7.9. Доходний підхід

Доходний підхід до оцінки майнових прав інтелектуальної власності ґрунтується на застосуванні оціночних процедур переведення очікуваних доходів у вартість об’єкта оцінки. Доходний підхід застосовується для оцінки майнових прав інтелектуальної власності у випадку, коли можна визначити розмір доходу, що отримує або може отримувати юридична чи фізична особа, якій належать такі права, від їх використання.

Тобто він припускає, що ніхто не стане вкладати свій капітал у придбання того чи іншого об’єкта інтелектуальної власності, якщо такий же доход можна одержати будь-яким іншим способом.

Суть підходу полягає в тім, що вартість прав на ОІВ визначають як функцію доходу, що може принести використання даного ОІВ у майбутньому. Ґрунтується на застосуванні принципів очікування, найбільш ефективного використання і внеску. Загалом модель дохідного підходу має бути подана наступним чином: : жоден розумно діючий на свою користь потенційний покупець (інвестор) не заплатить за об’єкт оцінки більше, ніж складе поточна вартість, отримана шляхом капіталізації прогнозованих доходів, що генеруються у майбутньому об’єктом оцінки.

Для розрахунку поточної вартості об'єкта оцінки застосовують два основних прийоми – дисконтування і капіталізації доходу. Метою оцінки потенційної прибутковості (дохідний підхід) є визначення рівня майбутніх прибутків або у вигляді грошового потоку від реалізації послуг, продукції, або у вигляді грошових надходжень від передачі об'єкта в оренду, з подальшим перетворенням їх у теперішню вартість об'єкта за формулою:

вартість об'єкта = майбутній доход / ставка дисконтування.

Отже вартість об’єкта прирівнюється до сумарної вартості майбутніх доходів, очікуваних від його найбільш ефективного використання, включаючи дохід від можливого продажу об’єкту.

n

В_дохідн =∑ PV (Д_t)

t=1

де В_дохідн – вартість об’єкта, отримана дохідним підходом;

PV (Д_t) – теперішня вартість майбутніх доходів. Доходи приводяться до теперішнього часу, тобто дисконтуються.

Основними методами доходного підходу, що застосовуються для оцінки майнових прав інтелектуальної власності, є метод непрямої капіталізації (дисконтування грошового потоку) та метод прямої капіталізації доходу. Зазначені методи застосовуються для оцінки цілісного майнового комплексу, в якому використовується об’єкт права інтелектуальної власності, і майнових прав інтелектуальної власності як окремих об’єктів оцінки. У разі оцінки майнових прав інтелектуальної власності шляхом виділення вартості майнового права з вартості цілісного майнового комплексу оціночні процедури повинні відповідати вимогам Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів».

Під час порівняльного аналізу дохідності інвестування в об’єкти права інтелектуальної власності та альтернативні об’єкти проводиться аналіз ризиків, пов’язаних із:

- ступенем готовності об’єкта оцінки до використання;

- строками освоєння, рівнем досягнення прогнозованих (планованих) технічних, економічних, екологічних та інших характеристик об’єкта оцінки або продукції (товарів, робіт, послуг), виробленої та/або реалізованої з використанням такого об’єкта;

- можливістю неправомірного використання об’єкта права інтелектуальної власності, зокрема виготовленням та реалізацією контрафактної продукції;

- іншими притаманними об’єкту, що оцінюється, ризиками.