- •1.Літературознавство як наука.
- •2.Література як вид мистецтва.
- •4.Художній твір як основна форма буття літератури.
- •5.Категорії ‘зміст’ та ‘форма’ худ.Твору
- •6.Критерії класифікації літ.Творів. Літ.Роди
- •7.Жанри епічних творів, їх особливості.
- •8.Жанри ліричних творів, їх особливості.
- •9.Жанри драматичних творів, їх особливості
- •10.Ліро-епічні жанри, їх особливості.
- •11.Композиція літ.Твору
- •12.Сюжет художнього твору. Елементи сюжету.
- •13.Позасюжетні елементи, їх функції.
- •14.Специфіка мови худ.Літератури.
- •15.Засоби поетичної лексики, їх функції
- •16.Тропи. Їх функції у художніх творах.
- •17.Синтаксичні фігури поетичної мови. Їх функції
- •18.Фонічні фігури поетичної мови, їх функції.
- •19.Віршознавство як розділ поетики, його галузі.
- •20.Специфіка віршованої і прозової мови.
- •21.Класифікація систем віршування.
- •22.Силабічна і тонічна системи віршування, їх ознаки.
- •23.Силабо-тонічне віршування.
- •24.Ритм та ритмотворні одиниці поетичного тексту.
- •25.Літературний процес. Художній метод
- •26.Стиль доби. Стиль митця.
- •27.Класицизм як літературний напрям.
- •28.Сентименталізм як літературний напрям.
- •29.Романтизм як літературний напрям.
- •30.Реалізм як літературний напрям.
- •31.Модернізм як літературний напрям.
- •32.Постмодернізм як літературний напрям.
- •33.Літературні епохи
- •34.Літературні течії
1.Літературознавство як наука.
Літературознавство- це наука про художню літературу, вона розвивалася з найдавніших часів, спочатку в рамках філософії та естетики, а з кінця 18 ст. сформувалася як самостійна дисципліна.
В рамках літературознавства виділяють 3 основні галузі:
1)Історія літератури- це наука, що вивчає літературу в її історичному розвитку від найдавніших часів до сучасності.
2)Літературна критика- це всебічний аналіз та оцінювання художніх якостей літературного твору.
3)Теорія літератури- це наука, яка вивчає закони розвитку літератури, як мистецтва слова.
Допоміжні галузі:
-
Бібліографія –це облік і систематизування творів художньої літератури та літературознавчих праць.
-
Герменевтика- це теорія тлумачення чи інтерпретації текстів.
-
Компаративістика- це порівняльне вивчення літератур різних націй, а також якихось споріднених явищ в межах однієї національної літератури.
-
Психологія мистецтва- це вивчення процесу виникнення мистецьких творів та особливостей їх сприймання.
-
Перекладознавство- наука, яка вивчає закономірності художнього проекту, проблеми його відповідності оригіналу та досконалості.
-
Текстологія- вивчення і тлумачення текстів насамперед рукописів зіставлення варіантів пояснення певних місць.
Жанри наукових досліджень:
1)монографія
2) розвідка
2.Література як вид мистецтва.
Мистецтво-це сприйняття і відтворення світу в худ.образах.
Виділяють 3 типи:
1)Просторові (живопис, скульптура, архітектура)
2)Часові (музика, Танець, пантоміма, худ.література)
3)Синтетичні (театр, кіно, телебачення)
Худ.література-це вид мистецтва, який усвоює світ у худ.слові. Основний предмет зображення: людина. Літературу називають людинознавством.
Література-це мистецтво слова, що відображає дійсність у худ.образах і створює нову худ.реальність. 3.Літературно-художній образ.
Худ.образ-це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця. Худ.образ має свої особливості: конкретність, узагальненість, умовність, цілісність, емоційність.
За об’єктом змалювання худ.образи поділяються:
-образи персонажів
- образи пейзажів.
-образи предмети.
-образи емоції
-образи поняття
-образи події
За способом творення і сприймання: зорові, слухові, смакові, запахові, дотикові.
За змістом узагальнення:
-
Вічні образи- це типові образи, які втілюють загальнолюдські вічні риси.
-
Типові образи
-
Архетипи-це первісні образи, який передається від літератури до літератури, від письменника до письменника.
-
Характерні- образи, що розкривають закономірності суспільно-історичного характеру відображають мораль та звичаї даного образу
Літературний тип- концентрує риси характеру, спосіб мислення , світогляд певної групи людей чи нації.
Характер худ.образу- це тип поведінки, внутрішня суть персонажу, це сукупність душевних рис, що визначає індивідуальність худ.образу.
4.Художній твір як основна форма буття літератури.
Худо́жній твір — термін, яким позначають твір, що має передусім естетичну або розважальну цінність.
Художня література пізнає і відтворює дійсність у конкретно-чуттєвих образах. Саме вони є будівельним матеріалом літературного тексту.
Художня умовність — принцип образного змалювання дійсності, що свідомо порушує пряму відповідність життєвим реаліям.
Художній твір виникає як результат співтворчості творця і читача, що ведуть між собою уявний діалог
Специфіка творів, які називають художніми, така, що вони часто використовують вигадку: можуть розповідати про події, що начебто відбувалися у вигаданому світі, країні чи місті, з вигаданими людьми. Іноді твір художньої літератури чи художній фільм розповідає про людей, що існували реально, але водночас автор такого твору збагачує реальні біографії вигаданими деталями чи сконструйованими розмовами.