Тема 7. Дієслово

1. Семантичні, морфологічні ознаки і синтаксична роль дієслів. Дієвідмінювані і недієвідмінювані форми дієслова. Інфінітив.

2. Вид дієслова. Одновидові та двовидові дієслова.

3. Розмежування категорії валентності і перехідності / неперехідності. Стан дієслова.

4. Категорія часу дієслова, її зв’язок з категорією способу і виду. Сучасна система часових форм.

5. Категорія особи, роду і числа дієслова, їх значення і морфологічне вираження. Безособові дієслова.

6. Поділ дієслів на дієвідміни. Правопис особових закінчень дієслів.

7. Категорія способу. Вживання форм одного способу в значенні іншого.

Література

1. Безпояско о.К., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. – к.: Либідь, 1993. – с. 157–182.

2. Вихованець і.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – к.: Наук. Думка, 1988. – с. 41–45, 79–91.

3. Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Грищенко а.П. Граматика української мови. – к.: Рад. Шк., 1982. – с. 98–103.

4. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972. – Ч. 1. – С. 320-323, 338–339, 353–356, 368–370.

5. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія: Монографія. – Донецьк: ДонДУ, 1996. – С. 189–209.

6. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – К.: Вища шк., 1983. – С. 158–163, 199–208, 231–234, 238–241.

7. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К., 1971.

8. Русанівський В.М. Дієслово – рух, дія, образ. – К., 1977.

9. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища шк., 1993. – С. 300–303.

10. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К. Бі­ло­діда. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 296–302, 311–319, 325–330.

11. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1997. – С. 169–171.

Ключові поняття: дієслово, інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, граматична категорія, вид, час, стан, спосіб, перехідність/неперехідність, валентність, число, рід, особа, присудок, предикат.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення дієслова.

2. Які дієслівні форми виділяють у сучасному мовознавстві?

3. Які дієслівні форми утворюються від основи інфінітива, а які від основи теперішнього часу?

4. Назвіть продуктивні класи дієслів. Наведіть приклади.

5. Які дієслова об’єднують у непродуктивні класи?

6. Як визначити дієвідміну дієслова за основою інфінітива?

7. З’ясуйте синтаксичну специфіку всіх дієслівних форм. Наведіть приклади.

8. Які рівні дієслівних граматичних категорій виділяють у сучасному мовознавстві?

Завдання

1. Визначте, які дієслівні форми утворилися від основи інфінітива, а які – від основи теперішнього часу.

Виснажений, біжить, сягаючи, розлітається, подумав би, читайте, зіщулитися, спізнитися, винести, пожовтілий, відволікаючи, прозрівши, промоклий, принесуть, куплений, лежала, хвилюєшся, розчинивши, ввірвався, заметуть, підійшов би, надолужуватиму, вимиєш, зароблений, заробляючи, складає, бредеш, замовляємо, зашиєш, дбають, мовчатимеш, світає.

2. Спишіть речення, виділіть неозначену форму дієслова. З’ясуйте значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль кожного інфінітива.

1. І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи! (В. Симоненко). 2. Ти прийдеш знов. Ми будемо на “ви”. Чи ж неповторне можна повторити? В моїх очах свій сум перепливи. Але про це не треба говорити (Л. Костенко). 3. На дзвіницю тепер дід Махтей пускав легше, ніж звичайно. Бо був піст і треба було часто дзвонити (В. Винниченко). 4. Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти..? (Д. Павличко). 5. Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна (М. Рильський). 6. Заборонить дощеві поливать гінке стебло, щоб не зросло колосся, поетові – писать і малювать, щоб приректи народ на безголосся? (Д. Білоус). 7. Там вчився я перемагать і жить (Д. Лу­цен­ко). 8. Брати дзвінкоголосі, до мети, Співаючи, я годен з вами йти (Д. Пав­лич­ко). 9. Любов до жінки, матері й народу – це те, що вчить нас жити на землі (В. Коротич). 10. Мала та честь – вітає дні, бо ж їх вітає й птиця, а я – людина, і мені творити їх годиться! (П. Сингаївський).

3. Визначте класи дієслів. Дієслова продуктивних класів підкресліть.

Читати, чорніти, крикнути, сіпонути, будувати, вчити, везти, бігти, жати, молоти, ткати, мазати, горіти, діяти, мерзнути, бити, жити, зимувати, біліти, вітати, уміти, малювати, топити, сіяти, пекти, повертати, розповідати, сидіти, стихати, допомагати, множити, належати, навчити, прилітати, славити, прощати, співати, гріти.

4. Доберіть до наведених дієслів парні дієслова протилежного виду. Поясніть, які різновиди видових значень маємо у кожній парі. Окремо виділіть одновидові дієслова.

Слідкувати, варити, палити, перев’язувати, хворіти, наси΄пати, покрикувати, відступати, спішити, лягти, говорити, питати, ходити, відмовити, читати, брати, робити, ловити, біліти, поталанити, трощити, ударити, устояти, тамадувати, оцінювати, вирушити, сісти, досягнути, кричати, записати, повертатися, шепотіти, вести, носити, летіти, возити, збирати, кидати, забивати, сповістити, захищати, домовлятися, ламати, заселяти, одержати, йти, ходити, наближатися, з’являтися, бачити, розкричатися, набалакатися, позаносити.

5. Наведені дієслова запишіть у три колонки: 1) дієслова, що вживаються в значенні недоконаного виду; 2) дієслова, що вживаються в значенні доконаного виду; 3) дієслова, які, не змінюючи форми, можуть набувати значення обох видів.

Мовчати, розрубати, пройти, стати, обминати, зрадити, приборкати, збагнути, торжествувати, позаношувати, попочитати, повторювати, ховати, пробачити, плакати, посидіти, помилятися, доскочити, дати, спати, сповити, годувати, вихлюпувати, ви’стояти, просити, впасти, виповзати, простити, закипіти, порвати, витрушувати, складати, роздивитися, протремтіти, посміятися, заплакати, находитися, гомоніти, кухарювати, стояти, сприймати, заблискати, випити, минути, шукати, мліти, закричати, виглядати, клекотіти.

6. Напишіть твір-мініатюру за поданим початком, використовуючи дієслова, які можуть формувати корелятивні видові пари; одновидові та двовидові дієслівні форми. Підкресліть їх відповідно однією, двома й трьома лініями.

Для кожної людини центр землі – це те місце, де вона живе. Куди б вас не занесла доля, по яких шляхах-дорогах не носили б вас ноги, в які краї, на які моря не завела б вас необхідність чи допитливість, ви все одно весь час мріятимете про те місце, де лежить саме ваш центр планети. Рідна хата завжди тягне до себе (Ю.Збанацький).

7. Від поданих дієслів утворіть усі особові форми теперішнього часу, поясніть написання, поставте наголос.

Нести, любити, густи, сіяти, воркотіти, носити, сидіти, щебетати, стелити, слати.

8. Від поданих дієслів утворіть усі особові форми майбутнього часу. З’ясуйте специфіку їх творення , а також особливості дієвідмінювання.

Прийти, дивитися, дзвеніти, перейняти, зробити, передати, підбити, нажати.

9. Від поданих дієслів утворіть форми минулого часу, поясніть специфіку їх творення та граматичні ознаки.

Нести, сохнути, тягти, киснути, терпіти, плести, іти, возити, мести, здобути, текти.

10. Від поданих дієслів утворіть форми наказового способу, поясніть творення. Поставте їх у всіх особах однини й множини.

Прочитати, позначити, працювати, лізти, прати, шити, різати, сіяти, говорити, дорожити, збирати, заходити, в’язати, брати.

11. Спишіть речення, підкресліть дієслова умовного способу, з’ясуйте відтінки їх значень. Виділіть випадки, коли умовний спосіб вживається у значенні іншої способової форми.

1. Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди День, коли родила мене мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). 2. Як­би в житті всі чесними були, – Облущилась би фальші позолота, Не роззявляла б галасливість рота І не лила б словесної смоли. Не заздрили б один одному потай, Не продавали б честі з-під поли, Не шкірили б лукавої хвали І брехнями не городили плота (О. Богачук). 3. Вже над лісом рудим простелились лисицями дюни, А пісочок цнотливий І безтямно, і проклято юний Вистилає, лащиться, Наче він ні при чому. Закопати б, туди його к бісу, І швидше мотати додому (І. Драч). 4. Якби взять і всю мізерію з собою, Дідами крадене добро, Тоді оставсь би сиротою З святими горами Дніпро! (Т. Шевченко). 5. Ти хотів би квіток на дорозі моїй (Леся Українка). 6. О рідний краю! Коли б мені й сто рук, коли б я висоту збагнув усіх наук – всіма б руками я на тебе працював, всіма б знаннями я тебе відбудував (В. Лісняк).

12. Випишіть із тексту дієслова, розподіливши їх на дві групи: 1) дієслова перехідні; 2) дієслова неперехідні. Визначте їхні лексичні й граматичні відмінності.

І. Вийшли на Більську гору, вмостилися на траві. Червоною тарілкою котилося сонце над лісами, що прибилися із заходу до селища. Над долиною висіявся густий туман. Усе навкруги стало мовчазним, урочистим і таємничим. Сонце черкнуло зблисками гору, верховіття далекого горизонту і заховалося. Захід ще палахкотів червоним багаттям.

З Ворскли вийшли сільські табуни гусей і попрямували до шляху. Над горою пролетіли граки, процвірінькала зграя горобців. З поля поверталися трударі. Пахло травами і свіжим молоком.

Темінь огорнула довколишній простір. Почали дошкуляти комарі. Хлопці розвели вогнище, вкинули кілька стебел полину – щоб відігнати набридливих пискунів.

Чекали, коли ж вийде на небо перша зірка (І. Щербатенко).

ІІ. Киньте все на світі! Клопоти забудьте. Вдарте закаблуками об землю – лихом вдарте: тече річка Рось! Із безвісті літ лине – з ковилевої дорогої Слов’янщини вибігає. Та й прямісінько в наші дні. М’яко і безшелесно. І шепіт, калиновий шепіт лине над долиною. В таку мить чути навіть, як перелесники вештаються і обнімаються з русалками по дібровах.

Непідступною сторожею стоять каштани, що ними оточена школа. Є чого стояти на чатах: сьогодні випускний вечір.

Дівчата в білих платтях, хлопці в чорних костюмах. Хочуть здаватися дорослішими, ніж насправді. Хтось когось гукає, хтось когось шукає. Розрух, сміх. У повітрі витає радість, правда, замішана на душевнім неспокої. Кожне думає: як проляжуть мої життєві стежки? (С. Колесник).

13. Перепишіть речення, з’ясуйте, до якого стану належать дієслова. Виділіть дієслівні форми, що не мають категорії стану.

І. 1. Як добре, коли світиться вогонь У хаті друга, трошки таємничий, Віщує довгий, теплий стиск долонь і до розмови затишної кличе! (М. Риль­ський). 2. Ми щасливі і горді, що маємо дорогу спадщину наших визначних майстрів, художників слова, кращі літературні зразки, неосяжне багатство національної мови, в яке треба проникати і яке треба вивчати і вдосконалювати (К. Гордієнко). 3. До тебе летіла б край світу, Де сходить зоря золота, Якби не морози на квіти, Якби не минули літа (М. Ткач). 4. При­га­дай собі голос матері, як хочеш почути совість, пригадай собі руки милої, як хочеш повернути щастя (Д. Павличко). 5. Завжди шумить ріка, коли вона мілка (Нар. тв.). 6. Коли з любові жінка плаче – Всі безпорадні на землі (Н. Гна­тюк). 7. Може, віхолі двері відкрити, – Хай погріється кілька хвилин? (К. Дрок). 8. Змолоду треба набиратися знань, щоб не пуста була твоя криниця (І. Цюпа). 9. Щоб нас укотре здивувати, Грибами висіявся ліс (Г. Світлична). 10. Не досить народитися на землі, щедрій талантами, щоб уже з колиски самому претендувати на талановитість. Треба вчитись (П. Загребельний). 11. Жи­ве­мо так, що доля одного переплітається з долею іншого, немов коріння дерев, які ростуть поруч (М. Томенко). 12. І котилось на лісом Пахуче, високе, рожеве, тепле сонце, Як матір’ю спечений хліб (Б. Олійник). 13. Треба бути сліпим, щоб не бачити, до чого воно йдеться (А. Головко).

14. Перепишіть речення, виділіть особові форми дієслів, поясніть, у якому значенні вони вживаються (власне-особовому, неозначено-особовому, узагальнено-особовому).

1. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко). 2. Не шукай правди в других, коли в тебе її нема! (Нар. тв.). 3. Про Андрія забули й думати на селі: порішили, що він загинув (М. Коцюбинський). 4. Вчись не до старості, а до смерті (Нар. тв.). 5. Не обіцяй в біді згадати друга, А просто другом будь йому завжди (М. Карпенко). 6. Люблю похмурі дні, коли сизі хмари ледь пробиваються крізь проміння золоте (М. Стельмах).

15. Згрупуйте наведені дієслова, записуючи окремо безособові форми і ті, що можуть функціонувати в безособовому й особовому значенні. З останніми складіть речення.

Пече, світає, дощить, сутеніє, надано, снилося, несе, залило, страшно, тягне, повеселішало, дихнуло, морозить, коле, пахне, щастить.

16. Від поданих дієслів утворіть форми 1-ї особи однини і 3-ї особи множини теперішнього та майбутнього часів. Визначте дієвідміну, поясніть закономірності чергування приголосних.

Кликати, знати, бити, рятувати, долати, точити, нести, рости, перемагати, любити, звинувачувати, брати, класти, диктувати, вимагати, мести, бігти. Хотіти, бороти, організовувати, переселяти, виступати, відривати, берегти, терти, хвалити, косити, мостити, видавати, діяти, ділити, дбати, вмонтовувати, ткати, чекати, жати, тремтіти, досягати, чути, миритися, доводити, зводити, входити, проникати, мастити, мазати, сікти, охопити, голосити, голосувати, сміятися, кидати, котити, сопіти, полоти.

17. Списуючи текст, розкрийте дужки й поставте дієслова в потрібній за змістом формі числа й роду минулого часу.

Про все це Ігор (дізнатися), звичайно, значно пізніше – з розповідей старших та з літописів. А (запам’ятати) він себе трирічним хлопчиком, коли одного весняного сонячного дня (нарядити) його у військовий одяг, навмисне зшитий для такого випадку, (причепити) до боку іграшкового меча, а на голову (надіти) золотий шолом, і отець (посадити) його в сідло.

Це були урочисті пострижчини – посвята у воїни. В Новгороді-Сіверському перед замковою церквою (вишикуватися) київська дружина. (Маяти) знамена, (блищати) шоломи. Княгиня, дивлячись на сина, (втирати) сльози. (Верещати) біля неї від захоплення старший Ігорів брат Олег. Князь теж (змахнути) з ока сльозу, коли син раптом (вихопити) з піхов меча і (підняти) угору, а гридні, тримаючи коня за вуздечку, (зробити) з ним на майдані, на виду у сотень людей, почесне коло (В. Малик).

Практичне заняття № 5