- •Л е к ц і я 2. Основні поняття в екології. Екологічна система, біогеоценоз та його структура. Трофічні ланцюги живлення. Екологічні фактори. Лімітуючий фактор. Біотичні та абіотичні фактори.
- •Для екологічної системи характерні наступні ознаки:
- •Трофічні ланцюги живлення
- •Екологічні фактори
- •Висновки:
Екологічні фактори
Екологічні фактори (ЕФ) – всі складові (елементи) природного середовища, які впливають на існування й розвиток організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування. Усю сукупність ЕФ поділяють на 3 групи: абіотичні (неорганічні умови: хімічні й фізичні, такі як склад повітря, води, ґрунтів, температура, світло, вологість, радіація, тиск тощо); біотичні (форми взаємодії між організмами, хазяїн-паразит) та антропогенні (вплив людської діяльності).
Лімітуючим фактором може виступати не лише недостатність, але і надлишок будь-якого ЕФ, наприклад, загибель врожаю від частих дощів, перенасичення ґрунтів добривами і т.д. (закон толерантності–Шелфорда).
Ш ироку екологічну валентність виду по відношенню до абіотичних факторів середовища позначають, додаючи до назви цього фактора приставку „еври”. Наприклад, тварини, які здатні переносити широкі коливання:
температури, називають еври т е р м н и м и ;
солоності – еври г а л і н н и м и ;
освітлення – еври ф о т н и м и ;
будь-яких абіотичних факторів – еври б і о н т н и м и (таргани, колорадські жуки, вовки, миші, очерет, пирій).
Нездатність переносити значні коливання факторів або низька екологічна валентність позначається приставкою „стено”, наприклад тварини, які не здатні переносити широкі коливання:
температури, називають стено т е р м н и м и ;
солоності – стено г а л і н н и м и ;
освітлення – стено ф о т н и м и ;
будь-яких абіотичних факторів – стено б і о н т н и м и (орхідеї, форель, далекосхідний рябчик, глибоководні риби).
Оскільки у природі всі фактори діють сумісно, то оптимальна зона та межі витривалості організму по відношенню до певного фактору середовища можуть зміщатись в залежності від того, в якому сполученні діють одночасно інші фактори (закономірність взаємодії та компенсації екологічних факторів). Однак взаємна компенсація має певні межі і повністю замінити один із факторів іншим неможливо. Отже, усі умови середовища, необхідні для підтримки життєдіяльності, є рівнозначними для живого організму, будь-який фактор може обмежувати можливості існування організмів (закон рівнозначності усіх умов життя).
Екологічна ніша – це загальна сума всіх вимог організму до умов існування, включаючи простір, який він займає, функціональну роль в товаристві (наприклад, трофічний статус) та його толерантність відносно факторів середовища – температури, вологості, кислотності, складу ґрунту тощо.
Три критерії визначення екологічної ніші можна визначити як просторову, трофічну та багатовимірну.
Просторова ("адреса" проживання) – місцезнаходження організму у просторі.
Трофічна ніша ("професія" організму) – характеризує особливості живлення і, відповідно, роль організму у співтоваристві.
Багатовимірна ніша – це ділянка гіперпростору, вимірами якої є різні екологічні фактори.
Два види не можуть займати одну й ту ж саму екологічну нішу (принцип Гаузе).
біотичні екологічні фактори
Тип взаємодії |
Результати взаємодії для виду |
Загальний характер взаємодії |
|
А |
В |
||
1. Конкуренція |
– |
– |
Взаємне пригнічення обох видів |
2. Хижацтво |
+ |
– |
Взаємодія сприятлива для популяції хижака А та несприятлива для популяції жертви В |
3. Паразитизм |
+ |
– |
Взаємодія сприятлива для популяції паразиту А та несприятлива для популяції хазяїна В |
4. Аменсалізм |
– |
0 |
Популяція В пригнічує популяцію А, але сама не отримує при цьому користі |
5. Симбіоз (мутуалізм) |
+ |
+ |
Взаємодія сприятлива для обох популяцій |
6. Коменсалізм |
+ |
0 |
Популяція коменсала А отримує користь від об’єднання, а для популяції В це об’єднання байдуже |
7. Нейтралізм |
0 |
0 |
Жодна популяція не впливає на іншу |
Екологічна ніша як функціональне місце виду у системі життя не може також довго залишатися порожньою – про це говорить правило обов’язкового заповнення екологічних ніш: порожня екологічна ніша завжди природно заповнюється.