2.5 Визначення довжини прямої вставки

Пряма вставка призначена для забезпечення прямолінійного напрямку руху колісних пар до входу в горло хрестовини.

Довжина прямої вставки d визначається з умов розміщення в рейковій колії S₀ проекцій криволінійного гостряка, перевідної кривої, а також прямої вставки на вертикальну вісь. На початку розрахунків приймаємо рівними радіус гостряка та радіус перевідної кривої.

Отже довжина прямої вставки визначається за формулою

(2.11)

де S₀–ширина міжколії у стрілочному переводі, S₀=1520мм.

Отримане значення повинно задовольняти умові d_min визначається по формулі

(2.12)

Умова не виконується. Значить d = d_min

2.6 Визначення основних і осьових розмірів стрілочного переводу

До основних розмірів відносяться теоретична L_т і загальна (практична) L_п довжина стрілочного переводу.

Теоретична довжина L_т - це відстань від початку гостряка до математичного центра хрестовини. Вона визначається проектуванням криволінійного гостряка, перевідної кривої та прямої вставки на горизонтальну вісь ,за формулою

L_т=R_г∙(sin - sin_п) + R_п (sin - sin_п) + d ∙cos (2.14)

L_т=∙291600(0,042473-0,013678)+183409(0,110431-0,042473)+2970·

·0,993884=8396,622+12464,10882+2970=23831мм

Загальна (практична) довжина стрілочного переводу визначається за формулою

L_п=q+L_т+p (2.15)

L_п=1815+23831+2070=27716мм

Далі визначаємо осьові розміри стрілочного переводу. До них відносяться відстані від центра переводу до: початку гостряків – а₀, початку рамних рейок - а, математичного центра хрестовини – b₀, стиків хвостової частини хрестовини - b, а також відстані, які визначають положення граничного стовпчика f та f₀, який встановлюється там, де відстань між осями суміжних колій дорівнює 4100 мм. Відстань f₀ – це відстань від математичного центра хрестовини до граничного стовпчика, а відстань f – це відстань від центра переводу до граничного стовпчика.

Для визначення осьових розмірів використовуються наступні формули:

а₀=L_т-b₀

b=b₀+p (2.16)

a=a₀+q

(2.17)

f₀=f-b₀

де N – знаменник марки хрестовини.

а₀=23881-13680=10151м м

b=13680+2070=1575 мм

а=10151+1815=11966мм

f=4100·9=36900м м

f₀=36900-13680=23220мм

2.7 Визначення довжини рейок з’єднувальних колій

У звичайному поодинокому стрілочному переводі використовують рейки як стандартної довжини так і рейкові рубки – рейки нестандартної довжини. Довжина рейкової рубки не повинна бути меншою 4,5 м. Якщо довжина рубки менша, ніж 4,5 м, то довжину стандартних рейок зменшують вдвоє.

Рейки, що примикають до рамних рейок та до коренів гостряків приймаємо стандартної довжини. Так як згідно до вихідних даних стрілочний перевод має марку хрестовини 1/9, то стандартну довжину рейок приймаємо l_ст=12,5 м.

l₂=l₄=l₆=l₈=l_ст (2.18)

Довжину рейки, яка розташована проти хрестовини по прямій колії визначаємо по формулі

l₁=L_П -l_рр-l₂-2∙ (2.19)

де  – стиковий зазор, =8 мм

l₁=27716-11182-6250-16=10268мм

Приймаємо l₁ l₇=10268мм

Довжина рейки, яка примикає до кореня гостряка по прямій колії визначається за формулою

l₅=L_Т-l₀-l₆-n-3∙ (2.20)

l₅=23831-8400-2570-6250-24=6587мм

Приймаємо _, l₃ l₅=6587мм

L1=10268мм

L2=6250мм

L3=6587мм

L4=6250мм

L5=6587мм

L6=6250мм

L7=10268мм

L8=6250мм

Далі на основі отриманих даних виконуємо креслення стрілкового переводу у масштабі 1:50 на міліметровому папері.

2.8 Побудова схеми розбивки стрілочного переводу

Схема розбивки креслиться на міліметрівці в масштабі 1:50.

Схема накреслюється на основі отриманих розрахунком величин.При побудові схеми на креслення наносять вісь прямої колії переводу, відзначають на ній центр переводу і від нього відкладають осьові розміри,після чого визначають положення математичного центра хрестовини.

Після цього накреслюють стрілочний перевід і розмічають на ньому стики.На кресленні вказують всі розміри,які були розраховані,а також стики з’єднувальних колій і довжину всіх рейок,з яких складається перевід.

3. Розроблення організації основних робіт при капітальному ремонту колії

При проведені капітального ремонту колії роботи на перегоні поділяються на підготовчі, основні і завершувальні. Основні роботи виконуються у ”вікно” необхідної тривалості і після ”вікно” в той же день. У даному розділі слід виконати організацію тільки основних робіт.

Розробку організації основних робіт слід вионувати у наступній послідовності: встановити перелік і послідовність виконання робіт під час ”вікна” і обрати машини важкого типу для їх виконання; визначити необхідну тривалість ”вікна”; побудувати графік виконання робіт у ”вікно”.

3.1 Перелік і послідовність робіт, які виконуються при капітальному ремонті колії. Види важких колійних машин

При виконанні основних робіт у “вікно” по капітальному ремонту колії застосовується поточний спосіб організації робіт, при якому бригади монтерів колії поділяються на групи по кількості операцій. При цьому способі робіт операції виконуються на всьому фронті робіт. Швидкість виконання основних робіт та загальна їх тривалість (необхідна тривалість “вікна”) залежить від швидкості виконання роботи, яка визначає зміст цього виду ремонту і називається ведучою. При капітальному ремонті такою роботою є укладання нової рейкошпальної решітки.

Для виконання основних робіт з капітального ремонту колії застосовується такий комплекс важких машин:

1. для розбирання та укладання колії – колієукладальний кран УК-25/9 або УК-25/18 – довжина ланок, що знімаються або укладаються – 25м, технічна норма часу на зняття або укладання ланки – 1,7 хв;

2. для очищення щебеню – баластоочищувальна машина БМС – працює у темпі укладального поїзда, коли знята колійна решітка;

3. для вивантаження щебеню та його дозування (розрівнювання рівним шаром потрібної товщини по усій ширині баластної призми) – хопер-дозаторний состав – середня робоча швидкість - 4 км/год;

4. для виправлення колії з суцільним підбиттям шпал – машина ВПО-3000 – робоча швидкість – 2 км/год.

При використанні для очищення баласту машини БМС, послідовність операцій буде такою. Після оформлення закриття перегону і прибуття першого робочого поїзда до місця виконання робіт починається перша операція – розболчування стиків. Потім починає роботу колієрозбиральний поїзд, за ним, після заїзду на колію та приведення машини в робочий стан починає роботу машина БМС. За цією машиною починає роботу колієукладальний поїзд. Після цього виконується зболчування стиків, вивантаження щебеню з хопер-дозатора та виправлення колії машиною ВПО-3000.

Після закінчення роботи машини ВПО-3000 і відправлення останнього робочого поїзда до станції, перегін відкривається для руху поїздів.

3.2 Визначення необхідної тривалості“вікна”та фронту робіт

Необхідну тривалість “вікна” для виконання основних робіт з капітального ремонту колії визначають згідно формули

t_н=t_р+t_у+t_з, (3.1)

де t_р – час на розгортання робіт перед укладанням колії;

t_у – час на укладання на дільниці l_ф ланок нової рейкошпальної решітки;

t_з – час на згортання робіт (приведення колії до стану, який забезпечує рух поїздів з встановленою швидкістю та відкриття перегону.

Час на розгортання складається з витрат часу на :

- оформлення закриття перегону, пробіг першого господарського поїзда до місця робіт, знаття напруги з контактної мережі;

- розбирання перших двох ланок;

- заїзд на колію та розгортання роботи комплексу по розташуванню та розрівнюванню баласту.

Час на укладання колії визначається за формулою

(3.2)

де  - коефіцієнт непродуктивних витрат часу, =1,1;

l_л – довжина ланки, l_л=25;

m – технічна норма часу на укладання однієї ланки, m=1,9 хв;

l_ф –фронт робіт у “вікно”, м, визначається з виразу

l_ф = l_д · n, (3.3)

де n – період надання “вікон”;

l_д - добова продуктивність КМС у метрах, визначається з виразу

(3.4)

де Q – задана програма ремонту, Q=70 км;

Т – термін виконання програми, Т=145 днів

l_ф=516·2=1050 м

Час на приведення колії в належний стан t₃,визначається з формули

t₃= t_у.р + t_о + t_в , (3.5)

де t_у.р - витрати часу на укладання рубок для з’єднання відремонтованої та старої частини колії, t_у.р приймається рівним 5 хв;

t_о – витрати часу на осаджування першої частини укладального поїзда та зболчування стиків на ділянці згортання приймаємо рівним 5 хв;

t_в – витрати часу на виправлення колії та вивантаження щебеню на кінцевій ділянці фронту робіт, хв.

Так як виправлення колії машиною ВПО-3000 і вивантаження щебеню виконується приблизно в одному темпі, а фронт вивантаження щебеню менше, ніж фронт виправлення колії, то враховується тільки час на виправлення

t_в =l_в*m_в*k_n (3.6)

де m_в - норма машинного часу на виправлення колії, m_в = 0,022 хв/м;

k_n - коефіцієнт врахування додаткових витрат часу, k_n = 1,25;

l_в - довжина ділянки, де на заключному етапі технологічного процесу треба виконати виправлення та рихтування колії з максимальною продуктивністю, м

l_в = l_у.п. + l_б.п. + l_в.п. +125 +25, (3.7)

де 125 – довжина ділянки, яку займає група зі зболчування стиків та грубого рихтування колії з урахуванням інтервалу безпеки, м;

25 – інтервал безпеки між хопер-дозаторним составом та машиною ВПО-3000,м;

l_у.п - довжина укладального поїзда, м;

l_б.п. - довжина хопер-дозаторного состава, м.

Укладальний поїзд складається з локомотива, укладального крана і платформ, завантажених пакетами ланок рейкошпальної решітки.

Довжину укладального поїзда, l_у.п , визначають за формулою

l_у.п = l_у.к +(K·n_пак +2)· l_пл+ l_лок , (3.8)

де l_у.к - довжина платформи укладального крана l_у.к = 20 м;

n_пак - кількість пакетів ланок;

K – кількість платформ для одного пакета ланок, при l_л=25м К=2;

2 - кількість моторних платформ укладального поїзда;

l_пл - довжина платформи, l_пл = 15м;

l_лок - довжина локомотива, l_лок = 30м .

Пакет – це визначена кількість ланок рейкошпальної решітки, яка навантажена на зчеп з двох платформ при l_л=25м.

Кількість пакетів ланок, яка повинна бути навантажена на платформи , складає

(3.9)

де n_л – кількість ланок у пакеті, при залізобетонних шпалах n_л=5

l_у.п =20+(2·21+2)·15+30=710 мм

Довжина хопер-дозаторного состава визначається за формулою

l_б.п.=l_лок+l_т.в.+n_хд∙l_хд, (3.10)

де l_лок – довжина локомотива, l_лок=30 м;

l_т.в. – довжина вагона для відпочинку бригади, яка обслуговує состав, l_т.в.=20 м;

n_хд – потрібна кількість хопер-дозаторів у составі;

l_хд – довжина одного хопер-хозатора, l_хд=10 м.

При виконанні основних робіт з капітального ремонту на 1 км вивантажується 200 м³ щебеню. Тоді

(3.11)

де q_хд – ємність одного хопер-дозатора, q_хд=36 м³

l_б.п.=30+20+6∙10=110 м

l_в=710+110+10+125+25=980 м

t_в =980·0,022·1,25=27 хв

t_з =5+5+27=37 хв

Провівши всі необхідні розрахунки визначаємо необхідну тривалість “вікна”:

t_н=50+88+37=175хв

За результатами виконаних розрахунків будуємо графік виконання основних робіт у “вікно”.