Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теория(финансы).docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.07.2019
Размер:
80.51 Кб
Скачать

1.6 Державна фінансова підтримка санації підприємств

Якщо мобілізованих фінансових ресурсів із децентралізованих джерел не вистачило для успішного проведення санації чи реструктуризації, то в певних випадках може бути прийняте рішення про надання державної фінансової підтримки. Згідно із Законом України "Про підприємства" у разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих підприємств суспільне необхідною, може надавати їм дотації чи інші пільги.

Приймаючи таке рішення, виконавча влада виходить з принципу фінансової підтримки передовсім життєздатних виробничих структур, підприємств і організацій, які вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшити обсяг виробництва. Опрацьовано критерії відбору підприємств для надання цільової комплексної державної підтримки. З них треба назвати такі:

- використання нових, ефективних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;

- експорт (приріст експорту) конкурентоспроможної продукції;

- заміна імпортної продукції, сировини, матеріалів вітчизняними;

- вирішення проблеми енергозабезпечення;

- вирішення проблеми енергозбереження (ресурсозбереження);

- збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для країни);

- наявність ринків збуту продукції в країні та за кордоном;

- високий рівень менеджменту на підприємстві.

Підтримка орієнтується передовсім на підприємства, які здатні її використати з максимальною віддачею та забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно вплине на дохідну частину бюджету.

Централізована санаційна підтримка може здійснюватися:

а) прямим бюджетним фінансуванням;

б) непрямими формами державного впливу.

Пряме бюджетне фінансування санації підприємств відбувається на поворотних (бюджетні позики) і безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій підприємств, що перебувають на межі банкрутства).

Фінансова підтримка на безповоротній основі надається в таких випадках:

* якщо збитки, завдані підприємству стихійним лихом, перевищують суми відшкодувань, передбачених законодавством про обов'язкове страхування;

* для відшкодування збитків конкретним підприємствам у разі, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, за яких не забезпечується покриття витрат на виробництво товарів (послуг), що може призвести до банкрутства;

* для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов'язана з особливо важливими суспільними інтересами.

2. Аналітична частина

2.1 Загальна характеристика бухгалтерської звітності, яка використовується для оцінки фінансового стану підприємства. Методи проведення аналізу фінансового стану підприємства

Джерелом інформації для проведення оцінки фінансового стану підприємства є фінансова звітність, яка складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Основною формою фінансової звітності є баланс. Нормативним документом, що визначає зміст і форму Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.

Таблиця 2.1 - Структура Балансу

Актив

Пасив

I. Необоротні активи

I. Власний капітал

II. Оборотні активи

II. Забезпечення наступних виплат і платежів

III. Витрати майбутніх періодів

III. Довгострокові зобов’язання

IV. Поточні зобов’язання

V. Доходи майбутніх періодів

БАЛАНС

БАЛАНС

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Згідно стандарту Актив Балансу вміщує три розділи:

  • "Необоротні активи";

  • "Оборотні активи" ;

  • "Витрати майбутніх періодів".

Пасив Балансу складається з п'яти розділів:

    • "Власний капітал";

  • "Забезпечення наступних витрат і платежів";

  • "Довгострокові зобов’язання";

  • "Поточні зобов'язання";

  • "Доходи майбутніх періодів".

Статті активу балансу розміщені за принципом зростання ліквідності й об'єднані в три розділи: "Необоротні активи", "Оборотні активи", "Витрати наступних періодів".

Розділ І "Необоротні активи" містить статті: "Нематеріальні активи". "Незавершене будівництво", "Основні засоби”, "Довготермінові фінансові інвестиції", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Відстрочені податкові активи", "Інші необоротні активи".

У розділі ІІ "Оборотні активи" відбиваються запаси (матеріали, паливо, тварини на вирощуванні, незавершене виробництво, готова продукція, товари), засобу в розрахунках, кошти .

У розділі Ш "Витрати майбутніх періодів" активу балансу відбиваються витрати, що мали місце протягом поточного чи попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів.

Статті пасиву балансу об'єднані в п'ять розділів: "Власний капітал", "Забезпечення майбутніх витрат і платежів , "Довгострокові зобов'язання", "Поточні зобов'язання", "Доходи майбутніх періодів".

У розділі І "Власний капітал" відбиті джерела власних засобів підприємства, що характеризуються такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий вкладений капітал", "Інший додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)", "Неоплачений капітал", "Вилучений капітал"

У розділі ІІ "Забезпечення майбутніх витрат, і платежів" пасиву балансу відбиваються нараховані в звітному періоді майбутні витрати і платежі, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, також цільового фінансування і цільових надходжень, що отримані з бюджету й інших джерел.

Розділ ІІІ "Довгострокові зобов'язання" пасиву поєднує статті: "Довгострокові кредити банків", "Інші довгострокові фінансові зобов’язання", "Відстрочені податкові зобов'язання", "Інші довгострокові зобов'язання"

Розділ ІV "Поточні зобов'язання" пасиву балансу поєднує статті поточних зобов'язань, що будуть погашені протягом операційного циклу, тобто проміжку часу придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з них продукції (товарів) і послуг: "Короткострокові кредити банків", "Поточна заборгованість з довгострокових зобов'язань", "Векселя видані", "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги", "Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом" і "Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів" "Поточні зобов'язання зі страхування", "Поточні зобов'язання з розрахунків з учасниками", "Поточні зобов'язання з внутрішніх розрахунків", "Інші поточні зобов'язання".

До складу розділу V "Доходи майбутніх періодів" пасиву балансу підприємства включають доходи, отримані протягом поточного чи минулого звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.

Підсумок активу Балансу повинен дорівнювати сумі зо­бов'язань та власного капіталу. До валюти Балансу включається лише залишкова вартість основних засобів (різниця між первин­ною вартістю і зносом основних засобів) та залишкова вартість нематеріальних активів (різниця між первинною вартістю і зно­сом нематеріальних активів). Оцінка та подальше розкриття ок­ремих статей Балансу в примітках до фінансової звітності здійснюється згідно з відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Звіт про фінансові результати

Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку З "Звіт про фінансові результати".

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяль­ності підприємства за звітний період.

Звіт побудований виходячи із функціонального групування доходів і витрат (виробництво, керування, збут продукції й ін.) і складається з трьох розділів: "Фінансові результати", "Елементи операційних витрат", "Розрахунок показників прибутковості акцій".

Розділ І "Фінансові результати" - фінансові результати в звіті визначаються і відбиваються в розрізі звичайної діяльності і надзвичайних подій.

У розділі ІІ "Елементи операційних витрат" звіту про фінансові результати приводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво, збут, керування) й інші операційні витрати, здійснені підприємством у процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

Розділ ІІІ "Розрахунок показників прибутковості акцій" звіту складають акціонерні товариства, прості акції чи потенційно прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах (включаючи суспільства, що знаходяться в процесі випуску таких акцій).

Звіт про рух грошових коштів

Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів". Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юри­дичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Рух грошових коштів — надходження і вибуття грошо­вих коштів та їхніх еквівалентів. Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є на­дання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових ко­штах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті опе­раційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці су­ми треба наводити окремо у складі відповідних видів діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінан­сової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяль­ності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми.

Звіт про власний капітал

Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал".

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Практика фінансового аналізу дозволяє виявити основні методи читання фінансової звітності:

  • горизонтальний;

  • вертикальний;

  • трендовий;

  • аналіз коефіцієнтів;

  • факторний аналіз;

  • порівняльний (просторовий) аналіз.

Горизонтальний (тимчасовий) аналіз дозволяє здійснити порівняння кожної позиції з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз дозволяє визначити структуру підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Трендовий аналіз дозволяє здійснити порівняння кожної позиції звітності з попередніми періодами і визначити тренд, тобто головну тенденцію динаміки показників, що виключає випадкові впливи й індивідуальні особливості окремих періодів. За допомогою тренда визначається можливе значення показників у майбутньому.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) дозволяє здійснити розрахунок відносин дані звітності, визначити взаємозв'язку показників.

Факторний аналіз дозволяє визначити вплив окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою різних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Порівняльний (просторовий) аналіз може здійснюватися як в середині підприємства (порівняння внутрішньогосподарське з окремих показників суб'єкта), так і поза, тобто порівняння показників даного суб'єкта, з показниками конкуруючого суб'єкта господарювання, із середніми загальноекономічними даними.

2.2 Загальна оцінка динаміки та структури статей бухгалтерського балансу

В цьому розділі за даними балансу визначимо зміни загальної суми балансу (валюти балансу), зміни окремих розділів та статей активу та пасиву на протязі звітного року, визначимо питому вагу окремих статей балансу в загальній сумі балансу, визначимо співвідношення окремих статей у порівнянні з попереднім періодом. Результати розрахунків зведемо до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Структура майна підприємства та джерел його фінансування.

Показники

На початок року

На кінець року

Зміни

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1

2

3

4

5

6

7

Актив

1. Необоротні активи, всього

у тому числі:

- залишкова вартість

- інші фінансові інвестиції

2. Оборотні активи, всього

у тому числі:

- виробничі запаси

- дебіторська заборгованість

- грошові кошти та їх еквіваленти

21982

20735

1247

4392

2871

1519

2

83,35

78,62

4,73

16,65

10,89

5,76

0,01

20620

19300

1320

3071

1823

1241

7

87,04

81,47

5,57

12,96

7,69

5,24

0,03

1362

1435

(73)

1321

1048

278

(5)

(3,69)

(2,85)

(0,84)

3,69

3,2

0,52

(0,02)

Пасив

1. Власний капітал, всього

у тому числі:

- статутний капітал

- нерозподілений прибуток

- додатковий вкладений капітал.

2. Залучені кошти, всього

У тому числі:

- довгострокові зобов’язання

- поточні зобов’язання

21555

21567

(12)

4819

1307

3512

81,73

81,77

0,05

18,27

4,96

13,34

21569

21567

(12)

14

2122

1427

695

91,04

91,035

0,051

0,059

8,96

6,02

2,93

(14)

0

0

(14)

2697

(120)

2817

(9,265)

(9,31)

0,01

(0,059)

9,31

(1,06)

10,41

Баланс (всього)

26374

100

23691

100

Проаналізуємо структуру майна підприємства та джерела його фінансування на протязі звітного року. Аналізуючи таблицю 2.2 бачимо, що на кінець звітного періоду загальна сума балансу в активі та в пасиві зменьшилась на 2683 тис. грн.

Такі зміни в активі балансу відбулися за рахунок зменьшення оборотних активів. Запаси і дебіторська заборгованість зменьшились відповідно на 1048 тис.грн і 278 тис.грн, питома вага оборотних активів в балансі при цьому зменьшилась на 3,69%. Також на зміну валюти балансу вплинуло зменьшення необоротних активів на 1362 тис. грн. за рахунок зменьшення основних засобів на 1435 тис. грн., питома вага необоротних активів при цьому в активі балансу збільшилась на 3,69 відсотка.

Зменьшення загальної суми пасиву балансу на кінець звітного періоду відбулося через певні зміни. По-перше, сильно зменьшились поточні зобов’язання на 2817 тис. грн., в той час відбулося збільшення статті довгострокових забов’язань на 120 тис. грн. (питома вага довгострокових зобов’язань в балансі на кінець періоду при цьому збільшилась на 1,06%, а поточних зобов’язань зменшилась - на 10,41%). Це є позитивним показником роботи підприємства, бо значно ззменьшились зобов’язання перед кредиторами.

Таким чином, на протязі звітного року, підприємство не змінило рівень непокритого збитку, це було досягнуто завдяки збільшеню довгострокових кредитів, тому підприємству треба зменшити довгострокові зобов’язання, поточну зобов’язаність та дебіторську заборгованість.

2.3 Загальна характеристика фінансового стану підприємства.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства може бути надана через показники фінансової сталевості пасивів підприємства за допомогою коефіцієнтів фінансової незалежності (автономії), фінансової сталевості, та співвідношення власних коштів та залучених (коефіцієнт фінансування).

1) Коефіцієнт фінансової незалежності вказує в якій мірі діяльність підприємства фінансується за рахунок власних коштів.

(2.3.1)

де ВК – власний капітал підприємства,

Б – загальні джерела фінансування – баланс

2) Коефіцієнт фінансової сталевості вказує питому вагу фінансових джерел, які підприємство має змогу використовувати тривалий час.

(2.3.2)

де ДК – довгострокові зобов’язання.

3) Коефіцієнт фінансування показує співвідношення поміж джерелами власних коштів підприємства і залученими.

(2.3.3)

де З – зобов’язання підприємства (залучені кошти).

Таблиця 2.3 – Показники фінансової сталевості.

Показники

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Нормативне значення

- Коефіцієнт фінансової незалежності

- Коефіцієнт фінансової сталевості

- Коефіцієнт фінансування

0,82

0,87

4,47

0,91

0,97

10,164

більше 0,5

більше 0,7

більше 1,0

Із розрахованих показників фінансової сталевості підприємства зробимо висновки про загальну характеристику фінансового стану. Коефіцієнт фінансової незалежності збільшився на кінець періоду у порівнянні із початком та його значення 0,91 більше нормативного, яке дорівнює 0,5. Це означає, що більше половини коштів, якими фінансується підприємство на кінець періоду є власними.

Коефіцієнт фінансової сталевості збільшився з 0,87 до 0,97 та його значення є більшим за нормативне 0,7. Це означає, що питома вага фінансових джерел, які підприємство має змогу використовувати тривалий час є більшою, ніж необхідно підприємству.

Коефіцієнт фінансування на початок періоду складав 4,47 при нормативному значенні більше 1,0, а на кінець періоду збільшився і склав 10,164. Це означає, що на кінець періоду співвідношення між джерелами власних коштів підприємства і залучених збільшилось, що є позитивним показником роботи підприємства за звітний період.

Таблиця 2.4 – Состав та структура джерел фінансування діяльності підприємства

Джерела фінансування

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Зміни

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Власні кошти, всього

у тому числі:

- статутний фонд

- додатковий капітал

- непокритий збиток

Залучені кошти, всього

у тому числі:

- довгострокові кредити

- короткострокові кредити

- кредиторська заборгованість

за товари

- кредиторська заборгованість

за розрахунками

- інші поточні зобов'язання

21555

21567

(12)

4819

1307

942

536

190

1844

100

100,1

0,1

100

27,12

19,55

11,12

3,94

38,27

21569

21567

14

(12)

2122

1427

432

121

142

100

99,881

0,06

0,059

100

67,25

20,36

5,7

6,69

(14)

(14)

2697

(120)

942

104

69

1702

0,219

0,06

0,041

(40,13)

19,55

(9,24)

(1,76)

31,58

Розглядаючи власні кошти ми бачимо, як на кінець звітного періоду вони збільшились. Відбулися наступні зміни: питома вага статутного фонду зменшилась на 0,219 відсотка, на 0,06 відсотка збільшилась питома вага додаткового фонду, що понесло за собою збільшення власних джерел фінансування в цілому на суму 14 тис. грн.

Що стосується залучених джерел фінансування діяльності підприємства, то на кінець періоду вони стали на 2697 тис. грн. меньшими, ніж на початок звітного періоду.Це було зумовлено позитивними факторами: на 942 тис. грн. зменьшились короткострокові кредити, питома вага яких в залучених коштах зменшилась на кінець періоду на 19,55 відсотка; на 69 тис. грн. зменшилась кредиторська заборгованість за розрахунками; зменшення статті кредиторської заборгованості за товари на 104 тис. грн. В той час на 120 тис. грн. збільшились довгострокові кредити банків, питома вага яких в залучених коштах збільшилась на кінець періоду на 40 відсотів, що є в край негативним явищем.

2.5 Аналіз ліквідності балансу

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність активів - величина, зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у кошти . Чим менше потрібно часу, щоб даний вид активів отримав грошову форму, тим вище його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступені їхньої ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їхнього погашення і розташованими в порядку зростання термінів.

В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти , активи підприємства розділяються на наступні групи:

А1 найбільш ліквідні активи - кошти підприємства і короткострокових фінансових вкладень (цінні папери);

А2 швидко реалізуємі активи - дебіторська заборгованість терміном погашення протягом 12 місяців та інші оборотні активи;

А3 повільно реалізуємі активи - запаси розділу ІІ активу, за винятком "Витрат майбутніх періодів", а також статті з розділу І активу балансу "Довгострокові фінансові вкладення" (зменшені на величину вкладень у статутні фонди інших підприємств);

А4 труднореалізуємі активи - статті розділу І активу балансу "Основні засоби та інші необоротні активи", за винятком статей цього розділу, включених у попередню групу.

Потреба у визначенні ліквідності балансу та платоспроможності підприємства виникає в умовах ринку у зв'язку з посиленням фінансових обмежень в оцінці кредитоспроможності підприємств. Ліквідність балансу – одне з умов сталевості фінансового стану підприємства. Вона показує можливість підприємства мобілізувати активи для сплати у відповідний термін зобов'язань підприємства.

Для оцінки ліквідності балансу підприємства розраховуються такі показники:

  1. Власний оборотний капітал підприємства

Обор.влас.кап. = Обор.активи - Поточні зобов'язання. (2.5.1)

2) Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який вказує на термінову спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням

(2.5.2)

де ГК – грошові кошти та їх еквіваленти;

ПІ – поточні фінансові інвестиції;

ПЗ – поточні зобов'язання.

3) Коефіцієнт уточненої ліквідності, вказує на спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням за рахунок очікуваних надходжень

(2.5.3)

де ДЗ – дебіторська заборгованість за товари, послуги, у розрахунках та інша дебіторська заборгованість.

4) Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), вказує спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням за рахунок усіх поточних (оборотних) активів.

(2.5.4)

де ПА – поточні активи.

Таблиця 2.5 – Показники ліквідності

Показники

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Нормативне значення

- Коефіцієнт абсолютної ліквідності

- Коефіцієнт уточненої ліквідності

- Коефіцієнт загальної ліквідності

0,116

1,25

1,796

4,419

більше 0,25

більше 0,5

більше 2,0

Зробимо висновки із розрахованих показників, що характеризують ліквідність балансу підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок періоду і на кінець періоду має майже нульове значення. Це зумовлено відсутністю у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій. Таким чином, підприємство не має змоги терміново сплатити по своїм поточним зобов’язанням.

Коефіцієнт уточненої ліквідності та на кінець періоду перевищував нормативне значення і дорівнював 1,76. Це означає, що підприємство є спроможним сплатити по своїх поточних зобов’язаннях за рахунок очікуваних надходжень.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) на кінець періоду збільшився з 1,25 до 4,419 і став дорівнювати нормативному значенню. Це означає, що підприємство має спроможність сплатити по своїм поточним зобов’язанням за рахунок оборотних активів.

З метою поглибленого аналізу ліквідності балансу слід проаналізувати усі оборотні активи підприємства за категоріями ризику. З цією метою заповнюємо таблицю 2.6, в якій оборотні активи повинні бути згруповані у відповідні групи, при цьому визначаємо питому вагу кожної групи у загальній сумі оборотних активів.

Таблиця 2.6 – Динаміка стану оборотних активів та їх класифікація за категоріями ризику

Ступінь ризику

Група оборотніх активів

Доля групи у загальній сумі оборотних активів

Відхилення

"-" "+"

на початок звітного періоду

на кінець

звітного

періоду

Мінімальна

Мала

Середня

Висока

Грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції

Дебіторська заборгованість, векселі одержані, готова продукція, що користується попитом

Виробничі запаси, незавершене виробництво,

товари, інші оборотні активи

Готова продукція, що не

користується попитом

0,046

34,6

65,37

0,228

40,397

59,342

(0,182)

(5,797)

6,028

Дані таблиці говорять, що більшість оборотних активів підприємства мають малу ступінь ризику, а менша їх частина - середню ступінь. Треба сказати, що спостерігається позитивна тенденція розмежування оборотних активів за категоріями ризику, тому що на кінець періоду у порівнянні з початком доля групи з малим ризиком збільшується, а доля групи з середнєю ступінню ризику зменьшується.

2.6 Аналіз обертання оборотних коштів

Прискорення обертання оборотних коштів зменшує потребу в них, дозволяє підприємству вивільнювати частину оборотних коштів для додаткового випуску продукції, або для потреб народного господарства. У результаті прискорення обертання зменшуються потреби у запасах сировини, матеріалів, палива, тобто вивільнюються грошові ресурси, які було раніше вкладено у ці запаси.

Для проведення аналізу обертання необхідно визначити такі показники.

1) Коефіцієнт обертання активів підприємства, який характеризує швидкість обороту сукупних активів

(2.6.1)

де В – виручка від реалізації продукції за звітний період;

– середній розмір сукупних активів за звітний період.

(2.6.2)

де – сума активів на початок звітного періоду.

– сума сукупних активів на кінець звітного періоду.

2) Коефіцієнт обертання оборотних активів, який вказує на швидкість

обороту оборотних активів

(2.6.3)

3) Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості, який вказує в скільки разів виручка від реалізації продукції перевищує середню дебіторську заборгованість

(2.6.4)

4) Тривалість обороту сукупних активів

(2.6.5)

5) Тривалість обороту оборотних активів

(2.6.6)

6) Період погашення дебіторської заборгованості

(2.6.7)

Таблиця 2.7 – Показники обертання

Показники

Значення

1. Коефіцієнт обертання активів

2. Коефіцієнт обертання оборотних активів

3. Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості

4. Тривалість обороту активів, дн.

5. Тривалість обороту оборотних активів, дн.

6. Період погашення дебіторської заборгованості, дн.

0,189

1,265

3,42

1904,762

284,585

105,263

2.7 Аналіз ефективності використання майна підприємства

Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства використовуються показники рентабельності або прибутковості капіталу підприємства, його фінансових ресурсів та виробленої продукції. Аналіз рентабельності полягає у дослідженні рівнів та динаміки різних коефіцієнтів рентабельності.

1) Коефіцієнт рентабельності активів (капіталу) показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні вкладеної у активи

(2.7.1)

де П – прибуток за звітний період.

2) Коефіцієнт рентабельності оборотних активів показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні вкладеної у оборотні активи

(2.7.2)

3) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, який прибуток

отримано з кожної гривні власного капіталу

(2.7.3)

4) Коефіцієнт рентабельності продажу показує, який прибуток отримано з кожної гривні реалізованої продукції

(2.7.4)

Таблиця 2.8 – Показники рентабельності

Показники

Значення

1. Коеф. рентабельності активів

2. Коеф. рентабельності оборотних активів

3. Коеф. рентабельності власного капіталу

4. Коеф. рентабельності продажу

0,001

0,01

0,002

0,008

Показники рентабельності низькі, що свідчить про неефективність діяльності даного підприємства. Найбільшу рентабельність мають оборотні активи. Але й він низький.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В курсовій роботі для визначення фінансового стану даного підприємства, ми детально оцінили динаміку та структуру статей балансу, провели загальну характеристику фінансового стану підприємства, проаналізували структуру джерел фінансових ресурсів, ліквідність балансу, провели аналіз обертання оборотних коштів, визначили ефективність використання майна підприємства

На підставі результатів проведеного аналізу фінансового стану підприємства зробимо узагальнюючі висновки.

Аналіз структури джерел фінансових ресурсів підприємства показав, що необхідно зменшувати долю залучених коштів в джерелах фінансування підприємства, бо на кінець періоду довгострокові забовязання значно збільшились.

Ліквідність характеризує не лише поточний стан розрахунків, а й їх перспективу. Аналіз ліквідності показав, що підприємство не має термінової спроможності сплатити по своїм поточним зобов’язанням, але має змогу зробити це за рахунок очікуваних надходжень. Таким чином, підприємство має можливість розрахуватися за своїми зобов’язаннями, але не терміново. Тому, наш баланс не має абсолютної ліквідності. Але високе значення коефіцієнту покриття говорить про те, що підприємство є платоспроможним.

Аналіз обертання оборотних коштів показав, що показники обертання оборотних коштів приймають як малі так і високі значення, а тривалість обороту активів занадто велика. Тобто низька платоспроможність підприємства обумовлюється ще й тим, що частина оборотних коштів повільно обертається, не вивільнюється для потреб підприємства.

Аналіз ефективності використання майна підприємства показав, що господарська діяльність даного підприємства неефективна, бо підприємство збиткове (непокритий збиток 12 тис. грн.), про що говорять розраховані показники рентабельності.

Із вищесказаного можна судити про те, що фінансовий стан підприємства не є стабільним і потребує покращення. В таких обставинах стає необхідним вирівнювання фінансового положення через здійснення певних заходів.

Головна задача цього підприємства – знайти шляхи підвищення прибутку, бо воно не отримує прибутку в розмірах, необхідних для забезпечення приросту власних фінансових ресурсів. І доки не стануть окупатися сукупні витрати підприємства, його господарська діяльність буде неефективною. Підйом прибутку на належний рівень – це головний аспект в пошуку шляхів збільшення джерел власних коштів.

Можливо, треба ввести планування прибутку і приділити увагу отриманню прибутку від реалізації на підприємстві. Треба пам’ятати, що на величину прибутку від реалізації впливають як фактори, що не залежать від діяльності підприємства, так і фактори, що знаходяться в компетенції підприємства. Серед них - зменшення собівартості, збільшення обсягу реалізації, підвищення якості. Також, підприємство повинно намагатися зменшити сукупні витрати на виробництво і збут продукції.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Бюджетний кодекс України.

  2. Закон України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств».

  3. Закон «Про систему оподаткування».

  4. Ізмайлова к. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.:МАУП, 2001 – 152 с.

5. Партин Г. О., Загородній А. Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Львів: ЛБІНБУ, 2003. – 265 с.

6. Слав 'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. Посіб. Київ: ЦУЛ, 2002. - 460 с.

7. Стасюк Г. А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 480 с.

8. Фінанси підприємств. Частина IV: Навч.-метод. комплекс./ Н. В. Акмаєва, О.В. Солохіна – Алчевськ: ДонДТУ, 2007.-102с.

9. Фінанси підприємств: Підручник /Під.ред.А.М.Поддерьогіна-3.

10. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник.-К.: Ельга, Ніка-Центр,2002.-360 с.