В`яжучі засоби

До в`яжучих засобів відносять засоби, які здані коагулювати білки на поверхні слизових оболонок (ексудат, слиз), в ділянках ран і виразок. Коагульовані білки створюють захисну плівку на поверхні слизової оболонки чи пошкодженої шкіри, перешкоджають дії подразнювальних і пошкоджувальних факторів, а також перешкоджають всмоктуванню отрут та інших речовин. Поверхня слизової, яка частіше за все має складчасту структуру, при дії в`яжучих засобів зменшується – «стягується», дрібні судини механічно звужуються. Можливий розвиток дубильного ефекту – підслизовий білковий шар віддає воду, ущільнюється, зменшується проникність мембран. Все це супроводжується пригніченням запального процесу.

Класифікація в`яжучих засобів

1 Неорганічні в`яжучі засоби. Це препарати деяких солей металів у вигляді слабких розчинів, порошків та ін. лікарських форм:

- вісмуту нітрат основний;

- свинцю ацетат;

- міді сульфат;

- цинку сульфат;

- квасці;

- срібла нітрат та ін.

2 Органічні в`яжучі засоби:

- танін;

- настої, відвари, настойки та екстракти із кори дуба, листя шавлії, суцвіть ромашки, трави звіробою і череди, кореневища аїру, змійовика, супліддя вільхи, плодів черемхи, чорниці та ін.

Неорганічні в`яжучі засоби взаємодіють з білками і утворюють альбумінати, причому щільність останніх залежить від металу, що входить до складу солі. Залежно від цього метали розміщені в так званий ряд Шмідеберга:

Al – Pb –... – Fe – Cu – Zn –... – Ag – Hg

Метали, розміщені на початку ряду,0 утворюють найбільш щільні альбумінати, а метали в кінці ряду утворюють «пухкі» альбумінати.

Органічні в`яжучі засоби утворюють з білками нерозчинні альбумінати, які не дисоціюють. Через це дія органічних засобів обмежується лише поверхневою коагуляцією білків і поширюється на більш глибокі тканини.

Танін – це галодубильна кислота, яку отримують із чорнильних горішків (нарости на молодих пагонах малоазійського дуба). Призначають танін у вигляді розчинів і мазей. У корі дуба, плодах черемхи, чорниці, а також у частинах інших рослин міститься значна кількість дубильних речовин, які і забезпечують в`яжучу дію під час приготування галенових форм (відварів, настоїв та ін.).

Всмуту нітрат основний – засіб неорганічного походження. Випускається в таблетках по 0,25 і 0,5г., 10% мазі. Входить до складу таблеток «Вікалін», «Вікаїр». Застосовують при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, ентеритах, колітах по 1 табл. 4 рази на добу за 30 хв. до їжі.

Кора дубу – для полоскань ротової порожнини при гінгівітах, стоматитах, запальних процесах ротової порожнини, зіву та глотки.

Показання до застосування в`яжучих засобів

1 Гострі запальні захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрити, ентерити, ентероколіти, стоматити.

2 Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічні гастрити і дуоденіти.

3 Гострі бронхіти, ларингіти і трахеїти (використовують препарати у вигляді інгаляцій та полоскань).

4 Кон`юнктивіти.

5 Уретрити.

6 Опіки, виразки, травми шкіри і м`яких тканин (використовують препарати у вигляді розчинів і аерозолів).

7 Гострі отруєння алкалоїдами, важкими металами (частіше за все використовують танін у вигляді 0,5% розчину).