Озера і лимани

В Україні є близько 20 тис. озер, з них понад 7 тис. мають площу понад 0,1 км².

Найбільше озер розташовано у заплавах Дунаю, Дніпра, Прип’яті, Десни, Сіверського Дінця. Орелі, Самари, та малих річок Полісся.

За походженням озера України поділяються на: заплавні ( у заплавах річок ); кастрові і просадочні; приморські ( лагуни і лимани ); загатні, каррові та вулканічні.

Заплавні озера здебільшого невеликі за площею, мають незначну глибину, розміри їх несталі. Живляться за рахунок річок під час паводків та повені ( у Києві озеро Райдужне, Тельбін ).

Кастрові озера утворилися в районах поширення легкорозчинних гірських порід. Живляться за рахунок підземних вод.

У басейні Сіверського Дінця є озера просадочні, які утворилися під час просідання грунту при вимиванні з нього солей ( Рапне, Рейсове, Сліпне ).

Значну групу становлять приморські озера на узбережжі морів і лимани, відокремлені від моря піщаними косами. Живляться ці озера за рахунок річкового стоку та інфільтрації морських вод. Їх площа та рівень води несталі.

У Карпатах є загатні озера, що утворилися внаслідок гірських обвалів і зсувів ( Синевир, Шибенне ), каррові озера, походження яких пов’язано з морозним вивітрюванням ( Бребенескул ), а також вулканічні, що утворилися в кратерах колишніх вулканів ( Липовецьке, Синє тощо ).

Озера ціняться переважно своїми рибними запасами, а також використовуються для видобутку солей.

Природні зони України

На території України виділяються три природні зони: мішаних лісів, лісостепова, степова.

Вузька смужка Південного берега Криму належить до середземноморських субтропіків.

Зона мішаних лісів ( Українське Полісся ) займає північну територію країни – 19% території України.

Лісостепова зона займає близько 34% території України. Північна межа його збігається з південним краєм зони мішаних лісів.

Степова зона займає близько 40% території України. Вона простяглася від південної межі Лісостепу до Кримських гір і берегів Чорного і Азовського морів.

Рослинний світ України

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природною рослинністю зайнято 32% її території, яка налічує близько 30 тис. вищих і нижчих видів рослин. З них: водоростей близько 4 тис., грибів і міксоміцетів – близько 15 тис., лишайників – 1 тис., мохів близько 800, вищих судинних рослин – близько 5 тис.

На рівнинній частині рослинність поширена за широтними зонами, в горах – за висотними поясами. На території країни рослинність істотно змінена господарською діяльністю людини. Тепер тут налічується більш як 25 тис. видів рослин. Рослинність лісів, степів, луків і боліт дуже багата. В Українських Карпатах поширені рослини понад 2000 , а в Криму – 2300 видів.

Загальна площа лісів близько 10 млн. га, що становить приблизно 14% території України. У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, дуб, бук. Крім того є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо. У лісах України трапляються два види ялини – звичайна ( європейська ) і гірська. Великі площі ялина займає в Українських Карпатах.

Ялина біла поширена в Карпатах, окремих районах Передкарпаття. В карпатських лісах трапляється модрина, невеликі насадження реліктового тису ягідного. На території України поширений бук європейський і кримський. В лісах також можна зустріти дуб звичайний. Він поширений в усіх природних зонах рівнинної частини країни, в горах до висоти 900 м. Дуб скельний росте в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. В лісах України як домішки поширені липа, граб, явір, біла і чорна тополі, осика, вільха.

Степова рослинність в первісному вигляді до цього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово – Чорноморського узбережжя. В травостої степів переважають злаки – ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав’я – конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна тощо; з ефемерів та ефемероїдів – незабудка, переломник, крупка.

Луки залежно від умов розміщення поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські. На них поширені мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки, осока звичайна, конюшина, білоус.

Болотна рослинність розвивається в зниженнях з надмірним зволоженням. Болота займають близько 2% території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі. Болота мають значні запаси торфу. В їх рослинному покриві переважають осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін.