Види фінансового контролю

Попередній — покликаний запобігати порушенням законів, нераціональному використанню бюджетних та інших коштів, пе­рекрити шляхи іншим порушенням і крадіжкам.

Поточний — провадиться всіма фінансовими й господарськи­ми органами у процесі використання підприємствами коштів; здійснюється через аналіз, перевірку та обстеження їхньої діяль­ності.

Наступний — виконується після надходження доходів чи про­ведених видатків. У процесі наступного контролю перевіряються: виконання бюджету за доходами і видатками; повнота своєчасного надходження доходів; законність проведення видатків; виявлен­ня порушень фінансової дисципліни, перекручення звітності, зло­вживання. У результаті вживаються заходи щодо усунення пору­шень і притягнення винних до відповідальності.

Форми фінансового контролю

Ревізія — це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку й звітності, а також, у разі виявлення, спосіб документаль­ного викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка — це обстеження й вивчення окремих ланок фінансо­во-господарської діяльності підприємств, організацій, установ. На­слідки перевірки оформляються довідкою чи доповідною запискою.

Методи фінансового контролю

Метод інвентаризації матеріальних цінностей і наявності грошових ресурсів — використовується для перевірки відповід­ності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності грошових і матеріальних цінностей, і в разі виявлення розходжень вжиття заходів щодо ліквідації відхилень.

Метод зустрічних перевірок — потребує звірення записів у кни­гах і рахунках бухгалтерського обліку організації або установи, що перевіряються, з даними обліку організації або установи, які нада­ють сировину, матеріали чи продукцію організації, що перевіряється.

Метод рахункової перевірки бухгалтерських звітів і балансів використовується для перевірки достовірності відображання у них звітних показників, виявлення й усунення приписок та інших по­милок, недопущення незаконного або неправильного використан­ня коштів; забезпечення виконання обов'язків перед бюджетом і зміцнення звітної дисципліни.

Поточна та оперативна робота на підприємстві спрямовуєть­ся на практичне втілення фінансового забезпечення підприємни­цької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

її зміст полягає:

• в постійній роботі із споживачами стосовно розрахунків за ре­алізовану продукцію, роботи, послуги;

• у своєчасних розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

• в забезпеченні своєчасної сплати податків, інших обов'язко­вих платежів у бюджет та цільові фонди;

• у своєчасному проведенні розрахунків по заробітній платі;

• у своєчасному погашенні банківських кредитів та сплаті відсотків.

1.6. Управління фінансами підприємств

Управління в економіці — це свідоме спрямування економіч­них і соціальних процесів на досягнення збалансованості, пропор­ційності й оптимальності. Світовий досвід переконує, що в основі успіхів прогресу завжди лежать безпосередні економічні інтереси людини, дисципліна і порядок, чітка система організації та управ­ління процесами капіталотворення, формування фондів нагрома­дження і споживання.

Зміст управління фінансами (фінансового менеджменту) поля­гає в ефективному використанні фінансового механізму для досяг­нення стратегічних і тактичних цілей виробництва.

Фінансовий механізм — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошо­вих фондів із метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві резуль­тати виробництва.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансово-госпо­дарської роботи підприємства.

Суб'єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на підприємстві.

Головними завданнями управління фінансами є:

• виявлення фінансових джерел розвитку виробництва;

• визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів;

• раціоналізація операцій з цінними паперами;

• налагодження оптимальних відносин із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати до­даткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінан­совому ринку.

Управління фінансами підприємств базується на об'єктивних та суб'єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та викори­станні закономірностей розподілу готового продукту і валового до­ходу підприємства.

Сутність поняття фінансового управління можна трактувати як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління підприємством.

Фінансове управління має свою систему функцій, які пропо­нується визначати у такому складі:

• взаємодія всіх елементів апарату управління підприємства;

• створення ефективних організаційних структур управління;

• аналіз фінансових ресурсів і фінансових відносин;

• прогнозування, планування, регулювання фінансових процесів;

• обґрунтування й прийняття оперативних фінансових рішень;

• контроль за виконанням розроблених планів та прийнятих фінансових рішень.

Вплив на фінансові відносини здійснюється за допомогою спе­ціальних методів:

• фінансового прогнозування;

• фінансового планування;

• фінансового регулювання;

• фінансового контролю.

Побудова ефективної системи управління фінансами підприєм­ства передбачає створення відповідної фінансової служби підприє­мства. Враховуючи обсяги і складність завдань, що вирішуються на підприємстві, його фінансова служба може бути представлена:

• фінансовим управлінням — на великих підприємствах;

• фінансовим відділом — на середніх підприємствах;

• фінансовим директором або головним бухгалтером, який зай­мається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, а й питан­нями фінансової стратегії, — на малих підприємствах.

Структура фінансової служби представлена на рис. 1.3.

На бухгалтерію покладаються обов'язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати його відкриту фінансову звітність відповідно до встановлених вимог і положень. Аналітичний відділ зобов'язаний аналізувати й оцінювати фі­нансовий стан підприємства, виконання планових завдань щодо прибутку, обсягів виробництва та реалізації, підтримувати ліквід­ність та рентабельність підприємства.