- •Передумови англійської буржуазної революції
- •Розстановка сил в таборі англійської революції (пресвітеріани, індепенденти, левелери). Їх політична платформа
- •Підстави винесення смертного вироку Карлу і
- •Республіка в Англії в 1649-1653 рр.
- •Протекторат Кромвеля 1653-1659 р.
- •Реставрація монархії в Англії. Оцінка умов Бредської деклерації 1660 р.
- •8. Хабеас Корпус Акт 1679 р. Та його роль в справі розвитку англійського права.
- •9. "Славна революція" 1688-1689 рр. Білль про права 1689 р.
- •10. Причини незавершеного характеру англійської буржуазної революції, її головні підсумки
- •11. Декларація незалежності сша 1776 р.
- •12. Конституція 1781 р. В сша та причини її заміни Конституцією 1787 р.
- •13. Основні ідеї Конституції сша 1787 р.
- •14. Принцип розподілу і взаємного контролю властей в Конституції сша 1787р.
- •15. Принцип розподілу повноважень федерального центру та окремих суб'єктів (штатів) у Конституції сща 1787 р.
- •16. Перший цикл поправок (1-10) до Конституції сша (1789 р.).
- •17. Великий ордонанс 1791 р. Та процедура утворення нових штатів у сша. Територіальне розширення сша.
- •18. Причини військового конфлікту Півночі і Півдня та громадянської війни 1861-1865 рр. В сша.
- •19. Підсумки громадянської війни в сша. XIII поправка до Конституції.
- •20. "Чорні кодекси" та Реконструкція Півдня - завдання та їх виконання.
- •21. Другий цикл поправок до Конституції сша (хіп-ху).
- •22. Провідні сили Великої Французької революції (фейяни, жирондисти, якобінці): політична платформа та тактика боротьби.
- •23. Основні ідеї Декларації прав людини і громадянина 1789 р.
- •24. Основні ідеї Конституції Франції 1791 р.
- •26. Органи державного управління якобінської диктатури.
- •27. Соціальна політика якобінської диктатури.
- •29. Конституція 1795 р. Режим Директорії у Франції.
- •30. Організації державного управління Франції періоду Консульства (1799-1804 рр.) та імперії (1804-1814 рр.).
- •31. Спільне і відмінне у правових системах станово-кастових суспільств.
- •32. Основні відмінності буржуазного права від правових систем попередніх суспільних формацій.
- •33. Еволюція буржуазного конституційного та виборчого права (хуш-хх ст.) - причини і наслідки.
- •34. Еволюція буржуазного кримінального права та пенітенціарної системи (хуііі-хх ст.) - причини і наслідки.
- •35. Значення Трирічного Акту 1694 р. Для утвердження принципів парламентської монархії в, Англії.
- •36. Акт про престолонаслідурання 1701 р. В Англії і його значення.
- •37. Поява відповідального уряду в Англії.
- •38. Виборча система в Англії на поч. XIX ст. - архаїчність та нелогічність. Вимоги її реформування.
- •40. Формування основ двопартійної системи в Англії. Утворення лейбористської партії.
- •41. Політичний устрій Англії на поч. XX ст.
- •42. Принципи організації та управління Британською колоніальною імперією (XIX - поч. XX ст.).
- •43. Реставрація монархії Бурбонів у Франції. Хартія 1814 р.
- •44. Революція 1848 р. У Франції. Друга Республіка.
- •45. Друга імперія у Франції. Внутрішня та зовнішня політика бонапартистського режиму.
- •46. Організація самоуправління Паризької комуни. Претензії Комуни на роль керівного центру Франції.
- •47. Історичний досвід Паризької комуни - сучасне переосмислення.
- •48. Організація системи державного управління Третьої Республіки у Франції (1875-1940 рр.).
- •49. Проблема німецького об'єднання на поч. XIX ст., її адепти та антагоністи.
- •51. Утворення Північнонімецького союзу (1867 р.). Роль Прусії.
- •52. Конституція Німецької імперії 1871 р. - характеристика основних інститутів та їх оцінка
- •53. Становлення єдиного загальнонімецького права (кін. XIX - поч. XX ст.).
- •54. Суть австро-угорського, компромісу 1867 р. Органи управління дуалістичної монархії.
- •55. Галичина в складі Австрії та Австро-Угорщини - засади державного
- •56. Політика "воєнного комунізму" в Росії (1918-1921 рр.).
- •57. Відмінність "радянської" форми держави від буржуазно-демократичних моделей.
- •59. Політика "царського курсу" президента Рузвельта і створення основ соціальної держави.
- •60. "Делеговане законодавство" у міжвоєнній Англії та його оцінка.
- •61. Еволюція двопартійної системи у міжвоєнній Великобританії.
- •62. Вестмінстерський акт 1931 р. І реформування британської колоніальної імперії у Британську Співдружність.
- •63. Народний фронт (1936-1939 рр.) у Франції - причини успіхів і невдач.
- •64. Суть фашистської політичної доктрини. Націонал-соціалізм
- •65. Державний апарат фашистської Італії.
- •66. Карально-репресивні органи нацистської Німеччини. Расові закони.
- •67. Історична приреченість фашизму та націонал-соціалізму.
- •68. Історична практика "розділеного правління" у післявоєнних сша.
- •69. Велика негритянська революція 1950-60-х рр. У сша та її наслідки.
- •70. Уотергейтська справа 1972-74 рр. Та відставка президента р. Ніксона.
- •71. Політика лейбористської націоналізації промисловості в Англії (40-50-ті рр. XX ст. ), її наслідки. Діяльність кабінетів м. Тетчер та Дж. Мейджора.
- •72. Четверта Республіка у Франції. Конституція 1946 р. Та її оцінка.
- •73. Причини падіння Четвертої Республіки у Франції (1958 р.) та встановлення режиму п'ятої республіки.
- •74. Зовнішня і внутрішня політика президента де Голля. Теорія "третього
- •75. Країни "народної демократії (40-ві - кін. 80-х рр. XX ст.) Східної Європи. Відмінність їх режимів від радянського "зразка".
- •76. "Оксамитові революції" рубежу 80-90-х рр. XX ст. Еволюція держави і права країн Східної Європи (на прикладі Угорщини).
- •77. Політика "трьох червоних знамен" та "культурної революції"" в кнр.
- •78. Смерть Мао Дзедуна та прихід до влади "прагматиків". Реформи 70-90-х рр. XX ст. В Китаї.
- •79. Шведська модель соціалізму як форма соціальної держави.
- •80. Складності проблеми "скандинавського соціалізму". Еволюція др. Пол. 90-х рр. XX ст.
64. Суть фашистської політичної доктрини. Націонал-соціалізм
Вперше фашизм з'являється в Італії наприкінці 1910 років. У березні 1919 р. в Мілані відбувся перший загальнонаціональний зліт Союзу фашистських бойових загонів. Символом фашизму стала зв'язка-пучок стеблин (фашо), яка уособлювала силу єдності. Фашисти заперечували позитивну роль класової боротьби, закликали до співробітництва робітничого класу і буржуазії. Виступали проти парламентського ладу, за «надкласову» диктатуру. Сповідували крайній шовінізм. На ранніх етапах фашистського руху до програм включалися популістські вимоги, наприклад, в Італії - республіки (Італія була монархією) і загального виборчого права, податку на капітал, наділення землею бідніших селян, робітничого контролю над виробництвом, націоналізації частини промисловості і церковного землеволодіння. У Німеччині НСДАП в 20-х роках вимагала захисту дрібного власника
В основі політичної доктрини фашизму лежала зовнішньо примітивна, але приваблива і зрозуміла найширшим масам схема. У світі нібито йде майже дарвінівська боротьба народів і держав, перемагає у цій боротьбі сильніший, а слабший зникає або перетворюється на колонію переможця. Нація, яка бажає бути переможцем, а не переможеним, має в першу чергу потурбуватися про внутрішню єдність, відмовитися від непродуктивної витрати ресурсів (безробіття, страйки, втрати від криз тощо). Ця єдність нібито вимагає жертв від усіх груп населення - від робітників і селян до поміщиків і капіталістів. Отже, необхідна міцна державна машина і продумана на тривалу перспективу внутрішня і зовнішня політика. Демократія з її слабкими сторонами, що роблять неможливими внутрішню мобілізацію нації, мусить поступитися місцем диктатурі. В перспективі ця диктатура дасть нації силу і процвітання, ліквідує злочинність і класові конфлікти, дозволить перетворитися на світову державу.
Німецький націонал-соціалізм відрізнявся від італійського фашизму саме вимогою «чистоти крові» як основної запоруки внутрішньої єдності нації. Для того, щоб стати державним службовцем, необхідно було довести своє «арійське» походження документально до 1800 р. (часу виходу німецьких євреїв з середньовічних гетто), ця ж вимога стосувалася працівників оборонної промисловості, усіх державних підприємств тощо.
65. Державний апарат фашистської Італії.
На місце парламенту поступово було поставлено Корпоративну палату. Кандидати в депутати цієї палати висувалися в основному профспілками, тобто фактично керівними центрами цих фашистських (інших просто не було) спілок. Потім Велика національна рада фашизму (штаб партії) обирала із загального списку 400 «найдостойніших» кандидатів. Виборцям надавалося право схвалювати ці призначення. Право голосу надавалося чоловікам старшим за 21 рік, якщо вони відповідали одній з чотирьох вимог: а) платили внески у профспілку або б) сплачували річний податок у розмірі понад 100 лір, або в) тримали цінні папери (державні або банківські), або г) належали до церковного кліру.
В Італії протягом 1926-1934 pp. виникла т. зв. корпоративна держава. Загалом було створено 22 корпорації в різних галузях промисловості, торгівлі, сільського господарства, послуг. До них входили рівна кількість представників профспілок та підприємців і по три функціонери фашистської партії, яка мала забезпечувати «неупереджений арбітраж». Головою кожної з 22 корпорацій був сам Муссоліні. Він же очолював Міністерство корпорацій. За законом, корпораціям надавалося визначення умов праці (робочий час, заробітна плата) і вирішення трудових спорів. Страйки заборонялися і нещадно придушувалися.
Фашистська партія стала частиною державного апарату. Партійні з'їзди та інші форми партійного самоуправління скасовувалися. Велика рада фашистської партії складалася з чиновників за призначенням. Головою ради ставав голова уряду. Рада завідувала конституційними питаннями, обговорювала найважливіші законопроекти, утверджувала на вищі посади. Цей особливий статус єдиної дозволеної партії освячувався авторитетом короля. Так, статут партії формально затверджувався королівським декретом, а офіційний керівник партії (секретар) призначався королем за поданням прем'єра.