Забруднення міських приміщень
Більшість часу населення міст проводить у приміщеннях: це будинки, квартири, офіси, магазини та ін. На ці місця припадає суттєвий рівень забруднення.
Насамперед до причин належать:
лакові та воскові покриття для підлог;
Токсичні матеріали приміщень – олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та інші речовини.
забруднення від спалювання вугілля та деревини в камінах;
не вентильовані гази від газових плит та водонагрівачів;
аерозолі;
зволожувачі повітря;
розпилювачі проти комах (інсектициди);
Всі ці речовини певним чином отруюють організм людини та негативно впливають на здоров’я.
Окремим пунктом слід виділити паління в приміщеннях, що вкрай шкодить не лише людини, що палить, а і оточуючим.
Висновок
Дослідивши питання ризиків та небезпек урбанізованого середовища, можна зробити висновок, що сучасні темпи життя, запити населення та науковий прогрес стали причинами різкого погіршення екологічної ситуації у нашому місті та в Дарницькому районі, зокрема.
Забруднення атмосфери, питної води, водних ресурсів, незначна якість зелених насаджень все це призводить до захворювань, погіршенню рівня здоров’я, зменшенню середньої тривалості життя.
Не менш негативно на самопочуття людей впливає шумове, вібраційне і електромагнітне забруднення.
Досить сумний стан навколишнього середовища у містах призводить до фатальних наслідків і вплив урбанізації важко зменшити.
Проте наявні методи боротьби з цими явищами, котрі варто використовувати не лише на рівні одного району, а і всієї держави в цілому.
Проекти охорони довкілля міст мають прийматися на найвищому рівні і активно впроваджуватися у життя. Лише дана позиція унеможливить поширення забруднень і дасть шанс наступним поколінням на якісне життя у нашій країні.
Як приклад: у Дарницькому районі було затверджено екологічну програму на 2010 -2013 рр., котра на даному етапі функціонує і її забезпечення контролює Дарницька у місті Києві державна адміністрація.
Результати вже помітні: побудовані нові бювети, створено нову систему збирання відходів на районному рівні, у весняно-літній період організовано насадження зеленої зони та ін.
Звичайно, це лише перші кроки, проте ці заходи вже позитивно відображаються на навколишньому середовищі і загальному вигляді району.
Використана література
Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І – ІV рівнів акредитації (За ред. Є. П. Желібо – К.: „Каравела”, 2003.
Русак О. Н., Малаян К. Р., Занько Н. Г. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие, 8-е изд.(под ред. О. Н. Русака – М.: „Омега – Л”, 2005.
Скобло Ю. С., Соколовська Т. Б., Мазоренко Д. І., Тіщенко Л. М., Троянов М. М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації. – К.: Кондор, 2006.
Білявський Г.О., Падун М.М.. Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. –Київ, Либідь, 1995.
Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях. –Київ: ІЗМО, 1996.
Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. –Київ, Здоров’я, 1995.