- •Міністерство освіти і науки України
- •Кафедра правових дисциплін
- •Господарське законодавство Курс лекцій
- •Модуль і Тема №1. Нормативно-правове забезпечення захисту прав споживачів.
- •1. Історичні передумови виникнення консумеризму. Основні історичні етапи розвитку консумеризму в світі і в Україні.
- •2. Нормативно-правове забезпечення захисту прав споживачів
- •3. Загальна характеристика Закону України “Про захист споживачів”.
- •2.Спеціалізований орган із захисту прав споживачів
- •3. Захист прав споживачів органами місцевого самоврядування.
- •4.Захист прав споживачів громадськими організаціями (об’єднаннями) споживачів.
- •2. Основні права споживачів щодо придбання, використання товарів і послуг
- •2.1. Право споживача на належну якість товарів, робіт, послуг
- •2.2. Гарантійні терміни та гарантійні зобов’язання
- •2.3. Право споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
- •2.4. Права споживача при придбанні товару належної якості
- •2.5. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт чи надання послуг
- •3. Особливості відшкодування моральної шкоди
- •Тема №4. Організація захисту прав споживачів на якість та безпечність товарів та послуг
- •1.Законодавче забезпечення реалізації права споживача на якість та безпечність товарів та послуг.
- •2. Вимоги щодо якості та безпеки товарів
- •3Астосування міжнародних стандартів
- •3. Система сертифікації в Україні. Органи сертифікації.
- •1. Основні принципи рекламної діяльності.
- •2.Внутрішня та зовнішня реклама.
- •3.Реклама на телебаченні та радіо
- •4. Недобросовісна та порівняльна реклами
- •5. Реклама на транспорті
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
- •Тема №6. Недобросовісна конкуренція.
- •1. Правова кваліфікація економічної конкуренції.
- •2.Принципи, завдання та повноваження амку.
- •3. Поняття та види недобросовісної конкуренції.
- •Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки
- •Неправомірне використання товару іншого виробника
- •Копіювання зовнішнього вигляду виробу
- •Підкуп працівника постачальника
- •Підкуп працівника покупця (замовника)
- •Досягнення неправомірних переваг у конкуренції
- •Неправомірне збирання комерційної таємниці
- •Розголошення комерційної таємниці
- •Схилення до розголошення комерційної таємниці
- •Неправомірне використання комерційної таємниці
- •4.Правовий захист від недобросовістної конкуренції.
- •5. Відповідальність за недобросовістну конкуренцію.
- •Тема №8. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
- •1. Загальні підстави відповідальності..
- •2. Цивільно-правова відповідальність
- •3. Адміністративна відповідальність
- •Стаття 155-1. Порушення порядку проведення розрахунків
- •Стаття 155-2. Обман покупця чи замовника
- •Стаття 156. Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами
- •Стаття 156-1. Порушення законодавства про захист прав споживачів
- •Стаття 156-2. Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів
- •4.Кримінальна відповідальність
Тема №6. Недобросовісна конкуренція.
Правова кваліфікація економічної конкуренції. Поняття монопольного становища.
Принципи, завдання та повноваження АМКУ.
Поняття та види недобросовісної конкуренції.
Правовий захист від недобросовістної конкуренції.
Відповідальність за недобросовістну конкуренцію.
1. Правова кваліфікація економічної конкуренції.
Законодавство про захист економічної конкуренції грунтується на нормах, установлених Конституцією України, і законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, „Про захист економічноі конкуренції” інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Основним правовим істочником в галузі захисту економічної конкуренції є Закон України „Про захист економічноі конкуренції” від 11.01.2001 р. № 2210 – ІІІ.
Цей закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Згідно з законом України „Про захист економічноі конкуренції” Економічна конкуренція (конкуренція) – змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
Природна монополія – стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб’єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв’язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (ст.1 Закону України „Про природні монополії” від 20.04.2000 р. № 1682-ІІІ).
Монополізація – досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;
Відповідно до ст.12 Закон України „Про захист економічноі конкуренції” від 11.01.2001 р. № 2210 – ІІІ монопольне (домінуюче) становище на ринку товара суб’єкт господарювання займає, якщо:
а) на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
б) не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
в) Монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
г) Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб’єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
д) Вважається, що кожен із двох чи більше суб’єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.
е) Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб’єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:
- сукупна частка не більше ніж трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
- сукупна частка не більше ніж п’яти суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків -
і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (ст.13 Закон України „Про захист економічноі конкуренції” від 11.01.2001 р.)
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб’єктом господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.
3. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.