Тема 4. Економіка людини

1. Моделі людини в СЕ.

2. Сутнісні сили людини.

3. Особливості поведінки людини в економічних ролях. Економічна рівновага людини.

Література

1. Беккер Г. С. Человеческое проведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории. – М.: ГУ ВШЭ, 2003.

2. Богиня Д. П., Семкина М. В. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики. – К.: Шторм, 2003.

3. Войтвич С. О. Соціальні інститути суспільства: рід, влада, власність. – К.: Інститут соціології НАН України, 1998.

4. Долан Е. Дж., Линдсей Л. Микроэкономика. - С.- Пб., 1994.

5. Лагутин В. Д. Людина і економіка: Соціоекономіка. – К.: Просвіта, 1996.

6. Марцинкевич В. Й., Соболева И. В. Экономика человека: Уч. пособие. – М.: Аспект пресс, 1995.

7. Печчеи А. Человеческие качества. – М.: Прогресс, 1985.

8. Сен А. Об этике и экономике. – М: Наука, 1996.

9. Симончук Е. В. Средний класс: люди и статусы. – К.: Институт НАН Украины, 2003.

10. Соціальна економіка Навч. посіб. / Кол. авт. О.О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005.

11. Суименко Е. И., Ефременко Т. О. Homo economicus современной Украины. - К.: Институт НАН Украины, 2004.

12. Хейне П. Экономический образ мышления. – М.: Основы, 1995.

13. Эггертссон Т. Экономическое поведение и институты. – М.: Дело, 2001.

1. Моделі людини в се.

Людина – є результат еволюції біологічної (2,5 млн. років) і культурної (40 тис. років). Загальне – людина (філософське); особливе – особа (соціологія); часткове – індивід (психологія).

У економічній теорії, соціології, соціології економіки утвердився підхід до розуміння сутності людини, зайнятої в економіці з позиції суб'єктності економічних відносин, зміст яких розкривається через тріаду: економічне життя - економічна діяльність - економічна поведінка. Проте, поширюється підхід, в якому вихідною точкою стають дії людини в економічній сфері, а потім розглядаються соціально-економічні відносини і формування інститутів і структур. Людини починає розглядатися як жива, біопсихосоціальна система, у взаємодії рівнів: структурного, функціонального, психічного, свідомісного, поведінкового (діяльнісного).

Структура особистості у соціології розглядається з двох підходів: нормативний, що виділяє відповідність особи ідеалу (за такими нормативними елементами: світогляд, духовне багатство, мораль); функціональний, що орієнтує на властивості реального суб'єкта економічної дії ( соціальний статус, соціальна роль, спрямованість особистості); у економічній теорії - як правило за функціональним підходом (за економічними ролями).

В теоретичних дослідженнях відбувається інтеграція моделей "людини соціологічної" та "людини економічної" у модель "людини соціолого-економічної".

Моделі людини в соціології:

1. По сприйняттю культури суспільства: ідеал - нормативна модель; відхилення від ідеалу - модальна модель.

2. По стратегії соціальної адаптації до культурних цінностей (табл. 5):

Таблиця 5. Моделі людини за стратегією адаптації до культурних цінностей.

Назва моделі	Цілі суспільства	Норми суспільства
Конформізм	+	+
Інновація	+	-
Ритуалізм	-	+
Ексейпізм	-	-

3. По типових проявах людини:

• Homo faber (людина трудяща), тобто несе певну суспільну функцію (с/х працівник, воїн, політик);

• Homo consumer (споживач);

• Homo universalis (людина універсальна) може займатися різними видами діяльності;

• Homo politicus – що бере участь в політичному житті і управлінні;

• Homo soveticus – залежний від держави.

4. По сприйняттях і інтерпретації соціальної дійсності: людина «одновимірна», тобто спрощене сприйняття проблем, і грубий апарат інтерпретації подій формується під впливом ідеології «чорно-біла особа», людина «багатовимірна» .

Моделі людини в економіці (Homo economicus - людина економічна):

• Модель А. Сміта поєднує наступні риси: самолюбність, егоїзм, розвинена інтуїція; володіння повною інформацією, моніторинг об'єктивних економічних чинників; раціональність, ухвалення тільки оптимальних рішень незалежно від інших; підпорядкування всіх дій і поведінки економічній вигоді, прагнення до збагачення;

1. Модель кейнсіанців, институціоналістів - людина за мету має задоволення потреб; поєднує особисті та колективні цілі; проявляє милосердя і альтруїзм; враховує вплив звичаїв і традицій; прагне до збільшення вільного часу і престижної роботи;

2. Модель К. Маркса, В. Вернандського – людина як загально планетарне явище, коли зникає економічний примус до праці, а праця стає вільною, творчою.

У моделі Homo sociologicus, за В. Вернандським, виявляється геологічна сила людини – з'єднання людської думки, праці, природи, де домінуюча сила свідомості, наукової думки. В сучасних економічних дослідженнях відбувається поступовий перехід від Homo economicus до інтеграції з Homo sociologicus.