142. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку. Процесуальний порядок їх вирішення.

Згідно зі ст. 537 КПК під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання:

- про відстрочку виконання вироку;- про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;- про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким;- про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;- про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;- про звільнення від покарання за хворобою;- про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;- про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;- про звільнений від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку;- про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53, ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України;- про застосування покарання при наявності декількох вироків;- про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді;- про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 74 КК України;- інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.Приводом їх вирішення є клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника чи законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, прав та інтересів яких стосується ухвалене рішення. Клопотання (подання) подається зазначеними вище особами до місцевих судів. Суд, що ухвалив вирок, вирішує питання про застосування відстрочки його виконання, заміну штрафу на громадські роботи, тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення його з установи виконання покарання до слідчого ізолятора у зв'язку з іншим судовим розглядом, зняття судимості. До компетенції суду, який ухвалив вирок, належить також вирішення будь-яких сумнівів і протиріч щодо виконання власного рішення. Зокрема, в порядку виконання вироку вирішуються, якщо судом першої інстанції вони не обговорювалися і не вирішені, питання про: долю речових доказів; визначення розміру і розподілення судових витрат; оплату праці захисника; уточнення посади чи виду діяльності, якщо при призначенні основного або додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю допущені неконкретні формулювання; застосування акта амністії; скасування заходів щодо забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна; виключення з акта опису майна, на яке законом не допускається звернення стягнення; долю неповнолітніх дітей засудженого, які залишилися без догляду, і передач) їх для піклування установам, родичам або іншим особам.Суд, який ухвалив вирок, у порядку його виконання має право також усунути неточності при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого. Однак у будь-якому разі в порядку виконання вироку не підлягають розгляду питання, які зачіпають суть судового рішення та погіршують становище засудженого, звужують або розширюють обсяг обвинувачення, стосуються кваліфікації кримінального правопорушення, призначення покарання та вирішення цивільного позову.