2. Основні характеристики каналів розподілу товарів

Канал розподілу підприємства характеризується довжиною й шириною.

Довжина каналу розподілу – кількість проміж­них рівнів між виробником і споживачем.

Ширина каналу розподілу – кількість посередників на кожному рівні каналу.

Рівень розподілу – це будь-який посередник, що виконує ту чи ін. роботу щодо наближення товарів до споживачів.

В залежності від кількості рівнів канал розподілу може бути:

• Канал нульового рівня включає виробника і спо­живача (розподіл товарів здійснюється безпо­середньо виробником).

Такі канали дозволяють контролювати збут і часто використовуються для постачань продукції виробничо-технічного призначення, особливо якщо закуповуються великі партії, а також унікальна продукція. Вони передбачають жорстку регламентацію графіка постачань і тому дозволяють скоротити виробничі цикли і складські площі.

• Однорівневий канал: виробник – посередник – споживач.

• Дворівневий канал: виробник – оптовий посередник – роздрібний посередник – споживач.

• Троьхрівневий канал: виробник – оптовий посередник – дрібнооптовий посередник – роздрібний посередник – споживач.

• Багаторівневий.

3. Системи розподілу товарів

Розрізняють наступні маркетингові системи розподілу товарів (послуг):

• традиційна система;

• вертикальна маркетингова система;

• горизонтальна маркетингова система;

• багатоканальна (комбінована) маркетингова система.

І. Традиційна система – це сукупність незалежних компаній, у яких кожен рівень збутового каналу діє незалежно від інших з метою максимізувати власний прибуток, залишаючи поза увагою ефективність каналу в цілому. Жоден з учасників каналу не може контролювати інших. Ніхто також не має повноважень розподіляти функції се­ред учасників каналу та урегульовувати конфлікти, що виникають.

ІІ. Вертикальні маркетингові системи

На відміну від тради­ційних каналів, вертикальна маркетингова система (ВМС) складається з виробників, гур­тових та роздрібних торгових фірм, які функціонують як єдина система. Один з учасни­ків каналу або є власником інших фірм-учасників, або укладає з ними угоди, або має вплив, достатній для того, щоб об’єднати інших учасників. Домінуюче місце в верти­кальній маркетинговій системі може займати як виробник, так і гуртова чи роздрібна торгова фірма. Вертикальні маркетингові системи створено з метою забезпечення конт­ролю над роботою всього каналу та управління конфліктами.

Розрізняють три основних типи ВМС: корпоративну, договірну та керовану. В кожній з них використовуються різні способи формування системи управління та де­легування повноважень всередині каналу.

Корпоративна ВМС

В корпоративній ВМС координація зусиль та управління конфліктами здійснюється за рахунок того, що всі рівні каналу розподілу належать одному власникові.

Договірна ВМС

Договірні ВМС складаються з незалежних компаній, об’єднаних на основі укладе­них угод, які здійснюють різну діяльність з виробництва та розподілу. Метою такого об’єднання є збільшення обсягів продажу чи економія коштів, яких кожне підприємс­тво окремо не могло б досягти. Координація та управління конфліктами ґрунтується на офіційних угодах між усіма учасниками каналу. Існує три основних типи договір­них ВМС: добровільні об'єднання роздрібних торгових фірм, які фінансуються оптовиками; кооперативи роздрібних торгівців; франчайзингові організації.

1. Добровільні об’єднання роздрібних торгових фірм, які фінансуються оптовиками, – це мережі магазинів незалежних роздрібних торгових фірм. Такі об'єднання створюю­ться гуртовиками для того, щоб допомогти роздрібним торговцям успішно конкурува­ти з розгалуженими мережами магазинів великих організацій. Гуртовик розробляє спеціальні програми стандартизації методів роздрібного продажу для своїх підлеглих, що дозволяє їм конкурувати з торговими мережами великих організацій.

2. Кооперативи роздрібних торговців – це об’єднання роздрібних торговців, які ство­рюють спільні підприємства для того, щоб здійснювати оптові закупки, а інколи й виробництво товарів. Члени таких утворень купують більшу частину товарів через свої кооперативи, а також спільно здійснюють рекламну діяльність. Прибуток розподіляє­ться між учасниками пропорційно до обсягу зроблених ними закупок.