- •Сутність, умови формування та функціонування ринку.
- •Види ринків, їх структура та критерії розмежування.
- •Поняття інфраструктури. Інфраструктура ринку. Інфраструктура ринку праці.
- •Сутність, умови формування та функціонування ринку.
- •Функції ринку:
- •Види ринків, їх структура та критерії розмежування.
- •Інфраструктура ринку.
Тема: Загальні основи ринку
Сутність, умови формування та функціонування ринку.
Види ринків, їх структура та критерії розмежування.
Поняття інфраструктури. Інфраструктура ринку. Інфраструктура ринку праці.
Питання, що виносяться на самостійне вивчення:
Основні функції і типи ринку.
Угоди й основні види операцій, здійснювані на ринках.
Ключові проблеми формування ринку в Україні.
Сутність, умови формування та функціонування ринку.
Ринок – будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців та покупців. У широкому розумінні ринок – певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб’єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропозиції. Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, називається ринковою економікою.
|
Функції ринку:
ціноутворююча функція – остаточне визначення вартості товарів і послуг, їх ціннісних еквівалентів у процесі реалізації, перетворення продукту праці на товар, втіленої у продукті суспільно необхідної праці і корисності – у вартість;
регулююча – остаточне узгодження обсягів виробництва і споживання, а отже, пропозиції і платоспроможного попиту як щодо загального обсягу, так і стосовно асортименту товарів і послуг. Таку саму роль виконує ринок в узгодженні пропорцій між нагромадженням і споживанням та інших;
спонукача – спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати виробництва (тобто витрати на окремому підприємстві) порівняно із суспільно необхідними, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їх якостей та споживчих властивостей, що на макрорівні виявляється у стимулювання НТП, ефективності суспільного виробництва;
інтегруюча – забезпечення безперервності всіх сфер суспільного відтворення (зокрема прямого та опосередкованого зв’язку між виробництвом і споживанням) як основи цілісності національної економічної системи, а також її взаємозв’язку з іншими національними економіками у масштабі світового ринку через прямі та зворотні економічні зв’язки;
контролююча – сприяння контролю споживачів над виробництвом, посиленню економічності споживання шляхом зіставлення грошових доходів із цінами;
функція розвитку – стимулювання конкуренції між виробниками товарів та послуг в межах окремих країн і світового господарства, а отже, рушійних сил розвитку економіки;
функція санації – очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції. Це унеможливлює або значно послаблює виробництво заради виробництва, тобто знижує витратний характер економіки;
інформаційна - постійна наявність таких ринкових сигналів, як ціни, ставки за кредит тощо, з допомогою яких можна оперативно змінювати плани господарської діяльності.
Деякі функції ринку негативно впливають на зміну окремих аспектів економічної системи, тобто є дисфункціональними:
функція провокування та здійснення банкрутства – диференціація товаровиробників, неминучість банкрутства частини з них;
функція породження монополістичних тенденцій в економіці – концентрація виробництва і власності, а також централізація власності, що на певному етапі призводить до виникнення монополій передусім у сфері обміну, до яких належать синдикати і трести;
функція диспропорційності – нерівномірність у розвитку окремих галузей, регіонів, у тому числі в межах світового господарства. Ця функція ринку посилює дію закону нерівномірності економічного розвитку, диференціацію капіталістичного відтворення і, як наслідок, нерівномірність у відтворенні робочої сили, відносин економічної власності;
антисоціальна функція – нерівномірний розподіл економічної власності в суспільстві, соціальна незахищеність окремих соціальних верств і груп населення;
антиекономічна – ринок посилює наростання інфляційних процесів в економіці, поглиблює економічні кризи, сприяє зростанню кількості безробітних;
антиекологічна – відсутність внутрішніх ринкових стимулів до збереження природи (як наслідок – на певному етапі розвитку капіталістичного способу виробництва виникає екологічна криза);
платіжнозвужуюча – зниження платоспроможного попиту споживачів шляхом штучного підвищення цін підприємствами-монополістами, гіпертрофованої реклами тощо.
Для ефективного функціонування цивілізованого ринку необхідні такі умови:
існування індивідуальної (приватної) власності, колективної (у формі акціонерних компаній, кооперативів, власності трудових колективів тощо), державної (муніципальної, регіональної) власності, а також змішаної власності;
розвинуте антимонопольне законодавство та дієві механізми його реалізації певною мірою послаблюють монополістичні тенденції в економіці й сприяють ефективному функціонуванню сучасного ринку;
ефективна система економічного, правового, адміністративного регулювання економіки державою (за переважання економічних методів);
доступність всебічної інформації про ринок;
конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької діяльності;
розвинутий і розгалужений комплекс об’єктів власності, які можуть стати об’єктом купівлі-продажу;
наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу інститутів, підприємств, служб та установ, які забезпечують обслуговування ринку, купівлю-продаж різних об’єктів власності;
свобода господарської діяльності, що передбачає здатність суб’єктів господарювання самостійно вибирати партнерів і заключати з ними контракти, договори за взаємовигідними цінами, вільно розпоряджатися частиною прибутку (після сплати податків), різними ресурсами, незалежність у прийнятті інших господарських рішень, що поєднується з відповідальністю за економічно необґрунтовані рішення, господарювання на принципах господарського розрахунку (самоокупності, самофінансування та ін.) тощо;
поступова і наростаюча інтегрованість національної економічної системи у світове господарство передусім через механізм міжнародного поділу праці;
наявність економічно доцільного доступу до джерел фінансування – низьких ставок за банківські кредити, сприятливого інвестиційного клімату в країні тощо.