4. Соціальна структура в умовах ринкових відносин.

Процес усвідомлення ролі і значення ринку відбувається дуже важко і складно. Ринкові відносини не протистоять соціалізму і в умовах тимчасової політики вони можуть стати дієвим чинником прогресивних суспільних змін.

Стали реальністю такі професії як акціонери, фермери, банкіри, брокери, увійшли до життя торгово-закупівельні кооперативи, приватизовані підприємства.

Для соціології важливо знання того, як люди усвідомлюють (стихійно або обдуманий) своє соціальне положення і як вони своїми діями прагнуть внести корективи, що дозволяють змінити їх позиції в суспільному житті. Що ж ставлять люди на перший план при оцінці свого положення в умовах ринкових відносин?

1.Перш всього, усвідомлюються соціальні гарантії, дійсний цивільний стан, ступінь упевненості в нинішньому і майбутньому суспільному і особистому житті.

2.Неодмінним слідством буде загострення відносин в умовах майнового розшарування.

3.Помітна тяга до професій, пов'язаних з доступом до розподілу матеріальних благ.

4.Міняеться ієрархія цінностей людини. Багато випускників вузів міняють свою професію, придбаваючи іншу. Але ще неприйнятніше усвідомлення людиною, що його праця неадекватно винагороджується. Ситуація: одним ринкові відносини на руку – сприяють зростанню їх статусу і соц. гарантій, іншим же, зокрема діячам науки і культури доводиться дуже важко.

Ринкові відносини серйозно впливають на соціальну структуру суспільства. Дія їх простежується і в інших відносинах. Розповсюдився груповий егоїзм, який базується на зіставленні свого інтересу інтересам суспільним за рахунок утиску прав і положення інших соц. груп. Складні проблеми соціальної структури розв'язуються тим ефективно, чим повніше об'єктивна логіка її функціонування співпадає з суб'єктивною діяльністю людей. Необхідно також щоб матеріальний аспект доповнювався духовним, етичним.

Cоціальна структура українського суспільства (Н. Римашевська)

Досвід використання стратифікаційної моделі Уорнера показав, що у представленому вигляді вона в більшості випадків неприйнятна для кра­їн Східної Європи, Росії й України, де в ході історичних процесів склада­лася інша соціальна структура, існували принципово інші статусні групи. Однак в даний час у зв'язку зі змінами, що відбуваються в нашому суспі­льстві, багато елементів стратифікаційної моделі Уорнера можуть бути використані для дослідження складу соціальних класів в Україні. Наприк­лад, соціальна структура українського суспільства, виходячи з соціологіч­них досліджень Н. Римашевської [53, с.260-261], у загальному вигляді може бути представлена у такий спосіб.

1. "Загальноукраїнські елітні групи ", які поєднують у свої руках воло­діння власністю у розмірах, зрівняних із найбільшими західними станами, а також володіють засобами владного впливу на загальнонаціональному рівні.

2. "Регіональні і корпоративні еліти ", які володіють значним за укра­їнськими масштабами станом і впливом на рівні регіонів і цілих галузей або секторів економіки.

3. Український "верхній середній клас ", який володіє власністю і дохо­дами, що забезпечують західні стандарти споживання, а також домагання­ми на підвищення свого соціального статусу і орієнтується на сформовану практику й етичні норми господарських взаємин.

4. Український "динамічний середній клас ", який володіє доходами, що забезпечують задоволення середньоукраїнських і більш високих стандартів споживання, а також характеризується відносно високою потенційною адап-тивністю, значними соціальними домаганнями і мотиваціями і орієнтацією на легальні способи її прояву.

5. "Аутсайдери ", які характеризуються низькою адаптацією і соціаль­ною активністю, невисокими доходами й орієнтацією на легальні способи їх одержання.

6. "Маргіналії", які характеризуються низькою адаптацією, а також асоціальними і антисоціальними установками у своїй соціально-еконо­мічній діяльності.

7. "Криміналітет ", який володіє високою соціальною активністю та адаптивністю, але при цьому цілком свідомо і раціонально діє всупереч легальним нормам господарської діяльності.

Можна помітити, що стратифікаційна модель Римашевсьої багато в чому схожа із моделлю Уорнера. Передусім це відзначається у відношен­ні значення "динамічного середнього класу", який у сучасній Україні зна­ходиться на стадії формування, що значною мірою визначає наявність соціальної нестабільності в нашій країні. У той же час, якщо вдасться підтримувати в Україні такий тип соціальної динаміки, орієнтуючи його на поступовий перехід соціальних очікувань у відповідні статуси і пози­ції, рівень доходів, то це буде означати, що "динамічний середній клас" почне більш активно трансформуватися в класичну опору стабільності і соціального порядку.

Запитання.

1. Що таке соціальна структура суспільства, її основні елементи?

2. На основі чого утворюються соціальні спільності?

3. Що розуміють під соціально-територіальною структурою суспільства?

4. Чим пояснюють природність і вічність існування нерівності американські соціологи Девіс і Мур?

5. У чому сутність соціальної мобільності?

Література.

1. Соціологія. Посібник /За ред.. В.Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академії», 2004.- с-384

2. Лукашевич Н.П., Туленков Н.В. Соціологія. Базовий курс. – К., 2005. – с.312

3. Соціологія: Підручник/ За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2010,-296с.