- •Дайте визначення розмірній типології (рт). Яка інформація необхідна для побудови рт.
- •Які основні розмірні ознаки використовують при побудові розмірної типології дітей: у віці до 3 років та від 3 до 18 років?
- •Назвіть вікові групи дітей, які об’єднані в типові фігури.
- •Які процеси включає проектування одягу?
- •Охарактеризуйте процеси моделювання одягу.
- •Охарактеризуйте основні процеси розкрійного процесу.
- •Охарактеризуйте операції з´єднання деталей одягу.
- •Охарактеризуйте процеси волого-теплової обробки (вто) у виробництві одягу.
- •Охарактеризуйте заключні операції при виготовленні одягу.
- •Охарактеризуйте специфіку виробництва трикотажного одягу.
- •На які типи поділяється одяг за загальним призначенням?
- •Характеристика одягу за модельно-конструктивною ознакою.
- •Які ви знаєте ознаки класифікації одягу за видами?
- •Дайте визначення терміну „моральний знос” одягу.
- •Якими показниками характеризуються споживчі властивості одягу?
- •Охарактеризуйте показники призначення одягу.
- •Перечисліть об’єкти контролю якості одягу.
- •Як проводять зовнішній огляд одягу?
- •Як перевіряють якість посадки та обробки одягу?
- •Загальні вимоги до упакування, транспортування та зберігання одягу.
- •Як поділяють хутрову сировину за висотою та м´якістю волосяного покриву?
- •З яких операцій складається вичинка (выделка) хутряного напівфабрикату?
- •Охарактеризуйте способи облагороджування хутра.
- •Охарактеризуйте властивості хутряної шкурки в цілому.
- •Назвіть зимові види хутряного напівфабрикату.
- •Назвіть весняні види хутряного напівфабрикату.
- •Які вимоги висуваються до якості хутрових виробів.
- •Основні вимоги до маркування та зберігання хутрових виробів.
- •Назвіть основні топографічні ділянки шкіри врх та коней.
- •Дайте визначення терміну „дублення”.
- •Охарактеризуйте хромове та алюмінієве дублення.
- •Охарактеризуйте жирове та комбіноване дублення.
- •За якими ознаками класифікують натуральні шкіри для взуттєвих товарів?
- •Характеристика натуральних шкір для низу взуття.
- •Порівняльна характеристика хромових та юхтових шкір для верху взуття.
- •Характеристика сировини для виробництва штучних та синтетичних взуттєвих матеріалів. Переваги та недоліки.
- •Характеристика синтетичних матеріалів для низу взуття.
- •Перечисліть основні деталі верху та низу взуття
- •Ознаки класифікації шкіряного взуття.
- •Як поділяють взуття залежно від методу кріплення деталей низу до заготовки верху?
- •Як поділяють взуття за призначенням?
- •Основні споживчі властивості взуттєвих товарів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні та гігієнічні властивості шкіряного взуття.
- •Охарактеризуйте таку властивість взуття як надійність в експлуатації.
- •Як здійснюють контроль якості взуттєвих товарів за зовнішнім виглядом?
- •Перечисліть фізико-механічні показники якості взуттєвих товарів.
- •Від чого залежить ґатунок хутряного виробу. Назвіть основні дефекти хутряних виробів.
-
Як перевіряють якість посадки та обробки одягу?
Якість посадки виробу на фігурі або на маникені хар-ть правильне розташування коміру і паличок, рукавів а також правильне зєднання підкладки і прокладки, що утеплює, -Якість обробки одягу хар-ть : +семетричність розташування кишень, рукавів, кінців коміра, латсканів,+рівність і напрямок швів і частота і рівність строчок, +напрямок і збіг малюнків у деталях виробів правельність напрямку ворсу, якість волого-теплової обробки, ласи не допускаються, наявність дефектів в тканин форнітури і обробки.
-
Загальні вимоги до упакування, транспортування та зберігання одягу.
Упаковку застосовують для збереження зовн вигляду,захист від навколишнього середовища. Упаковка може бути зовні. І внутрішньою(первина). Для первинного упакування застосовують папір, поліетиленову плівку і пакувальну матеріали. Упаковані тканини перевязують тасьмою або стрічкою. Швейні вироби вішають на вішалку, упаковують в поліетиленову плівку, транспортують в підвішеному виді (для дорогих швейних виробів). Чоловічі сорочки транспортують в складеному вигляді із вкладишем щільного паперу. Упаковують в поліетиленову плівку. Після цього дані текстильного матеріалу упаковують у зовнішню тару(мяка або тверду), мішки, рулони. Кожну коробку укладають в вироби однієї моделі, залежно від виду, росту і ціни. До транспортної тари відносять: ящики деревяні. При транспортуванні обов’язковою умовою є збереження одежних товарів від вологи, забруднень механічних та інших пошкоджень. Для транспортування виробів у підвішеному вигляді призначені спеціальні контейнери та мішки. Зберігання. Зберігати потрібно в сухих опалювальних приміщеннях при температурі не нижче 10 град і не вище 30. І відносній вологості повітря – 50-70%. Розміщають матеріали у підвішеному вигляді або на спеціальних стелажах, від полу не більше 20 см. Від опалювальної системи не менше 1м, від електричних ламп і стін не менше 50 см.
-
Як поділяють хутрову сировину за висотою та м´якістю волосяного покриву?
За висотою шкіряного покриву шкурки поділяють на довговолосі — довжина волосяного покриву 4... 10 см (песець, лисиця); середньоволосі — 2..Л см (кролик, заєць, норка); коротковолосі — до 2 см (кріт, нерпа). Густота волосяного покриву характеризується кількістю волоса на одиницю площі шкурки. М'якість, шовковистість волосяного покриву залежать від будови хутра, висоти, густоти волоса, а також від співвідношення напрямного, остьового та пухового волоса.
-
З яких операцій складається вичинка (выделка) хутряного напівфабрикату?
Шкіряна тканина містить масу щільно переплетених між собою колагенових (білкових) волокон. Унаслідок вичинення шкіряна тканина стає м'якою, еластичною, розтяжною, міцною, стійкою до зношування, а волосяний покрив — чистим, блискучим, пухнастим, розсипчастим. Вичинену шкурку, придатну для виготовлення хутряних виробів, називають напівфабрикатом. До напівфабрикатів належать також пластини, хутряні набори. Пластина складається з однорідних шкурок (або їх частин), дібраних за якістю і зшитих разом. Хутряний набір складається з двох-трьох однорідних пластин, дібраних за якістю і з'єднаних разом, використовується для пошиття пальт, хутряних жакетів та інших виробів.