Н а рисунку 1 зображена будова силового трансформатора

1 – бак; 2 – затискач заземлення; 3 – вентиль; 4 – термосифонний фільтр; 5 – радіатор; 6 – перемикач; 7 – повітроосушник; 8 – газове реле; 9 – розширник; 10 – масловказівник; 11 – викидна труба; 12 – вивід ВН; 13 – привід перемикаючого пристрою; 14 – вивід НН; 15 – нульовий вивід; 16 – кільце для підйому; 17 – відвід НН; 18– кістяк; 19 – ярмова балка кістяка (верхня та нижня); 20 – відвід ВН; 21 – регулювальні відгалуження обмоток ВН; 22 – обмотка НН та ВН; 23 – коток візка

Рисунок 1 – Будова силового трансформатора

Сигналізаційний термометр призначений для вимірювання температури масла, захисту трансформатора в разі пошкоджень, що супроводжуються неприпустимим нагріванням масла. Встановлюється на боковій стінці бака на висоті 1,5 м від дна трансформатора.

3 Призначення і конструктивні особливості складальної одиниці

Активна частина – це кістяк з насадженими обмотками із сполученням у зірку, або трикутник, або зигзаг із установленим перемикачем.

Комплект пластин із електротехнічної сталі, що зібрані у визначеній геометричній формі, називається магнітною системою. Їх звичайно поділяють на стрижні і ярма. Частини магнітної системи, на яких розташовуються обмотки трансформатора, називаються стрижнями, а ярма сполучають їх, замикаючи магнітне коло.

Магнітна система (магнітопровід) складається з ізоляційних деталей (паперово-бакелитові трубки, ізоляція типу „міст”, ізоляційні прокладки) та пресуючих (ярмові балки, металеві пластини, закріп). Магнітна система заземлюється мідною шиною.

1,4-ярмові балки; 2-стрижень; 3,8,9-зв’язуючі шпильки; 5-під’ємні планки; 6-напівбандажі; 7-гвинти для пресування обмоток; 10-склобандажі; 11-нижнє ярмо; 12-полиці для опори обмоток; 13-опорні пластини

Рисунок 1 – Кістяк трансформатора

Магнітопровід виконує подвійну функцію: створює магнітне коло, по якому замикається магнітний потік; на ньому розташовуються обмотки разом із відгалуженнями, відводами та перемикаючим пристроєм.

Магнітні системи класифікуються:

– за конструктивними ознаками: залежно від розташування стрижнем та ярем (площинні, просторові), розташування стрижнів та бокових ярем (стрижневі, броневі, бронестрижневі), кількості стрижнем (з одним або декількома стрижнями);

– за технологічними ознаками: залежно від типу заготовок (пластинчасті, стрічкові, пластинчасто-стрічкові), від способу складання (стикові, шихтовані, стико-шихтовані, безперервні).

Обмотка – це сукупність витків для локалізації електричного поля та наведення в них електрорушійної сили. Обмотка складається з обмоткового проводу та ізоляційних деталей. Обмотки відрізняються взаємним розташуванням на стрижні, кількістю витків, напрямком намотування, класом напруги і схемою з’єднання витків між собою.

Активну частину масляного трансформатора розміщають в баці, заповненому трансформаторним маслом або іншим рідинним діелектриком, що являється основним ізолюючим середовищем та теплоносієм в системі охолодження.

4 Розробка технологічного процесу першого складання трансформатора

Перед початком робіт першого складання трансформаторів виконується комплекс підготовчих робіт, необхідних для якісного та продуктивного складання трансформатора: підготовка робочого місця, технічної документації, інструменту, пристосування, проводиться безпосередня підготовка до складання. Перед початком кожної зміни перевіряється чистота робочого місця, стан площадки для складання, справність обладнання, пристосувань та їх готовність до роботи. Також перевіряється стан механізованих стелажів, рифлення пішохідної доріжки рухомого моста або наявність настилу, який повинен бути із дошок або ДСП. Перевіряється стан зберігання та експлуатації інструменту та оснащення на робочих місцях, наявність та комплектність вузлів, ізоляційних деталей. Обов’язково перевіряються вантажопідйомні засоби та пристосування. В архіві отримується комплект конструкторської документації та карти складання.

При встановленні кістяка або активної частини трансформатора під опорні лапи (пластини, балки) підкладаються смуги з електрокартона. При наявності зазорів між підлогою й опорними лапами вибираються смуги електрокартона потрібної товщини. Спецодяг і спецвзуття повинне виключити можливість попадання сторонніх предметів у виріб. Технічна документація в процесі складання повинна знаходиться на робочому місці. Технологічне устаткування і пристосування повинні бути справними, перевіреними і мати позначення інвентарного номеру, вантажопідйомності та дату випробувань, що свідчить про придатність його до роботи. Підготовляється необхідний інструмент і пристосування для проведення складальних робіт з урахуванням конструктивних особливостей кістяка й активної частини трансформатора. Підготовляються стелажі до роботи, тобто розсуваються по ширині і на потрібну висоту.

Встановлюються стелажі таким чином, щоб забезпечити продуктивне і якісне розпресування і розшихтування верхнього ярма кістяка. Очищується кістяк від пилу стисненим повітрям, застосовуючи рукав гумовий та кран повітряний. Відкручуються і знімаються гайки, шайби, пластини з вертикальних стяжних шпильок. Кріплення і зняті деталі складаються в спеціальну шухляду. Послаблюється торцевим ключем пресування горизонтальних стягувальних шпильок, бандажів, брусів. Знімаються шинки заземлення. На верхнє ярмо кістяка встановлюються скоби рядками в шаховому порядку.

Перекриття між двома скобами повинне бути не менше 20...30 мм. Потім застроплюються обидві ярмові балки стропами необхідною вантажопідйомністю. Кріплення знімається з однієї сторони бандажів, шпильок, а при необхідності з двох сторін на спеціально відведене місце для зберігання.

Розшихтування верхнього ярма кістяка трансформатора здійснюється по дві або одній пластині, в залежності від конструктивного виконання магнітної системи, одночасно з двох сторін. При розшихтуванні необхідно зберігати той порядок чергування пластин, у якому вони були закладені при складанні кістяка у магнітопровідному цеху. Стягуються стрижні кістяка в зоні верхнього ярма струбцинами і обв'язуються чотирма-п'ятьма витками кіперної стрічки.

До складання не допускається ізоляція з забрудненнями й ушкодженнями. Зрівнювальна і ярмова ізоляція складається, попередньо обезпилена стисненим повітрям. Ізоляція підганяється по виступу нижнього ярма кістяка або бандажів. Зсув верхніх балок відносно один одного компенсується нижньою ізоляцією шляхом припасування її по місцю, сколюються електроізоляційні прокладки стамескою і молотком або нарощуються прокладки на клею. Місця забруднень на ізоляційних деталях і металоконструкціях протираються ганчіркою, змоченою уайт-спиритом.

Насадження обмоток здійснюється за допомогою траверси з лапами. Лапа повинна бути достатньою, щоб обмотку можна було опустити до нижньої ярмової (зрівнювальної) ізоляції. При виборі комплекту лап варто мати на увазі, що опорна частина лап повинна забезпечити захоплення в три четверті радіального розміру обмотки. Лапи розташовуються під кутом на траверсі 120 або 180 градусів. Перед насадженням обмотки на кістяк трансформатора з середини вона натирається парафіном, щоб отримати ефект ковзання. Допускається мінімальний зазор між вертикальною частиною лапи й обмоткою. Торкання лапою верхньої частини обмотки допускається, але за умови відсутньості при цьому її деформації. Нижня кінцева ізоляція прив’язується до витків обмотки стрічкою в трьох-чотирьох місцях по колу.

Встановлюється на обмотки верхня ізоляція, кінці обмоток виводяться вгору або вниз в радіальному напрямку. Після встановлення міжфазних перегородок виконується монтаж пресувальних кілець. Перевіряється наявність різьби під болти заземлення в металевих пресувальних кільцях, відсутність металевої стружки і задирок. Контактна поверхня на пресувальних кільцях під шинки заземлення зачищується до металевого блиску. Повертаються рим-болти в металеві пресувальні кільця. Після чого пресувальні кільця встановлюються на активну частину. Встановлюються і закріплюються шинки заземлення до пресувальних кілець.

Для шихтування кістяка встановлюються стелажі в положення, зручне для виконання роботи. Прозвонюються верхні кінці обмоток мегометром. Складаються електрокартонні прокладки на пресувальні кільця, в зоні шихтування на величину фактичного шихтувального зазору. Знімається кіперна стрічка зі стрижнів кістяка. Зашихтовується верхнє ярмо по черзі з кожної сторони або одночасно з двох сторін, при цьому необхідно дотримуватися мінімальних зазорів у стиках пластин. У процесі шихтування здійснюється встановлення скоб під черговий пакет пластин. Після зашихтування центрального пакета вимірюється його довжина за допомогою вимірювальної скоби.

Перед пресуванням верхнього ярма кістяка ярмові балки протираються ганчіркою без ворсу і встановлюються до верхнього ярма. Потім знімаються скоби. Втановлюється шинка заземлення, створивши щілину між пластинами за допомогою шихтувального ножа. Встановлюється по черзі трубки бакелітові й інші ізоляційні деталі на бандажі і шпильки. Трубки повинні входити вільно в отвір ярмових балок. Після цього остаточно опресовується верхне ярмо.

Осьове пресування обмоток виконується за допомогою спеціальних ключів “трищіток”. Рівномірно переходять від одного витка до іншого доки не буде досягнутий потрібний розмір обмотки.

У процесі першого складання проводиться контроль операцій на відповідність кресленням активної частини. Перевіряється візуально стан активної частини на відсутність ушкоджень, забруднень, наявність супроводжувального ярлика, а також чистота робочого місця, відсутність сторонніх предметів, наявність смуг електрокартона під опорними лапами кістяка.