Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
одяг.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
15.06.2019
Размер:
199.17 Кб
Скачать
  1. Як перевіряють якість посадки та обробки одягу?

Якість посадки виробу на фігурі або на маникені хар-ть правильне розташування коміру і паличок, рукавів а також правильне зєднання підкладки і прокладки, що утеплює, -Якість обробки одягу хар-ть : +семетричність розташування кишень, рукавів, кінців коміра, латсканів,+рівність і напрямок швів і частота і рівність строчок, +напрямок і збіг малюнків у деталях виробів правельність напрямку ворсу, якість волого-теплової обробки, ласи не допускаються, наявність дефектів в тканин форнітури і обробки.

  1. Загальні вимоги до упакування, транспортування та зберігання одягу.

Упаковку застосовують для збереження зовн вигляду,захист від навколишнього середовища. Упаковка може бути зовні. І внутрішньою(первина). Для первинного упакування застосовують папір, поліетиленову плівку і пакувальну матеріали. Упаковані тканини перевязують тасьмою або стрічкою. Швейні вироби вішають на вішалку, упаковують в поліетиленову плівку, транспортують в підвішеному виді (для дорогих швейних виробів). Чоловічі сорочки транспортують в складеному вигляді із вкладишем щільного паперу. Упаковують в поліетиленову плівку. Після цього дані текстильного матеріалу упаковують у зовнішню тару(мяка або тверду), мішки, рулони. Кожну коробку укладають в вироби однієї моделі, залежно від виду, росту і ціни. До транспортної тари відносять: ящики деревяні. При транспортуванні обов’язковою умовою є збереження одежних товарів від вологи, забруднень механічних та інших пошкоджень. Для транспортування виробів у підвішеному вигляді призначені спеціальні контейнери та мішки. Зберігання. Зберігати потрібно в сухих опалювальних приміщеннях при температурі не нижче 10 град і не вище 30. І відносній вологості повітря – 50-70%. Розміщають матеріали у підвішеному вигляді або на спеціальних стелажах, від полу не більше 20 см. Від опалювальної системи не менше 1м, від електричних ламп і стін не менше 50 см.

  1. Як поділяють хутрову сировину за висотою та м´якістю волосяного покриву?

За висотою шкіряного покриву шкурки поділяють на довговолосі — довжина волосяного покриву 4... 10 см (песець, лисиця); середньоволосі — 2..Л см (кролик, заєць, нор­ка); коротковолосі — до 2 см (кріт, нерпа). Густота волосяного покриву характеризується кількістю волоса на одиницю площі шкурки. М'якість, шовковистість волосяного покриву залежать від будови хутра, висоти, густоти волоса, а також від співвідношення напрямного, остьового та пухового волоса.

  1. З яких операцій складається вичинка (выделка) хутряного напівфабрикату?

Шкіряна тканина містить масу щільно переплетених між собою колагенових (білкових) волокон. Унаслідок вичинення шкіряна тка­нина стає м'якою, еластичною, розтяжною, міцною, стійкою до зношування, а волосяний покрив — чистим, блискучим, пухнас­тим, розсипчастим. Вичинену шкурку, придатну для виготовлення хутряних виробів, називають напівфабрикатом. До напівфабрика­тів належать також пластини, хутряні набори. Пластина складається з однорідних шкурок (або їх частин), дібраних за якістю і зшитих разом. Хутряний набір складається з двох-трьох однорід­них пластин, дібраних за якістю і з'єднаних разом, використову­ється для пошиття пальт, хутряних жакетів та інших виробів.