Безпечна відстань видимості залежно від швидкості руху

Швидкість руху, км/год	30	40	50	60	80	100	120
Мінімальна відстань видимості, що забезпечує безпеку руху за цієї швидкості, м	80	100	120	150	200	280	350

На ділянці В має бути нанесена розмітка 1.1. Від розмітки 1.1 на мінімальну відстань видимості, що забезпечує безпеку руху за даної швидкості в обох напрямках руху, наноситься розмітка 1.11, що розділяє транспортні потоки і забороняє перестроювання транспортних засобів із певної смуги;

Рис. 2.20. Нанесення розмітки 1.1 при зональних обмеженнях відстані видимості

• на ділянках доріг з трьома смугами для руху в обох напрямках для організації руху поперемінно по одній та двох смугах в одному напрямку, а також при зміні ширини проїзної частини доріг, які вимагають відхилення суцільної лінії розмітки. Цей нахил повинен бути не більш 1:10 (1:15) – перехідна лінія в населеному пункті, 1:20 (1:30) – за його межами та 1:40 (1:50) – на автомагістралях і дорогах для автомобілів.

Примітка. Тут і надалі цифра в дужках відповідає розмітці на дорогах з дозволеною швидкістю руху понад 60 км/год., а цифра без дужок – у решті випадків.

Рис. 2.21. Нанесення розмітки 1.1 на смугах з перемінним напрямком руху

• на всій довжині кривих у плані, радіус яких менше ніж 500 м поза населеними пунктами, та не менше ніж 150 м – у населених пунктах. При цьому на дорогах, що мають дві смуги, і радіус кривих у плані не перевищує 50 м, розмітка повинна виконуватися таким чином, щоб було витримано відношення ширини внутрішньої смуги до зовнішньої, відповідно до вимог таблиці 2 (на дорогах, що мають більше двох смуг, це відношення зберігається для крайніх смуг, а середня смуга в цьому випадку повинна застосовуватись як розділювальна);

Таблиця 2.5

Відношення ширин смуг руху залежно від радіуса зовнішнього краю проїзної частини

Радіус по зовнішньому краю проїзної частини, м	10-15	15-20	20-30	30-50	50
Відношення ширини внутрішньої смуги проїзної частини до ширини зовнішньої смуги	1,4	1,3	1,2	1,1	1,0

• перед перехрестями не менше ніж за 20 (40) м від розмітки 1.12, 1.13 чи краю проїзної частини на дорогах у населеному пункті і за його межами, та 100 м на дорогах для автомобілів і автомагістралях. У наведеному рисунку 2.22 розмітка 1.12 (стоп-лінія) використовується в комплексі зі знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» на перехресті зі світлофорним регулюванням. Відстань від стоп-лінії до світлофора повинна бути не менше ніж 5 м у разі розташування світлофорів над проїзною частиною і не менше 3 м – збоку проїзної частини. При наявності дублюючих світлофорів відстань можливо зменшити до 3 м. Стоп-лінія наноситься перпендикулярно вісі проїзної частини (напрямку руху) таким чином, щоб вона не виступала на проїзну частину дороги, що перетинається.

Рис. 2.22. Нанесення розміток 1.11 при під’їзді до перехрестя, де застосовується розмітка 1.12 (стоп-лінія)

• перед залізничними переїздами від ближньої рейки до розмітки 1.12 і на відстані 100 м від розмітки 1.12 (рис. 2.23). На залізничних переїздах стоп-лінію наносять на відстані не менше ніж 5 м від шлагбаума чи світлофора, а у разі їх відсутності – на відстані не менше ніж 10 м від ближньої рейки;

Рис. 2.23. Нанесення розмітки 1.1 перед залізничними переїздами

• в місцях, де заборонено обгін усім транспортним засобам;

• перед пішохідними переходами та перехрещеннями з велосипедними доріжками на відстані 20 (40) м в населених пунктах і за його межами та 100 м на дорогах для автомобілів і автомагістралях;

• на мостах та у тунелях;

• на перегонах з однією смугою руху в кожному напрямку та інтенсивністю руху 600 авто/год. і більше в обох напрямках;

Б) для позначення меж смуг руху за їх кількості дві чи більше для одного напрямку руху – перед перехрестями, пішохідними переходами і залізничними переїздами не менше ніж за 20 (40) м від розмітки 1.12 чи 1.13;

В) для позначення меж ділянок проїзної частини, на які в’їзд заборонено (острівці безпеки, майданчики для зупинки тощо);

Рис. 2.24. Нанесення розмітки 1.1 на острівцях безпеки.

Г) для позначення меж місць для стоянки транспортних засобів. При цьому мінімальні розміри одного місця для стоянки у разі послідовного розташування автомобілів уздовж краю проїзної частини повинні бути 2,5х7,5 м для легкових автомобілів і 3,0х10,0 м для вантажних автомобілів, а у разі паралельного розташування автомобілів по відношенню один до одного – відповідно 2,5х5,0 м і 3,0х7,0 м;

Д) для позначення краю проїзної частини (крайова лінія) на дорогах, що мають менше ніж чотири смуги в обох напрямках, не позначених знаками 5.1 «Автомагістраль» та 5.3 «Дорога для автомобілів», перед перешкодою (опора шляхопроводу, острівець безпеки, бордюр тощо), що знаходиться ближче ніж 0,3 м від межі смуги руху, а також у разі звуження смуги з нахилом до вісі не менше 1:10 (1:15) – перехідна лінія в населеному пункті, 1:20 (1:30) – за його межами та 1:40 (1:50) – на автомагістралях і дорогах для автомобілів. У разі наявності бордюру крайову лінію допускається не наносити, за винятком штучних споруд та небезпечних ділянок доріг (криві в плані з радіусом в населених пунктах менше 150 м, поза населеними пунктами – менше 500 м, ділянки з недостатньою видимістю, в місцях встановлення бордюру на розділювальній смузі тощо), де вона наноситься по краю проїзної частини.

Е) для позначення краю проїзної частини доріг для автомобілів та доріг з чотирма і більше смугами руху в обох напрямках, крім автомагістралей. У цьому випадку розмітка наноситься шириною 0,15 м.

2. Розмітка 1.2 наноситься білим кольором з шириною лінії 0,20 м.

Вона застосовується для позначення:

• краю проїзної частини (крайова лінія) з боку узбіччя (тротуару) та розділювальної смуги на дорогах, позначених знаком 5.1 «Автомагістраль»;

• спеціально виділеної смуги для руху маршрутних транспортних засобів;

• межі між смугою розгону чи гальмування (перехідно-швидкісною смугою) і основною смугою проїзної частини.

У разі нанесення розмітки 1.2 для позначення межі між перехідно-швидкісною і основною смугами проїзної частини її довжина має бути не більше 0,25 довжини смуги розгону від її початку і не менше 0,25 довжини смуги гальмування від її кінця.

3. Розмітка 1.3 являє собою дві суцільні лінії шириною 0,10 м, нанесені на відстані 0,10 м одна від одної білим кольором.

Розмітка 1.3 застосовується для розділення транспортних потоків протилежних напрямків (осьова лінія) на дорогах, що мають чотири і більше смуг в обох напрямках (рис. 2.25).

Рис. 2.25. Нанесення розмітки на частково каналізованому перехресті

4. Розмітка 1.4 представляє собою суцільну лінію шириною 0,10 м, нанесену жовтим кольором.

Вона застосовується на ділянках автомобільних доріг, де заборонено зупинку транспортних засобів на проїзній частині та на узбіччі за нею. Розмітку слід наносити на відстані 0,1 м від краю проїзної частини чи по верху бордюру.

5. Розмітка 1.5 наноситься пунктирною лінією шириною 0,10 м білим кольором. Довжина штрихів та проміжків між ними залежить від швидкісного режиму і наведена у таблиці 2.3.

Розмітка 1.5 застосовується для:

• розділення транспортних потоків протилежних напрямків (осьова лінія) на дорогах, що мають дві смуги руху в обох напрямках, крім випадків, які зазначено в пп. 1 і 11;

• позначення меж смуг руху за їх кількості дві чи більше для одного напрямку руху, крім випадків, що зазначено в пп. 1 і 11.

6. Розмітку 1.6 (лінія наближення) наноситься пунктирною лінією шириною 0,10 м білим кольором. Розмітка 1.6 повинна застосовуватись для позначення наближення до розмітки 1.1 чи 1.11, що розділяє транспортні потоки протилежних чи попутних напрямків руху, і наноситься на відстані не менше ніж 50 (100) м перед нею.

7. Розмітка 1.7 являє собою чергування штрихів і проміжків між ними, довжиною по 0,5 м та шириною лінії 0,1 м. Наноситься білим кольором. Розмітка 1.7 застосовується для позначення смуг руху в межах перехрестя у випадках, коли потрібно показати траєкторію руху транспортних засобів чи підкреслити межу смуги руху. Розмітка 1.7 може застосовуватися на складних перехрестях для позначення напрямку головної дороги (рис. 2.25).

8. Розмітка 1.8 являє собою пунктирну лінію, що наноситься білим кольором. Вона застосовується для позначення межі між смугою розгону чи гальмування та основною смугою руху. При позначенні розміткою 1.8 перехідно-швидкісної смуги вона має бути позначена від кінця розмітки 1.2 до закінчення відгону смуги розгону або від початку відгону смуги гальмування до початку розмітки 1.2 (рис. 2.26).

Рис. 2.26. Нанесення розмітки на перехідно-швидкісних смугах.

9. Розмітка 1.9 (реверсивна лінія) являє собою подвійну пунктирну розмітку, що наноситься білим кольором. Вона застосовується для позначення смуг руху, що призначені для реверсивного регулювання, а також для розділення транспортних потоків протилежних напрямків на дорогах, де здійснюється реверсивне регулювання (рис. 2.27).

Рис. 2.27. Нанесення розмітки при реверсивному регулюванні.

10. Розмітка 1.10 наноситься жовтим кольором шириною лінії 0,1 м зі штрихами і проміжками між ними 1,0 м. Її слід застосовувати на ділянках доріг, де потрібно заборонити стоянку транспортних засобів. Розмітку наносять на відстані 0,1 м від краю проїзної частини чи по верху бордюру.

11. Розмітка 1.11 являє собою подвійну лінію, шириною 0,1 м з відстанями між лініями 0,1 м. Одна з ліній суцільна, інша – пунктирна. Наноситься білим кольором. Вона повинна застосовуватись для розділення транспортних потоків попутних чи протилежних напрямків (бар’єрна лінія) у разі заборони перестроювання транспортних засобів із однієї смуги в іншу.

Розмітка 1.11, що застосовується для розділення потоків протилежних напрямків, повинна наноситись на ділянках доріг з обмеженою видимістю, в тому числі на підйомах і спусках. У таких місцях вона повинна бути повернута суцільною лінією в бік смуги, з якої потрібно заборонити виїзд на смугу зустрічного руху (рис. 2.20).

Допускається застосовувати цю розмітку для розділення потоків протилежних напрямків перед позначеними пішохідними переходами, перехрещеннями з велосипедною доріжкою, перехрестями на відстані не менше ніж 20 (40) м від них, якщо інтенсивність руху транспортних потоків менше ніж 3000 од/добу, а також перед залізничними переїздами – на відстані 100 м від розмітки 1.12. При цьому розмітка 1.11 суцільною лінією повинна бути повернута в бік смуги, по якій рух здійснюється в бік зазначених ділянок доріг (рис. 2.23).

Розмітка 1.11, що застосовується для розділення транспортних потоків попутних напрямків, повинна наноситись:

• на ділянках підйомів, де в бік підйому рух здійснюється по двох смугах, на відстані не менше ніж 50 м від вершини підйому і 30 м за нею; у цьому випадку розмітка 1.11 суцільною лінією повинна бути нанесена в бік крайньої правої смуги;

• на багато смугових ділянках доріг для заборони перестроювання на крайню ліву смугу, по якій організовано руху транспортних засобів з підвищеною межею швидкості;

• в інших випадках, коли потрібно виключити можливість перестроювання на смугу руху справа чи зліва, виділити ділянки в розмітках 1.1 – 1.3 для позначення місць перестроювання чи розвороту транспортних засобів, для позначення місць в’їзду на територію, що примикає, та виїзду з неї (рис. 2.28).

Рис. 2.28. Нанесення розмітки на зупинних майданчиках.

12. Розмітка 1.12 (стоп-лінія) наноситься білим кольором шириною лінії 0,4 м. Розмітка 1.12 (стоп-лінія) повинна застосовуватись перед перехрестями у разі наявності дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», в місцях, де рух регулюється світлофором, та перед залізничними переїздами і наноситься там, де водій зобов’язаний зупинитись (рис. 2.22, 2.23, 2.25).

У місцях, де рух регулюється світлофором, стоп-лінію слід наносити з урахуванням забезпечення видимості сигналів світлофора водіями транспортних засобів, що зупинились. При цьому відстань від стоп-лінії до світлофора повинна бути не менше ніж 5 м у разі розташування світлофорів над проїзною частиною і не менше ніж 3 м – з боку проїзної частини.

Допускається зменшувати зазначену відстань до 3 м за наявності світлофорів типу 3 (повторювачі сигналів світлофора).

На залізничних переїздах стоп-лінію слід наносити на відстані не менше ніж 5 м від шлагбаума чи світлофора, а у разі їх відсутності – на відстані не менше ніж 10 м від ближньої рейки (рис. 2.23).

Перед перехрестям (примиканням) у разі наявності знака 2.2 стоп-лінію наносять так, щоб водій, який зупинився, міг бачити транспортні засоби, які рухаються дорогою, яка перетинається.

13. Розмітка 1.13 складається з переліку трикутників, що своєю основою розміщені на одній лінії. Висота трикутників складає 0,5 м. Відстань між трикутниками – 0,3 м.

Розмітка 1.13 застосовується для позначення місця зупинки транспортних засобів у разі наявності знака 2.1 «Дати дорогу», як правило, у тих випадках, коли цей знак з будь-яких причин не може бути встановлений у тому місці, де водій зобов’язаний дати дорогу (рис. 2.29).

Рис. 2.29. Нанесення розмітки при влаштуванні каналізованих примикань

Розмітки 1.12 і 1.13 допускається наносити як по всій ширині проїзної частини даного напрямку руху, так і окремо по кожній смузі руху. Ці розмітки слід наносити під прямим кутом до вісі смуги руху, якомога ближче до перехрещуваної проїзної частини (розмітку 1.12 – не менше ніж за 1 м перед нею чи перед наземними пішохідними переходами).

14. Розмітка 1.14 повинна застосовуватись для позначення місць, що виділені для переходу проїзної частини пішоходами. Ширина пішохідного переходу, що розмічається, визначається з урахуванням інтенсивності пішохідного руху з розрахунку 1 м на кожних 500 пішоходів за годину, але не менше ніж 4 м.

Розмітки 1.14.1 і 1.14.2 повинні застосовуватись на нерегульованих пішохідних переходах. Якщо ширина пішохідного переходу менше ніж 6 м, слід застосовувати розмітку 1.14.1, а за ширини 6 м і більше – розмітку 1.14.2. Лінії розміток 1.14.1 і 1.14.2 повинні наноситись паралельно вісі проїзної частини. Розмітка 1.14.3 повинна застосовуватись на пішохідних переходах, де рух регулюється світлофором.

15. Розмітка 1.15 складається з квадратів, розміром 0.4х0,4 м, розміщених вздовж двох паралельних ліній, відстань між якими визначається інтенсивністю велосипедного руху, але не менше ніж 1,8 м.

Розмітка 1.15 повинна застосовуватись для позначення перетину велосипедної доріжки з проїзною частиною дороги, що перетинається.

Розмітки 1.14.1, 1.14.2, 1.14.3, 1.15 слід наносити перпендикулярно до вісі проїзної частини дороги, що перетинається.

16. Розмітки 1.16.1 – 1.16.3 повинні застосовуватись для позначення напрямних острівців, при цьому розмітку 1.16.1 слід застосовувати в місцях розділення транспортних потоків протилежних напрямків, 1.16.2 – в місцях розгалуження транспортних потоків одного напрямку і 1.16.3 – в місцях злиття транспортних потоків. На острівцях, що мають велику площу, розмітки 1.16.1 – 1.16.3 дозволяється виконувати відповідно до рисунку 2.24.

Розмітка 1.16.4 повинна застосовуватись для позначення острівців безпеки пішоходів, які знаходяться в одному рівні з проїзною частиною на розділювальній смузі шириною не менше 0,9 м (рис. 2.30).

Рис. 2.30. Нанесення розміткою острівців безпеки пішоходів.

17. Розмітка 1.17 має ширину лінії 0,1 м та наноситься жовтим кольором. Вона повинна застосовуватись для позначення місць зупинок транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, і стоянок таксі, за винятком майданчиків для зупинки, відокремлених від основної проїзної частини. Довжина розмітки 1.17 повинна визначатись з урахуванням кількості транспортних засобів, що одночасно зупиняються чи стоять, але вона повинна бути не менше ніж 30 м для зупинок тролейбусів і автобусів та 20 м для стоянок таксі.

18. Розмір стріли розмітки 1.18 визначається залежно від швидкісного режиму руху. Вона повинна застосовуватись для зазначення дозволених на перехресті напрямків руху по смугах. При цьому повинно послідовно наноситись 2 (3) чи більше стріл з відстанню між ними від 20 до 30 м. Основа стріли, найближчої до перехрестя, повинна бути на рівні початку розмітки 1.1, що розділяє потоки попутних напрямків руху.

Розмітка із зображенням тупика повинна наноситись перед перехрестям доріг з проїзними частинами, що розділені бульваром, чи широкою розділювальною смугою, якщо поворот на найближчу проїзну частину заборонено. Ця розмітка не наноситься, якщо ширина бульвару чи розділювальної смуги дозволяє нанести стріли без зображення тупика відповідно до умов, наведених в цьому пункті.

1. Розмітка 1.19 слід наносити у місцях, де зменшується кількість смуг руху в даному напрямку, чи у сполученні з розміткою 1.6 перед розміткою 1.1 чи 1.11, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків за умов обмеженої видимості (рис. 2.20, 2.24). При цьому повинні послідовно наноситись 2 (3) чи більше стріл з відстанями між ними 15, 30, 45 м і т.д. (30, 60, 90 м і т.д.).

20. Розмітка 1.20 повинна застосовуватись для позначення наближення до розмітки 1.13 і наноситись на кожній смузі руху. Відстань між основою трикутника розмітки 1.20 і розміткою 1.13 повинна бути від 2 до 10 м (від 10 до 25 м).

21. Розмітка 1.21 повинна застосовуватись у поєднанні з розміткою 1.12, якщо встановлено знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», і наноситься на кожній смузі руху. Відстань між розміткою 1.21 і 1.12 повинна бути від 2 до 10 м (від 10 до 25 м) (рис. 2.23).

22. Розмітка 1.22 повинна застосовуватись у поєднанні з розміткою 1.18 для позначення номера дороги чи маршруту в тих випадках, коли дорога перехрещується з іншою дорогою такої ж або вищої категорії, або коли маршрут у місці перехрещення з іншою дорогою змінює свій напрямок. Ця розмітка повинна наноситись посередині кожної смуги руху, що відповідає напрямку маршруту, перед перехрестями та після них.

Розмітка з літерою «Е» застосовується на міжнародних автомагістралях відповідної категорії.

Розмітка з літерою «М» застосовується на магістральних дорогах державного значення.

Розмітка 1.22 повинна наноситись на відстані 1,0 м від розмітки 1.18.

23. Розмітку 1.23 наносять на смуги, позначені знаком 5.11 «Смуга для маршрутних транспортних засобів» і призначені для руху лише маршрутних транспортних засобів.

Рис. 2.31. Нанесення розмітки, що позначає смуги для руху маршрутних транспортних засобів

Допускається наносити її на смуги гальмування у пунктах зупинки маршрутних транспортних засобів. Ця розмітка повинна наноситись по вісі смуги руху основою в бік транспортних засобів, що рухаються по ній. На початку смуги на відстані 10 м від межі перехрещення проїзних частин наноситься перша розмітка, а через 20 м – друга.

Розмітку 1.23 слід повторювати після пункту зупинки маршрутних транспортних засобів, розташованого на відстані більше ніж 50 м за перехрестям.

На перегоні довжиною більше ніж 200 м розмітку 1.23 слід повторювати через 200 м. Залежно від конкретних умов цю відстань може бути змінено.