8. Внутрішні та зовнішні модеми.

Зовнішні модеми – окремий пристрій, що живляться від мережі і має роз’єми для підключення телефонної лінії і телефонного апарату, що з'єднуються шнуром з послідовним портом (інтерфейсом) комп'ютера. На передній панелі модему виведені світлодіодні індикатори, що відображають його стан.

Внутрішні модеми виконані у вигляді окремої плати, що вставляється в слот на материнській платі комп'ютера. Підключення живлення і з'єднання з комп'ютером внутрішніх модемів відбувається безпосередньо через шину. Це, з одного боку, дозволяє заощадити на з'єднувальних проводах, а з іншого – веде до уповільнення роботи комп'ютера, так як внутрішній модем створює додаткове навантаження на центральний процесор. Одним з недоліком внутрішніх модемів є і складність налаштування конфігурації інтерфейсів COM3 і COM4.

Останнім часом намітилася тенденція до переведення внутрішніх модемів із шини ISA на PCI. При цьому залишилася актуальною одна з основних проблем інсталяції цього виду модемів: правильно сконфігурувати базову адресу і використовувані пристроєм переривання. Крім цього, при установці спочатку необхідно мати вільний порт на материнській платі комп'ютера.

Внутрішній модем не дозволяє здійснювати контроль його стану, що зручно реалізовано за допомогою ряду світлодіодних індикаторів на лицьовій панелі зовнішнього модему, а емуляційні програми споживають частину і без того використовуних внутрішнім модемом ресурсів центрального процесора (близько 10%), що не відбувається при роботі модему зовнішнього. Причому для коректної роботи внутрішніх модемів пред'являються досить жорсткі вимоги до ресурсів комп'ютера. На початок 2000 року – це процесор з тактовою частотою 166 Мгц і ОЗП як мінімум 32Мб. При "зависанні" внутрішнього модему його не можна перезавантажити окремо – доводиться вдаватися до перезавантаження всього комп'ютера.

З іншого боку, зовнішні модеми досить громіздкі, з'єднувальні дроти так само не надають їм привабливості. Внутрішні ж обходяться без додаткового джерела живлення і вставляються у відповідний порт комп'ютера, не займаючи місце на робочому столі. Крім цього, вони як правило на $ 10-15 дешевші від зовнішніх аналогів

9. Класифікація модемів.

Модеми можуть бути класифіковані:

1) за типом використовуваного каналу

• модеми для комутованих каналів – найбільш поширені, використовуються на комутованих телефонних лініях.

• модеми для орендованих каналів – використовуються на виділених лініях.

• комбіновані – поєднують в собі властивості двох попередніх.

• ISDN – модеми для цифрових комутованих телефонних ліній

• DSL – використовуються для організації виділених (некомутованих) ліній використовуючи звичайну телефонну мережу. Відрізняються від комутованих модемів тим, що використовують інший частотний діапазон, а також тим, що по телефонних лініях сигнал передається тільки до АТС. Зазвичай дозволяють одночасно з обміном даними здійснювати використання телефонної лінії в звичайному порядку.

• кабельні – використовуються для обміну даними по спеціалізованих кабелях – наприклад, через кабель колективного телебачення по протоколу DOCSIS.

• радіо – працюють у радіодіапазоні, використовують власні набори частот і протоколи.

• стільникові – працюють по протоколах стільникового зв'язку – GPRS, EDGE, 3G, 4G і т. п. Часто мають виконання у вигляді USB-брелока. В якості таких модемів також часто використовують термінали мобільного зв'язку.

• супутникові

• PLC – використовують технологію передачі даних по дротах побутової електричної мережі.

2) за швидкістю передачі інформації

• низькошвидкісні модеми (до 1200 біт/с) – "перша хвиля" модемів

• середньошвидкісних (від 1200 до 14400 біт/с) – як правило, модеми, вироблені до 1991 року.

• високошвидкісні (> 14400 біт/с) – велика частина сучасних модемів (за винятком спеціалізованих, яким не потрібні високі швидкості передачі даних і якими можна знехтувати на користь якості цієї передачі).

3) за сферою застосування

• для передачі даних

• факсимільні модеми (як правило інтегровані у факс-апарати або окремі пристрої, що забезпечують прийом і передачу факсимільних повідомлень з швидкістю до 14400 біт/с)

• комбіновані модеми (більшість модемів, що використовуються в побуті).

4) за виконанням

• внутрішні – встановлюються всередину комп'ютера в слот ISA, PCI, PCI-E, PCMCIA, AMR, CNR.

• зовнішні – підключаються через COM, USB порт або стандартний роз'єм в мережевій карті RJ-45 зазвичай мають зовнішній блок живлення (існують USB-модеми, що живляться від USB і LPT-модеми).

• вбудовані – є внутрішньою частиною пристрою, наприклад ноутбука або док-станції.

5) за реалізацією додаткових функцій

• інтелектуальні модеми – як правило сучасні типи модемів з можливостями управління їх роботою і установки конфігурації (тобто швидкості передачі, режиму роботи, типу синхронізації, протоколу захисту від помилок та ін.) Модеми часто мають можливість установки типових конфігурацій і управління набором одного зі збережених в пам'яті телефонних номерів за допомогою органів управління на лицьовій панелі модему.

• голосові модеми – отримали таку назву за здатність оперувати відповідними сигналами, тому що дозволяють одночасно передавати дані і голос. В основному, в призначених для користувача моделях застосовується метод аналогової передачі потоків голосу і даних, рознесених по частотах, що отримав назву ASVD (Analogue Simultaneous Voice/Data). Цей підхід підтримали провідні виробники модемних чіпсетів Rockwel Semiconductor Systems (нині Conexant) і AT&T Paradyne (тепер незалежна компанія Paradyne). Інший підхід – DSVD (Digital Simultaneous Voice/Data) – має на увазі оцифровку голосу і включення отриманих відліків в загальний потік даних. На відміну від попереднього методу, де швидкість передачі даних обмежена 14400 Kbps, цей дозволяє її підвищити до 28800 Kbps. Щоправда, якість переданого таким чином голосу набагато гірша. Специфікація DSVD була розроблена сумісно Intel, Rockwell і US Robotics. Такі модеми дозволяють під час передачі даних між моделями такого типу підключати до них телефонну гарнітуру і вести розмову. Перевага цього режиму полягає в тому, що розмова буде абсолютно конфіденційною: ви отримаєте закритий, захищений від прослуховування канал, що важливо. Ще однією корисною властивістю модему є можливість його застосування в складі електронного офісу. Автовідповідач, голосова пошта, видача документів на вимогу, факсимільний апарат – і все це з використанням модему і персонального комп'ютера. Хоча, може бути, і не дуже ефективним, з точки зору економії електроенергії, держати персональний комп'ютер включеним цілодобово. У такому випадку краще вибрати зовнішній модем з достатнім об'ємом оперативної пам'яті, щоб у ній тимчасово зберігалися прийняті факсимільні і голосові повідомлення.Звісно, такі моделі дорожчі, але їх сукупну вартість можна оцінити, враховуючи економію в платі за світло при відключенні персонального комп'ютера в неробочий час. "Просто" голосові, а також моделі з одночасною передачею голосу і даних мають у своїх технічних характеристиках відповідні параметри: Voice та ASVD або DSVD.

6) за засобами управління

• апаратні – всі операції перетворення сигналу, підтримка фізичних протоколів обміну, виробляються вбудованим в модем обчислювачем (наприклад з використанням DSP, контроллера). Так само в апаратному модемі присутній ПЗП, в якому записана мікропрограма, що управляє модемом.

• вінмодеми – апаратні модеми, позбавлені ПЗП з мікропрограмою. Мікропрограма такого модему зберігається в пам'яті комп'ютера, до якого підключений модем. Працездатний тільки при наявності драйверів, які зазвичай писалися виключно під операційні системи сімейства MS Windows. Винахід U.S. Robotics

• напівпрограмні (Controller based soft-modem) – модеми, в яких частину функцій модему виконує комп'ютер, до якого підключений модем.

• програмні (Host based soft-modem) – всі операції з кодування сигналу, перевірці на помилки і управління протоколами реалізовані програмно і виробляються центральним процесором комп'ютера. При цьому в модемі знаходиться аналогова схема й перетворювачі: АЦП, ЦАП, контролер інтерфейсу (наприклад USB).