- •Частина 2 векторні простори § 12. Вступні зауваження
- •§ 13. Поняття вектора, означення векторного простору
- •§ 14. Приклади векторних просторів
- •§ 15. Найважливіші наслідки з означення векторного простору
- •2.19. Наслідок.
- •2.20. Наслідок.
- •§ 16. Лінійно залежні та лінійно незалежні вектори
- •§ 17. Приклади лінійно залежних та лінійно незалежних векторів
- •§ 18. Властивості лінійно залежних і лінійно незалежних векторів
- •§ 19. Вимірність векторного простору
- •§ 20. Базис у скінченновимірному векторному просторі
- •§ 21. Координати вектора
- •§ 22. Основні властивості координат вектора
- •§ 23. Заміна базису
- •§ 24. Приклади застосування методу координат у фізиці
- •· Механіка
- •· Електродинаміка
- •· Квантова теорія
§ 20. Базис у скінченновимірному векторному просторі
2.43. Означення. Базисом у n-вимірному векторному просторі називають впорядковану систему n лінійно незалежних векторів цього простору.
2.44. Приклад. У тривимірному просторі геометричних векторів найчастіше використовують для розв'язання конкретних задач базис, утворений попарно перпендикулярними векторами одиничної довжини i, j та k. Ці вектори задовольняють означення базису, тому що: а) їх кількість дорівнює вимірності простору; б) вони утворюють упорядковану сукупність: переставлення двох з них або перетворює так звану "праву" трійку векторів на "ліву", і навпаки1; в) вони лінійно незалежні: будь-яка лінійна комбінація векторів j та k є вектором, який обов'язково належить площині (j, k), а значить, i не є лінійною комбінацією j та k; у такий саме спосіб переконуємося, що жоден із цих векторів не є лінійною комбінацією двох інших і критерій лінійної залежності не виконується.
2.45. Приклад. Як базис в арифметичному просторі, що складається з матриць порядку зручно використовувати вектори2
Згідно з правилами додавання матриць і множення матриці на число, довільний вектор арифметичного простору
(2.1)
можна представити у вигляді лінійної комбінації векторів
Вектор дорівнює нульовому вектору
, (2.2)
коли всі коефіцієнти дорівнюють нулю (див. приклад 2.10). Звідси випливає, що вектори лінійно незалежні, а система векторів лінійно залежна. Отже, вимірність простору матриць порядку дорівнює n, причому вектори утворюють базис у цьому просторі.
2.46. Приклад. Сукупність усіх дійсних матриць порядку 2´2 є чотиривимірним простором. Як базис можна обрати матриці
* * *
У подальшому будемо позначати систему базисних векторів у n-вимірному просторі як або подавати у вигляді матриці-рядка (Лінійні операції з матрицями, елементами яких є вектори, виконуються за тими самими правилами, що й операції з числовими матрицями). Надалі, якщо не вказано інше, вважатимемо, що всі індекси, які будуть зустрічатися, набувають значень від 1 до n.
§ 21. Координати вектора
Розглянемо систему векторів що складається з довільного вектора простору і базису в цьому просторі. Ця система містить вектор, і тому є лінійно залежною. Це означає, що існує нетривіальна лінійна комбінація векторів системи, яка дорівнює нульовому вектору: Якби коефіцієнт дорівнював нулю, звідси випливало б, що існує нетривіальна комбінація векторів базису, яка дорівнює нулю, що неможливо з огляду на лінійну незалежність базисних векторів. Таким чином, не дорівнює нулю і довільний вектор x простору може бути представлений у вигляді лінійної комбінації векторів базису:
(2.3)
де Вираз (2.3) називають розкладом вектора x за векторами базису.
2.47. Означення. Коефіцієнти розкладу вектора за векторами базису називають координатами цього вектора в базисі тобто xi – i-та координата вектора x у базисі
Координати вектора x можна подати у вигляді вектор-стовпчика (2.1), який у такому разі називають координатним стовпчиком цього вектора. Отже, розклад (2.3) можна записати у вигляді
(2.4)
Добуток є вектором, оскільки елементами матриці-рядка є вектори. (На відміну від цього, добуток числової матриці-рядка на координатний стовпчик є числом).