- •Миколаїв 2011
- •Кафедра біології та
- •Миколаїв - 2011
- •1 Загальні відомості щодо структури, змісту та оформлення розділу
- •2 Методичні рекомендації при висвітленні загальних питань охорони праці та охорони праці користувачів
- •Висновки .......................................................................................................12
- •Висновки ..................................................................................................... 10
- •Висновки ..................................................................................................... 11
- •3 Методичні рекомендації при розробці питань охорони праці для визначених робочих місць
- •Вступ ................................................................................................................ 4
- •Висновки ...................................................................................................... 13
- •Перелік посилань
- •Продовження додатку а
- •Додаток б
- •Додаток г Розрахунок загального рівномірного освітлення виробничого приміщення люмінесцентними лампами
- •Розрахунок загального рівномірного освітлення виробничого приміщення люмінесцентними лампами
- •Додаток д
- •Для IV та V поясів світлового клімату
- •Поверхонь інтер’єру приміщення
- •Додаток е
- •Розрахунок параметрів спліт-системи кондиціонування та підбір обладнання тепловологісної обробки повітря
- •Визначення необхідної холодо – та теплопродуктивності спліт- системи кондиціонування та підбір обладнаня тепловологісної обробки повітря
Додаток е
Визначення параметрів спліт-системи кондиціонування та підбір обладнання тепловологісної обробки повітря
Надалі наведено послідовність виконання можливого варіанта підрозділу 3 розділу „Охорона праці” дипломної (магістерської наукової) роботи.
Розрахунок параметрів спліт-системи кондиціонування та підбір обладнання тепловологісної обробки повітря
Оцінка тепло- та вологонадлишків у розрахунковому приміщенні
Розрахунок теплонадлишків у виробничому приміщенні виконується з використанням експрес-методики [3]. Дана методика в основному використовується для розробки систем кондиціонування повітря на базі нескладного (у проектному відношенні) кліматичного обладнання: кондиціонерів спліт-систем, кондиціонерів віконного типу та моноблочного виконання. Теплонадлишки оцінюються як сума основних теплоприпливів у виробничому приміщенні.
Розрахунок виконується в такій послідовності:
3.1.1 Теплоприплив у розрахункове приміщення крізь огородження , кВт.
Визначається в залежності від об’єму виробничого приміщення та питомого теплового навантаження в ньому , Вт/м3. Згідно з даними [3] для приміщень, розташованих із сонячного боку, та з великою площею оскління зовнішніх стін, = 35…40 Вт/м3; приміщень на тіньовій стороні - = 30…35 Вт/м3. Зазвичай приймається для середньостатистичного приміщення = 35 Вт/м3. Тоді
,
де , , - відповідно довжина, ширина та висота виробничого приміщення, м.
3.1.2 Теплоприплив у розрахункове приміщення від оргтехніки , кВт.
Оцінюється як = 300 Вт на один комп’ютер у повній комплектації (або 30 % від встановленої потужності електроспоживачів). При кількості комп’ютерів
.
3.1.3 Теплоприплив від людей, що працюють у виробничому приміщенні , кВт.
При кількості людей, що працюють у виробничому приміщенні , та питомому тепловиділенні однієї людини = 100 Вт/люд (офісні приміщення та інші приміщення з робочими місцями сфери розумової діяльності)
.
З.1.4 Загальний явний теплонадлишок у виробничому приміщенні , кВт.
.
3.1.5 Вологонадлишок у виробничому приміщенні , кг/год.
Для офісних приміщень та приміщень з робочими місцями сфери розумової діяльності враховуються тільки вологоприпливи від людей. Їх величина залежить від температури у виробничому приміщенні та категорії виконуваної роботи. Наприклад, при категорії робіт ЛЕГКА-1А та температурі у приміщенні =24 °С (середнє значення оптимального діапазону температур для даної категорії робіт). Питомий вологоприплив складає = 100 г/(год·люд). Тоді
.
3.1.6 Прихований теплонадлишок у виробничому приміщенні , кВт.
,
де - прихована теплота пароутворення, кДж/кг (зазвичай приймається = 2500 кДж/кг).
3.1.7 Сумарний теплонадлишок у виробничому приміщенні , кВт.
.
Визначення необхідної холодо – та теплопродуктивності спліт- системи кондиціонування та підбір обладнаня тепловологісної обробки повітря
Оцінка зазначених параметрів спліт-системи кондиціонування здійснюється у такій послідовності:
Необхідна холодопродуктивність спліт-системи кондиціонування , кВт.
Для замкнених систем кондиціонуваня (саме такою є спліт-система), їх необхідна холодопродуктивність дорівнюється (з певним запасом) сумарному теплонадлишку у виробночому приміщенні.
.
Ентальпія повітря у виробничому приміщенні , кДж/кг.
Визначається за допомогою діаграми d, I стану вологого повітря [3] або аналітично в залежності від температури та відносної вологості повітря у виробничому приміщенні. Наприклад, при = 24 °С та = 50 % (середнє значення оптимального діапазону температур та відносної вологості для категорії робіт ЛЕГКА-1А) зазначена ентальпія = 48 кДж/кг.
Ентальпія повітря на вході у виробниче приміщення (виході із повітророзподільника, тобто внутрішнього блоку) , кДж/кг.
Оцінюється за допомогою діаграми d, I стану вологого повітря [3] в залежності від температури повітря на вході у виробниче приміщення та його відносній вологості . Враховуючи, що повітря на виході з охолоджувача з повітророзподільника знаходиться майже в стані насичення, його відносна вологість = 90…95 %. Тоді, наприклад, при = 15 °С та = 90 % , = 38 кДж/кг.
Необхідна масова повітропродуктивність внутрішнього блоку спліт-системи кондиціонування , кг/с.
.
3.2.5 Необхідна об’ємна повітропродуктивність внутрішнього блоку спліт-системи кондиціонування , м3/год.
При густині повітря за нормальних умов = 1,205 кг/м3
.
Підбір обладнання тепловологісної обробки повітря здійснюється з урахуванням визначеної необхідної холодопродуктивності спліт-системи (кВт) та необхідної повітропродуктивності (м3/год). Враховуючи, що повітро продуктивність залежить від робочої різниці ентальпій = - , а вона відповідно від робочої різниці температур = - , розраховане значення повітропродуктивності може не співпадати з його паспортним значенням для певної спліт-системи при співпадінні необхідної холодопродуктивності .
В даний час фірми – виробники пропонують широкий спектр спліт-систем кондиціонування (фірми LG, SAMSUNG, TOSHIBA, FUJITSU, MQ, Chigo та ін.).
Зазвичай найбільш інформативними для споживача є такі технічні характеристики спліт-системи при її виборі:
- фірма-виробник назва фірми
- модель шифр моделі
- холодопродуктивність чисельне
(потужність охолодження) , кВт значення
- теплопродуктивність чисельне
(потужність обігріву) , кВт значення
- споживана потужність , кВт чисельне значення
- повітропродуктивність вентилятора , м3/год чисельне значення
- габарити всередині блоку чисельне значення
- рівень шуму , дБ чисельне значення