4. Програма роботи

3.1. Для варіанта вхідних умов (додаток 1) виконати розрахунок освітлювальної установки.

3.2. Провести експериментальні розрахунки на персональному комп’ютері з використанням математичної системи MATLAB:

а) Розробити розрахункові файли для обчислення освітлювальної установки;

б) викликати відповідний пункту 3.1 готовий розрахунковий файл і, задаючи параметрами розрахункової схеми в відповідності зі своїм варіантом, провести розрахунок і порівняння його результатів з результатами розрахунку, виконаним по пункті 3.1 при підготовці до лабораторної роботи;

5. Застосовувані прилади

Фотоелектричний люксметр типу Ю-116 (рис. 2) призначений для виміру освітленості, створюваної лампами штучного освітлення і природним світлом, джерела якого розташовані довільно відносно світлоприймача люксметра.

Рис. 2. Люксметр Ю-116:

1 — фотоелемент; 2 — насадка К світлопоглинаюча коригувальна;

3 — насадка (М, Р або Т) коригувальна; 4 — рознімач сполучний;

5 — прилад М2027-5; 6 — гвинт коректування положення стрілки;

7 — вмикач діапазонів нижньої шкали; 8 — вмикач діапазонів

верхньої шкали.

6. Хід роботи Експериментальна частина роботи

1. Вимірюємо люксметром величину штучного освітлення в точці найбільш віддаленій від світильників:

Е_мін = 220 лк.

2. Вимірюємо габаритні розміри приміщення лабораторії:

— довжина А = 9 м;

— ширина В = 5,5 м;

— висота Н = 3,5 м.

3. Згідно з рекомендаціями методичних вказівок, приймаємо коефіцієнти відбиття:

— для побіленої чистої стелі — ρ_п = 70 %;

— для побілених стін з вікнами, закритими не білими шторами, враховуючи знаходження біля стін обладнання та скляної конструкції — ρ_с = 50 %;

— для дерев’яної робочої поверхні — ρ_р.п = 30 %.

4. Визначаємо тип та кількість світильників, які використовуються для освітлення приміщення лабораторії:

— світильники типу ЛПО02 (КCC типу М), кількість N = 6 шт.

5. Визначаємо тип та кількість ламп, які використовуються у світильниках приміщення лабораторії:

— лампи типу ЛД-40, кількість п = 2 шт.

Розрахункова частина роботи Розрахунок загального штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку

1. Вихідні дані для розрахунку беруться з таблиць наведених в методичних вказівках.

2. Освітленість Е відповідає виміряній освітленості при виконанні експериментальної частини роботи, Е = Е_мін = 220 лк.

3. Розраховуємо висоту підвісу світильника над робочою поверхнею по виразу (3):

де Н — висота приміщення, Н = 3,5 м;

h_р — висота розташування робочої поверхні від рівня підлоги, h_p = 1 м;

h_c — відстань від стелі до світильника, h_c = 0;

4. Розраховуємо індекс приміщення по виразу (4):

де А — довжина приміщення, А = 9 м;

В — ширина приміщення, В = 5,5 м;

Н_р — висота підвісу світильника над робочою поверхнею, Н_р = 2,5 м.

4. Визначити потрібний світловий потік лампи по виразу (5):

де Е — значення виміряної освітленості, Е = 220 лк;

z — коефіцієнт нерівномірності освітлення, z = 1,1 — для люмінесцентних ламп;

k_з — коефіцієнт запасу лампи, що враховує забруднення і старіння лампи в процесі експлуатації k_з = 1,5 — для люмінесцентних ламп;

η — коефіцієнт використання світлового потоку лампи, що враховує тип КСС світильника (ЛПО02 тип Д), коефіцієнти відбиття стелі ρ_п = 70 %, стін ρ_с = 50 %, робочої поверхні ρ_р.п = 30 % та індекс приміщення і = 1,4, η = 64 % [1 табл. 8.1.а];

N — кількість світильників, N = 6 шт;

п — кількість ламп у світильнику, п = 2.

5. По табл. 3 визначаємо світловий потік лампи типу ЛД — Ф_л = 2500 лм, що практично збігається з розрахованим значенням світлового потоку, необхідного для освітлення даного приміщення Ф_П = 2340 лм.

6. Визначаємо сумарну потужність освітлювальної установки по виразу (6):

де W_л — потужність лампи ЛД-40, W_л = 40 Вт.