- •Курсова робота з дисципліни „Товарознавство продовольчих товарів” на тему:
- •1. Характеристика виробництва прянощів в Рівненській області.
- •2. Характеристика походження пряних рослин для виробництва прянощів. Перець.
- •Червоний перець.
- •Кориця.
- •Гвоздика
- •Куркума
- •Кардамон
- •Мускатний горіх й мускатний цвіт
- •Духмяний перець.
- •Лавровий лист
- •3. Класифікація та коротка характеристика асортименту прянощів.
- •4. Хімія класичних прянощів. Чорний перець.
- •Червоний перець
- •Гвоздика
- •Куркума
- •Кардамон
- •Мускатний горіх й мускатний цвіт
- •Духмяний перець
- •Лавровий лист
- •5. Показники якості та оцінка якості прянощів.
- •5.1. Нормативні документи, що регламентують якість прянощів.
- •5.2. Коротка характеристика органолептичних та фізико-хімічних показників якості прянощів. Перець чорний і білий.
- •Духмяний перець
- •Коріандр.
- •Кардамон.
- •Кориця.
- •Гвоздика.
- •Мускатний горіх.
- •5.3. Органолептична оцінка якості дослідних зразків.
- •6. Пакування, маркування та зберігання прянощів.
- •Пакування у споживчу тару
- •Маркування споживчої тари
- •Маркування транспортної тари
- •Транспортування
- •Зберігання
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
Гвоздика
Пряність «гвоздика» – висушені бутони, що не розпустилися, (квіткові бруньки) гвоздикового дерева Caryophylus aromaticus (Рис. 3.) сімейства миртових з Молуккських островів. Виробляється майже у всіх тропічних країнах, але основна частка світового виробництва (до 90%) приходиться на Танзанію.
Цвіте рослина двічі в рік і дає щирий врожай. Перш ніж стати пряністю, гвоздика проходить спеціальну підготовку. зібрані бруньки бланшують (витримують кілька хвилин у киплячій воді), а потім сушать на сонці доти, поки вони не почнуть видавати характерний тріскіт. За іншою технологією зібрані бутони просто сушать прямо на сонце до особливого тріску при ламанні. Якщо гвоздика висушена правильно і має високу якість, то через якийсь час еластичність черешка відновлюється, він знову стає гнучким і еластичним у висушеному стані. Якщо його прикласти до паперу, то залишається маслянистий пахучий слід, тому що черешок – містить безліч мікроскопічних капсул із ефірними оліями.
Імбир.
По-англійськи імбир – ginger. Це слово означає ще «вогник» і «наснага». Такий збіг легко пояснити, якщо знаєш смак імбиру. Зовні імбир (Zingiber officinale) схожий на очерет. Це багаторічне трав'янисте тропічна рослина. Його батьківщина – країни Південної Азії. Звідти в XVI в. був завезений в Америку, де добре прижився. Але на виробництво йде не вся рослина, а тільки бульби, котрі надходять у продаж у двох видах: неочищений або чорний імбир; очищений або білий (сірий) імбир.
Оскільки білий імбир одержують при ошпарюванні кореневищ окропом й подальшому сушінню на сонці, а іноді і відбілюванні хлором, розчином вапна, то частина ароматичних речовин і ефірних олій губиться. Білий імбир має більш м’який аромат.
Куркума
Куркума довга (Curcuma longa) (Рис. 4.), родини імбирних. Ця пряність є найближчим родичем імбиру. Батьківщиною куркуми є Індокитай. Просочений клейстером корінь при висушуванні перетворюється на камінь, на розрізі блищить, як ріг, дуже щільний, тоне у воді. Багато хто хоче купувати цю пряність у порошку (змолоти її в домашніх умовах важко, а в порошку вона зберігається добре), але цілий корінь красивий і незвичний сам по собі – дійсний середньоазіатський сувенір. Яскраво-жовтий, твердий і блискучий як ріг, покритий своєрідними наростами.
Кардамон
У цього представника сімейства імбирних у хід йдуть не корені, а плоди. Вони, начебто з рифленого паперу, тригранні коробочки визрівають на бічних квіткових паростках. Центральне стебло залишається безплідним. Щоб не втратити насіння, а саме воно йде у виробництво, плодам не дають дозріти. Їх зривають, висушують, час від часу змочуючи водою і не допускаючи розтріскування трикамерних коробочок, усередині яких знаходяться по 10...12 насінин. Коробочки виходять білі, злегка жовтуваті або зеленуваті, тендітні.
Найбільше широко відомий кардамон справжній (або малабарский), а також цейлонський. Малабарский (Elettaria cardamomum) (Рис. 5.) найчастіше надходить у продаж. Його плоди величиною з горошину, а в коробочці – майже чорне насіння з чверть сірникової голівки величиною. Коробочка запаху не має й є «контейнером» для насіння, без якого аромат швидко вивітрюється.
Цейлонський кардамон набагато крупніше – насіння величиною з 2 сірникові голівки, гладкі, темно-коричневі, блискучі. Вони непогано зберігають аромат і без коробочок.