III. Характерні порушення законодавства про власність

3.1. Додержання законодавства при відчуженні державного та комунального майна

Основну увагу звернути на правомірність відчуження держав­ного та комунального майна; майна, закріпленого за державни­ми підприємствами на праві повного господарського відання; державного майна, наданого в оренду; державного майна під­приємств, які перебувають у процесі приватизації. При цьому зосередитись на кожному етапі відчуження майна, звернувши особливу увагу на такі питання:

при підготовці підприємств до приватизації:

• недодержання державним органом приватизації місячного терміну повідомлення адміністрації підприємства про прий­ няття рішення про приватизацію;

• недотримання двомісячного строку підготовки об'єкта малої приватизації до продажу з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підляга­ ють приватизації (п. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";

• порушення 30-денного терміну затвердження складу комісії з приватизації об'єкта (п. 2 Декрету Кабінету Міністрів "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних під­ приємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду");

• не включення до складу комісій з оцінки вартості майна представника органу приватизації;

• порушення терміну публікації інформації про проведення аукціону (конкурсу) із зазначенням необхідних відомостей про об'єкти, їх початкової ціни, дати, часу й місця проведення аукціону тощо. Про проведення аукціону, конкурсу друкується

231

інформація не пізніш як за ЗО календарних днів до дати їх проведення з визначенням кінцевого терміну прийняття заяв (на участь в аукціоні — за 3 дні до початку, для участі в кон­курсі — за 7 днів);

• порушення 15-денного терміну опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;

• несвоєчасне внесення грошових коштів у розмірі 10% початкової ціни в якості застави та реєстраційного внеску.

при підготовці та проведенні конкурсів, аукціонів:

• порушення термінів публікації інформації про здійснення продажу за конкурсом або викупом з моменту укладення дого­ вору купівлі-продажу;

• затвердження переліку об'єктів, що підлягають продажу на конкурсі, рішенням виконкому Ради, а не сесією місцевої Ради, що передбачено ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";

• виявлення фактів порушення принципу змагальності при проведенні аукціонів, конкурсів, які полягають у формальній наявності на аукціоні або конкурсі декількох можливих по­ купців, один з яких ніякої участі у проведенні торгів не прий­ має, а створює видимість змагальності. При цьому в аукціоні, конкурсі приймають участь працівники одного підприємства, як різні покупці, або знайомі чи рідні покупця, який став переможцем;

• не включення до умов конкурсу інвестиційних зобов'язань (наказ ФДМУ від 12.10.1995 "Про визначення умов та ціни продажу об'єктів приватизації за некомерційними конкурсами за кошти");

• розбіжності умов конкурсу з умовами у договорах купівлі- продажу та не відображення всіх умов у цих договорах (Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";

• не утворення конкурсної комісії при проведенні конкурсу (ст. 18 Закону, Положення про конкурсну комісію з продажу майна, затверджене наказом ФДМУ від 17.05.1993 № 219);

• проведення конкурсу з виявлення попереднього пере­ можця в два етапи з порушенням 5-денного терміну;

• не виконання вимог законодавства щодо змісту інформації про продаж об'єкта приватизації (Закон України "Про привати-

232

зацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", п. 4.7 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвер­дженого наказом ФДМУ від 30.07.1998 № 1511). при продажу об'єктів приватизації:

• відсутність нотаріального посвідчення договору;

• укладення його особою, не уповноваженою на продаж майна;

• не включення в договір обов'язкових реквізитів, зобов'я­ зань сторін, які були визначені умовами конкурсу, аукціону, інших зобов'язань сторін, визначених ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 27 Закону України "Про приватизацію дер­ жавного майна".

при розрахунках за придбані об'єкти та при виконанні договорів:

— підробка платіжних доручень (надходження до органу при­ ватизації не платіжних доручень, а їх копій);

• відсутність належного контролю за своєчасністю розра­ хунків покупців за придбані об'єкти приватизації та невжиття заходів щодо зарахування пені та примусового стягнення коштів, розірвання договорів;

• встановлення фактів надання, всупереч законодавству, відстрочки із внесення платежів;

• відсутність контролю за виконанням умов договорів ку­ півлі-продажу майна щодо інвестиційних та інших зобов'язань.

3.2. Додержання законодавства при наданні в оренду дер­жавного та комунального майна

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є:

1. ФДМУ, його регіональні відділення — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статут­ них фондів господарських товариств, утворених в процесі при­ ватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

2. Органи місцевого самоврядування — щодо майна ціліс­ ного майнового комплексу підприємств, їх структурних під­ розділів та нерухомого майна, що відповідно знаходиться у комунальній власності.

233

3) Підприємства — щодо окремого індивідуально визначе­ного майна та нерухомого майна площею до 200 кв. м., а з дозволу регіонального відділення ФДМУ по Хмельницькій області — також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, ділянок) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Орендарями можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Обмежень законодавством не передбачено. Проте фізична особа, що бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладання зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприєм­ницької діяльності.

Договір вважається укладеним з моменту досягнення до­мовленості за усіма суттєвими умовами та підпису сторонами тексту договору. Суттєві умови договору оренди регулюються нормами ЦК України і визначені у ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Не включення у договір оренди хоча б однієї із суттєвих умов, передбачених ст. 10 вказаного Закону, є підставою визнати його недійсним на підставі ст. 215 ЦК України. Як передача, так і повернення майна, що орендується, повинно проводитися на підставі акта прийому-передачі, у якому відображається технічний стан переданого в оренду майна, забезпеченість інже­нерними мережами. Відсутність цієї інформації не дозволяє у повному обсязі визначити проведені орендарем поліпшення, а також унеможливлює визначення обгрунтованості взаємороз-рахунків по оренді, які проводяться між сторонами, в рахунок виконаних ремонтно-будівельних робіт. Окрім того, акт прийому-передачі майна, що орендується, є єдиним документом, який фіксує момент закінчення угоди найму. Він свідчить, що орендоване майно фактично передано орендодавцем і прийнято орендарем у користування.

Окремо слід перевірити законність дотримання механізму розподілу та спрямування орендної плати до відповідних бюджетів.

Порядок перерахування сум по орендних платежах, залежно від того, хто виступає орендодавцем, визначається постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 та Законом України "Про Держав­ний бюджет". При цьому слід враховувати, що за договорами оренди, укладеними державними підприємствами та організа-

234

ціями згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2005 рік", орендна плата розподіляється у такому порядку: 50% до Державного бюджету, 50% на рахунок підприємства. Для комунального майна орендна плата і порядок її використання визначаються органами місцевого самоврядування. У випадку відсутності в органах місцевого самоврядування пакету до­кументів, що регулюють це питання, необхідно керуватися зазначеними методиками.