2. Контроль і ревізія нарахувань і утримань із заробітної плати.

Перевіряючи правильність утримань із сум заробітної плати, ревізор повинен пам‘ятати, що підприємства, установи та організації зобов‘язані:

• Своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню;

• Своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою формою про виплачені громадянам доходи, що підлягають обліку і оподаткуванню;

• При укладенні договорів та інших угод забороняється включення податкових застережень, відповідно до яких підприємства та установи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов‘язання нести витрати по сплаті податку за громадян.

На контролюючі органи покладається перевірка правильності визначення сукупного оподатковуваного доходу, утримання прибуткового податку, надання пільг, своєчасності і повноти перерахування до бюджету.

Підприємства та установи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум, зобов‘язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого податку з доходів фізичних осіб за минулий місяць.

Чеки на отримання коштів для виплати належних працівникам сум приймаються установами банків тільки за умови одночасного подання до банку платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб.

Для визначення загальної суми нарахованого податку слід порівняти записи бухгалтерського обліку підприємства про нараховані суми податку з підсумками сум податку, утриманого по всіх відомостях на виплату заробітної плати.

Крім податку з доходів фізичних осіб, із заробітної плати також нараховуються внески до Пенсійного фонду. Контролюючими органами по сплаті такого внески є установи Пенсійного фонду, які мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати. Такий контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати. Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки.

На виявленні під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховувався збір, за актом перевірки збір до нараховується та застосовуються штрафні санкції, чинні на момент завершення перевірки, а винні посадові особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за повноту і своєчасність сплати штрафних санкцій несуть керівники установ.

Крім податку з доходів фізичних осіб та внесків до ПФ, із заробітної плати також стягуються внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ФСС на випадок безробіття та ФСС від нещасних випадків. Їх перевірка проводиться аналогічним чином як і збору до ПФ.

3. Контроль і ревізія операцій з дебіторами, кредиторами, підзвітними особами та іншими кредитними операціями

Важливу ділянку економічної роботи підприємства становлять розрахункові та кредитні операції, від своєчасності і правильності проведення яких залежить виконання планів реалізації продукції і прибутку, прискорення оборотності коштів, мобілізації коштів і спрямування їх на покриття виробничих та інших витрат. Підприємства систематично ведуть розрахунки з постачальниками, покупцями, кредиторами, а також операції з отримання, використання та погашення кредитів. Вся ця діяльність і є об‘єктом комплексної ревізії.

Основні завдання ревізії розрахункових і кредитних операцій:

1. дотримання чинних положень про оплату витрат на відрядження, по виплаті компенсації при переході на роботу в інші організацію, витрачання грошей на операційні і господарські витрати;

2. законність здійснення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами, виконання завдань із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості, обґрунтованості їх списання;

3. повнота і своєчасність пред‘явлення претензій за порушення договірних зобов‘язань, виявлення матеріальних втрат і обґрунтованості їх списання;

4. обґрунтованість одержання, правильного використання і своєчасності погашення кредитів банку;

5. дотримання встановлених правил інвентаризації розрахунків.

Джерела ревізії є:

1. завдання із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості;

2. заявки на виділення лімітів кредитування;

3. первинні документи з оформлення розрахункових операцій;

4. матеріали інвентаризації;

5. розрахункові відомості;

6. облікові реєстри, Головна книга, баланс.

Ревізія розрахунків з підзвітними особами має на меті встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні і господарсько недоцільні витрати.

Ревізію розрахунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку. Зіставляючи дані аналітичного обліку по рахунку 372 з даними по касі, визначають, як дотримувався порядок видачі сум на операційні і господарські витрати. Одночасно перевіряють:

1. наявність випадків видачі авансу особам, які своєчасно не розрахувалися за попередній аванс;

2. випадки порушення строків закриття розрахунків по кожному авансу зокрема;

3. випадки видачі авансу до погашення заборгованості по попередньому;

4. передачу сум авансу однією підзвітною особою іншій;

5. своєчасність подання авансових звітів.

Перевіряючи авансові звіти із використання підзвітних сум на операційні та господарські витрати, потрібно визначити законність і доцільність таких витрат: детально вивчити документи, які додані до звітів по оплаті готівкою вантажно-розвантажувальних робіт, послуг, придбання ТМЦ.

Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відрядженнях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на відрядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення результатів відрядження, авансові звіти.

Щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, то слід зазначити, що її наявність є фактором негативним і свідчить про порушення фінансової та розрахункової дисципліни.

Приступаючи до ревізії таких операцій, належить вияснити правильність відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього слід порівняти залишки по кожному виду розрахунків на початок ревізованого періоду, що відображені в регістрах аналітичного обліку і призначені для обліку таких розрахунків із залишками відповідних статей балансу, перевіряючи при цьому кожний вид розрахунків.

Ревізор зобов‘язаний з‘ясувати:

1. причини утворення такої заборгованості і з чиєї вини вона утворилася;

2. реальність її одержання (наявність листів, актів звірки, розрахунків, де дебітори її визнають);

3. дотримання строків позовної давності;

4. заходи, що вживалися до її погашення;

5. дотримання вимог проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Слід також звернути увагу на своєчасність проведення інвентаризації розрахунків. Підприємства-кредитори повинні направити своїм боржникам виписки з особових рахунків про розміри їхньої заборгованості. Боржники у 10-денний термін повинні підтвердити заборгованість або повідомити про свою незгоду.

Термін позовної давності по сумах заборгованості становить 3 роки. Після його закінчення заборгованість підлягає списанню.

Перевіряючи кредиторську заборгованість постачальникам та іншим кредиторам, необхідно з‘ясувати:

1. наявність на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» сум, по яких пройшов термін позовної давності;

2. випадки списання на доходи підприємства сум кредиторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності замість віднесення її в дохід бюджету;

3. своєчасність перерахування сум кредиторської заборгованості в бюджет, оскільки за несвоєчасне перерахування до бюджету справляється пеня в розмірі 0,3% від цих сум за кожний прострочений день;

4. випадки заліку кредиторської заборгованості в погашення дебіторської.

Метою ревізії кредитних операцій є перевірка повноти і правильності отримання банківських кредитів, ефективності їх використання та своєчасності їх погашення. При проведенні ревізії кредитних операцій використовують: заявки на виділення відповідних лімітів кредитування, строкові зобов‘язання, де вказано суми і строки погашення виданих кредитів, виписки банку, кредитні договори, розрахунки економічної ефективності і окупності витрат, проведених за рахунок довгострокових кредитів. До початку ревізії необхідно вияснити в установі банку, чи не було порушень правил кредитування з боку підприємства і одночасно ознайомитися із актами перевірок підприємства, проведеними банком.

Значне місце в ревізії кредитних операцій займає перевірка кредитних даних із забезпечення виданих позик, оскільки саме на цій стадії ревізії кредитних операцій є найбільше порушень.

Короткострокові і довгострокові кредити банк надає на певні цілі, тому ревізору необхідно перевірити цільове використання одержаних кредитів. Завершують ревізію кредитних операцій перевіркою своєчасності погашення одержаних позик. Для цього використовують дані строкових зобов‘язань по сумах і термінах погашення заборгованості банку, дані виписок по відповідних рахунках, дані бухгалтерського обліку по прострочених платежах.

За наявності прострочених кредитів видача нових не допускається. Процентні ставки за користування кредитом, обумовлені в кредитному договорі, нараховуються банком і списуються позичальником не рідше одного разу в квартал за платіжним дорученням. В разі відмови від сплати боргів за позиками банк їх стягує в претензійно-позовному порядку. Як правило, контроль за виконання умов укладеного позичальником кредитного договору здійснює банк.