31. Дайте визначення соціального впливу, вкажіть на його характеристики.

Соціальний вплив - вплив розробки на загальнополітичні, демографічні та соціокультурні умови у суспільстві (зміни способу життя, поліпшення/погіршення якості життя, здоров'я та збільшення/зменшення тривалості життя, ризику втрати життя чи здоров'я тощо).

Характеристики:

• Переконування

• Навіювання

• Приклад і наслідування

• Санкціонування

• Маніпулювання

Типологія

Усю сукупність відомих соціально-психологічних механізмів впливу можна розподіляти на різні типологічні групи в залежності від критеріїв, обраних для такого поділу. Зокрема, досить чіткий типологічний розподіл дозволяє зробити застосування критерію “свобода-необхідність”, вважаючи, що одні механізми надають можливість вибору і свободу дій об’єкту впливу, а інші вимагають підпорядковуватися правилам, нормам, звичаям, традиціям і, зокрема, вимогам суб’єкта впливу.

Саме в останньому випадку йдеться про так звані прескриптивні соціально-психологічні механізми впливу (зобов’язування, вимагання, санкціонування, вправляння тощо). Необхідність і доцільність застосування цих механізмів пояснюється життєвою необхідністю. Адже нерідко для того, щоб отримати бажане, людина вимушена робити необхідне. Крім того, існують поняття почуття обов’язку і відповідальності, спільно прийнятого рішення, домовленості, обіцянки, клятви, які надають певне моральне чи юридичне право на застосування прескриптивних механізмів впливу.

Альтернативу попереднім становлять, так звані пропозитивні соціально-психологічні механізми впливу, сутнісну основу яких становить висловлена на адресу конкретної людини чи групи пропозиція мислити і діяти певним чином, що не обмежує останніх у свободі вибору. До цього типу можна віднести такі механізми, як інформування, переконування, доведення, роз’яснення, навіювання, умовляння, демонстрування тощо.

Отже, в залежності від того, на який психологічний ефект розраховує суб’єкт впливу, він повинен використовувати відповідні соціально-психологічні механізми. Скільки ж і яких механізмів можна виділити, щоб їх сукупність відповідала критерію необхідності і достатності? Чи існує якась внутрішня структурно-функціональна залежність між окремими механізмами і чи можливо їх об’єднати за принципом системності?

Спроба відповісти на означені питання дозволила дійти висновку, що той чи той соціально-психологічний механізм впливу набуває структурно-функціональної визначеності і відносної самостійності, а сукупність цих механізмів може розглядатися як системне утворення, якщо в основу їх інтеграції буде покладено критеріальну психологічну модель людини як суб`єкта діяльності і як співдіяча.

31. Чи існує зв’язок між певними типами фактів та жанрами журналістських матеріалів? у чому він виявляється?

Система журналістських жанрів – складна структура, компоненти якої поєднані за певними ознаками, характеристиками. Специфіка функціонування цієї системи полягає у рухливості, гнучкості, еластичності її елементів, можливості їх переходу та взаємодії.

Важливим етапом праці журналіста є збирання фактичного матеріалу до твору. Цей добір уже є певною оцінкою фактів. Журналіст не може користуватися лише одним фактом, адже, повідомляючи про один конкретний факт, він має справу із системою фактів, із сукупністю нерозчленованих фактів. Якщо журналіст має на меті розповісти про один факт, він повинен вивчити й проаналізувати ситуацію, зв’язок цього факту з іншими.

За своєю функцією факти діляться на чотири великі групи: факти, що кладуться в основу теми твору, - вхідні факти; факти, які ілюструють, пояснюють, уточнюють зміст твору, - деталізуючі факти; факти, що є результатом авторських міркувань, факти, до яких автор приходить на основі вхідних і деталізуючи фактів, - вихідні факти; факти, на які автор посилається в текстах, примітках, - посилкові факти.

У структурі журналістських текстів окремих видів фактологія відіграє різну роль, виконує різні функції. Скажімо, в інформативно-експресивному різновиді журналістського тексту використовують факти, про які часто повідомляли до того, які повторюються щосезону тощо, але вони є актуальними для газети, а масову аудиторію ця фактологічна інформація не може зацікавити сама по собі; тому журналісти широко використовують різноманітні експресатори.

Неофіційно-інформативний різновид журналістського тексту, навпаки, ґрунтується на експресивному фактологічному матеріалі й не потребує застосування додаткових засобів привернення уваги, зацікавлювання читача. В офіційно-інформативному тексті гранично стисло, об’єктивно, правдиво, точно відтворюють фактологічну інформацію відповідно до офіційного етикету.

У репортажному різновиді тексту поєднано конкретну образність з фактологічною достовірністю, авторський суб’єктивізм з об’єктивністю, документальністю, описовість з авторськими роздумами. Інформативно-аналітичний текст подає фактологічний матеріал у зв’язку з потребами аналітичного його інтерпретування; факти тут є аргументами, але водночас автор також повідомляє про них читача. Узагальнювально-директивний різновид тексту використовує переважно загальновідомі факти, автор посилається на них у зв’язку з потребою підтвердити якусь думку; фактологія узагальнена.

Нарисовий різновид журналістського тексту використовує факти, синтезуючи елементи їх застосування в експресивно-публіцистичному та репортажному різновидах тексту на порівняно вищому якісному рівні. Специфіку фейлетонного тексту визначає підпорядкування фактології завданням створення комічного ефекту. Автори фейлетонних текстів використовують прийоми комічної реалізації окремих видів фактичного матеріалу (підмінювання компонентів, структурні трансформації тощо).

Отже, готуючи журналістський текст, треба зважати на його різновид, на специфіку використання фактичного матеріалу в тому чи іншому виді тексту.