1.Інформаційно-аналітична робота у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Основні визначення
- •2. Пізнавальна діяльність у міжнародних відносинах
- •3. Перетворювальна функція іар у міжнародних відносинах
- •4. Рівні і форми іар
- •5. Критерії оцінки аналітичної міжнародної інформації
- •Тема 2. Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної роботи у міжнародних відносинах
- •1. Основні визначення
- •1.Основні визначення
- •2. Рівні методології
- •3. Принципи і підходи до методології іар
- •4. Характеристики системного підходу
- •5. Основні задачі системного підходу
- •6. Основні принципи системного аналізу:
- •7.Етапи системного аналізу конкретної проблемної ситуації:
- •8. Принцип дослідження «м’яких» систем
- •9.Основні етапи моделювання «м’яких» систем
- •Тема 3. Зміст інформаційно-аналітичної роботи
- •3.1. Основні визначення
- •3.1. Основні визначення
- •3.2.Характеристики і компоненти проблемних ситуацій:
- •3.3. Характеристики процесу іар
- •3.4. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної роботи
- •3.5. Засоби іар
- •3.6. Припущення
- •3.7. Передбачення і прогнозування
- •3.8. Методи прогнозування
- •Тема 7. Методи вивчення змісту документів
- •7.1. Надійність і достовірність документів
- •7.2.Загальні принципи аналізу документів
- •7.3. Класичні методи аналізу документів
- •7.4. Сутність і можливості контент-аналізу
- •7.5. Загальні характеристики процесу контент-аналізу
Тема 1. Основні положення інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах і зовнішній політиці
План лекції
Інформаційно-аналітична робота у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики
Основні визначення
Пізнавальна діяльність у міжнародних відносинах
Перетворювальна функція ІАР у міжнародних відносинах
Рівні і форми ІАР
Критерії оцінки аналітичної міжнародної інформації
1.Інформаційно-аналітична робота у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Основні визначення
Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, право-вих, військових, дипломатичних зв’язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.
Зовнішня політика діяльність держави, великих соціальних груп у сфері міжнародних відносин, регулювання їх.
Інформаційно-аналітична робота (ІАР) у сфері міжнародних відно-син сукупність дій, які здійснюються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають за мету пізнання суті, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінку ситуацій, вироблен-ня на основі аналізу і обробки міжнародної інформації висновків, рекоменда-цій, коментарів.
Міжнародна інформація інформація, що циркулює у сфері міжнародних відносин.
Мета ІАР пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обґрунтування прийняття відповідних рішень.
Сутність виражає цілісність законів, що притаманні об’єкту, внутрі-шній зв’язок, що об’єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність проявляється через явище як зовнішню форму об’єкта.
Причина і наслідок філософські категорії, які відображають необхід-ний зв’язок між предметами і явищами. Цей зв’язок полягає у тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають із інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи, у свою чергу перетворюються в інші предмети і явища.
Тенденція напрямок розвитку будь-якого явища, думки, ідеї.
Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.
Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:
знайти в інформаційному потоці ті факти, які викликають інтерес у сфері міжнародних відносин;
у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно вирішити;
на основі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.
Функції ІАР:
пізнавальна (гносеологічна);
перетворювальна.
2. Пізнавальна діяльність у міжнародних відносинах
Пізнання суспільно-історичний процес діяльності людини, спрямова-ний на відображення об’єктивної дійсності. Пізнання проходить шлях від аналізу суті, від вивчення об’єкта до дослідження системи взаємозв’язків між об’єктами. У своєму розвитку пізнання проходить ряд ступенів, які відрізня-ються один від одного за формою і методами.
Пізнавальна діяльність неподільна єдність емпіричного і теоретичного.
Емпіричне пізнання відображення предметів у процесі взаємодії з ними людини. Специфічними методами цього ступеня є спостереження і опис.
Спостереження цілеспрямоване сприйняття інформації, що обумовлене задачами діяльності.
Опис відтворення характеристик об’єкта з метою створення у свідомості інших образа цього об’єкта.
На цьому ступені пізнання відбувається збирання фактів, фіксація зовнішніх проявів, властивостей об’єкта дослідження.
Теоретичне пізнання заглиблення людської думки у сутність явищ дійсності. Дійсність відображується людиною у формах: відчуття, сприйнят-тя, уявлення, мислення.
Відчуття елементарний образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу.
Сприйняття конкретний образ, відображення цілісного образа предметів і явищ дійсності, сформований шляхом виділення і об’єднання різних відчуттів.
Уявлення конкретне, цілісне відображення у свідомості предметів і явищ. На відміну від відчуття і сприйняття , уявлення формується поза органами чуття людини.
Мислення – психічний процес відображення дійсності та вища форма творчої активності людини. Мислення опирається на відчуття, сприйняття, уявлення.
Форми мислення:
Поняття
Судження
Висновок(умовивід)
Поняття – це думка, що виражається у слові, в якому відображаються загальні, суттєві і відмінні ознаки предметів і явищ дійсності (людина, стіл).
Поняття лежать в основі знань про предмети та явища. Поняття заключаються у термінах.
Види поняття:
За характером відображених зв’язків та відносин:
конкретні (книга, море)
абстрактні (сила, величина)
За ознакою узагальнення:
Загальні – клас або група схожих предметів та явищ (вчений, університет)
Одиничні – окремі предмети (земля, Сонце)
Судження це відображення зв’язків між предметами та явищами дійсності або між їх властивостями та ознаками.
Судження можуть бути:
Стверджувальними або негативними
Одиничними або загальними
Істинними або хибними
Висновок (умовивід) логічна форма мислення, у якій істинність певного судження виводиться з істинності інших суджень. Умовивід основний метод одержання нового знання.
Умовиводи бувають:
Дедуктивними
Індуктивними
Умовивід за аналогією
Індукція – це рух знання від конкретного до загального.
Дедукція це рух знання від загального до конкретного. В ІАР дедукція розуміється як доказ висновків із посилань на основі законів логіки. Із фактичного матеріалу вибирається сукупність початкових положень і за допомогою правил логіки виводиться нове знання.
Аналогія – умовивід робиться на основі часткової подібності між явищами.
Мислення як процес пізнання включає такі операції:
Аналіз
Синтез
Порівняння абстрагування
Узагальнення
Конкретизацію
Класифікацію
Систематизацію
Аналіз – це поділ цілого на складові частки та виділення окремих ознак, елементів, властивостей, зв’язків та відносин.
Синтез – об’єднання виділених компонентів цілого.
Порівняння – встановлення подібності та відмінності окремих об’єктів.
Абстрагування (від латин. відволікання) – це виділення та робота тільки з ознаками предметів або явищ. (у фізиці робота з силою, тяжінням обрахунки у математиці).
Узагальнення – виділення відносно стійких властивостей предметів та їх відношень. В основі узагальнення лежить абстракція, тобто відділяючи властивості від самих предметів приводять до загального виду.
Конкретизація – протилежна операція узагальненню, тобто вивчення окремих предметів та явищ та їх властивостей.
Класифікація – це розподіл та об’єднання предметів і явищ на основі притаманних їм загальних ознак та виділення їх окремим загальним поняттям.
Систематизація – розташування класів предметів або явищ у певному порядку відповідно до існуючих між ними зв’язків.