Нормативні акти

1. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення. Прийнята на конференції країн – учасниць ЧЕС 21 квітня 1992 року в Бухаресті (Румунія). Ратифікована постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року // Відомості. – 1994. - №23. –Ст.172.

2. Конвенція про біологічне різноманіття. Прийнята 5 червня 1992 року у Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Ратифікована Законом України від 29 листопада 1994 року // Відомості. – 1994. - №49. – Ст. 433.

3. Конвенція про охорону дикої флори та фауни, та природних умов існування в Європі. Прийнята 19 вересня 19879 року в Берні (Швейцарія). Ратифікована Законом України від 29 жовтня 1996 року // Відомості. – 1996. - №50. – Ст.278.

4. Конвенція 1979 року про водно-болотні угіддя , що мають міжнародне значення, головними чином як середовище існуваня водоплавних птахів. Ратифікована Законом України від 29 жовтня 1996 року // Відомості. – 1996. - №50. – Ст. 279.

5. Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. Ратифіковані Законом України від 22 листопада 1996 року // Відомості. – 1997. - №5. – Ст. 29.

6. Угода про створення Міждержавного резерву біопрепаратів та інших засобів захисту тварин у державах – учасницях Співдружності Незалежних Держав. Ратифікована Законом України від 4 квітня 1997 року // Відомості. – 1997. - №19. – Ст. 139.

7. Конвенція про ядерну безпеку. Підписана від імені України 20 вересня 1994 року у Відні (Угорщина). Ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 року // Відомості. – 1998. - №16. – Ст.70.

8. Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї та про його знищення. Підписана від імені України 13 січня 1993 року в Парижі (Франція). Ратифікована Законом України від 16 жовтня 1998 року.

9. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Ратифікована Законом України від 19 березня 1999 року // Відомості. – 1999. - №18. – Ст.153.

10. Об’єднана Конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами. Прийнята 5 вересня 1997 року у Відні (Угорщина). Ратифікована Законом України від 20 квітня 2000 року // Відомості.- 2000. - №31. – Ст. 243.

11. Про внесення змін у деякі законодавчі акти України у зв’язку з приєднанням України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду: Закон України від 3 грудня 1997 року // Відомості. – 1998. - №11-12. – Ст. 50.

12. Про приєднання України до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин: Закон України від 19 березня 1999 року // Відомості. – 1999. - №18. – Ст.154.

13. Про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення: Закон України від 14 травня 1999 року // Відомості. – 1999. - №28. – Ст.232.

14. Про приєднання України до Конвенції про охорону та використання транскордонних водостоків та міжнародних озер: Закон України від 1 липня 1999 року // Відомості. – 1999. - №34. – Ст. 282.

15. Про приєднання України до Базельської Конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням: Закон України від 1 липня 1999 року // Відомості. – 1999. - №34. - Ст.284.

16. Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ): Закон України // Відомості. – 2000. - №13. – Ст. 116.

17. Про приєдання України до протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику: Закон України від 22 грудня 2001 року // Відомості. – 2001. - №16. – Ст.78.

18. Устав международного союза охраны природы и природных ресурсов. Принят на учредительной ассамблее МСОП 5 октября 1948 года в Фонтебло ( Франция ) // Международные соглашения по охране природы. Сборник документов. – М., 1966.

Навчальна література

1. Алан Татам Право Європейського Союзу. – К., 1998.

2. Бакай А.К. к вопросу о понятии экологического прогнозирования // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. - №8.

3. Даугуль В. Поняття та особливості екологічного страхування в Україні // Право України. – 1999. - №4.

4. Заржицький О. Юридична природа регіональної екологічної політики як об’єкт правового регулювання // Право України. – 2003. – №6. – с.с.26-28.

5. Земельное законодательство зарубежных стран. – М., 1982.

6. Ільїна О. Міжнародні документи про охорону атмосфери ( озонового шару ) // Право України. – 1997. - №11.

7. Кобецька Н. Правове регулювання одержання громадянами екологічної інформації // Право України. – 1996. - №12.

8. Колбасов О.С. Международно-правовая охрана окружающей среды. – М., 1982.

9. Костицький В. Екологічне страхування // Право України. – 1998. - №11.

10. Кравченко С. Захист екологічних прав громадян України та США: порівняльний аналіз // Право України. – 1995. - №5-6.

11. Краснова М. Кодификация как гарантия реализации права граждан на экологическую информацию // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - №3.

12. Краснова М. Право громадян на екологічну інформацію: проблеми гарантій реалізації та захисту // Право України. – 1997. - №3

13. Краснова М. Правові форми реалізації права громадян на екологічну інформацію // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - №8.

14. Кузнецова С. Розвиток правових форм фінансування природоохоронної діяльності в контексті загального процесу «Довкілля для Європи» // Право України. – 2000. - №5.

15. Малишева Н.Р. Гармонізація екологічного законодавства в Європі. – К., 1996.

16. Правовая охрана окружающей природной среды в странах Восточной Европы. Учебное пособие под ред. Проф. Петрова В.В. – М., 1990.

17. Решетник Л. Екологічне страхування як одна з форм відшкодування шкоди, заподіяної порушеним права громадян на безпечне для їх життя та здоров’я довкілля // Право України. – 2002. - №6.

18. Робинсон Николас. Правовое регулирование природопользования и охраны окружающей среды в США. Перевод с английского. Под ред. проф. О.С. Колбасова и А.С.Тимошенко. – М., 1990.

19. Стайнов Петко. Правовые вопросы защиты природы. Перевод с болгарского. Под ред. проф. О.С. Колбасова. – М., 1974.

20. Сюй Дисинь. Экологические проблемы Китая. Перевод с китайского. – М., 1990.

21. Тимошенко А.С. Формирование и развитие международного права окружающей среды. – М., 1986.

22. Трофанчук Т. Система правового забезпечення стандартизації в сфері охорони довкілля та перспективи її розвитку // Право України. – 2003. - №6. – С.с.29-32.

23. Тустановська І. Застосування екологічного законодавства у США // Право України. – 1998. - №2.

24. Шемшученко Ю.С. Международно-правовая охрана окружающей среды. – К., 1991.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО МОДУЛЮ №1

1. Форми взаємодії суспільства з природним середовищем та розвиток вітчизняної екологічної науки.

2. Екологічні функції держави та права.

3. Поняття та принципи екологічного права.

4. Предмет та метод екологічного права.

5. Система екологічного права та його співвідношення з іншими галузями права.

6. Поняття, ознаки та види джерел екологічного права.

7. Закони та підзаконні акти як джерела екологічного права.

8. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та їх значення для регулювання екологічних співвідносин.

9. Еколого-правові норми та екологічні правовідносини.

10. Основні етапи становлення та розвитку вітчизняного екологічного законодавства та права.

11. Проблеми систематизації екологічного законодавства та вдосконалення правового регулювання екологічних правовідносин.

12. Поняття та ознаки об’єктів екологічного законодавства та права.

13. Види об’єктів екологічного права.

14. Загальна характеристика суб’єктів екологічного права та екологічної правосуб’єктності.

15. Державні органи та суспільні об’єднання громадян як суб’єкти екологічного права.

16. Екологічна правосуб’єктність юридичних та фізичних осіб.

17. Основні ознаки та поняття права власності на природні об’єкти.

18. Конституційні основи права власності на природні об’єкти.

19. Право власності на природні об’єкти у природноресурсових кодексах..

20. Зміст та форми права власності на природні багатства у

21. природноресурсових законах.

22. Охорона та захист права власності на природні ресурси.

23. Поняття, принципи та правове забезпечення раціонального природокористування.

24. Основні види природокористування та їх юридичне закріплення.

25. Право загального природокористування та межи його належного здійснення.

26. Правове регулювання спеціального природокористування.

27. Правовий зміст раціонального використання природних ресурсів.

28. Засади виникнення, зміни та припинення права природокористування.

29. Поняття, види та основні принципи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

30. Органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, їх функції та компетенція.

31. Правове забезпечення екологічного прогнозування та планування, екологічної стандартизації та сертифікації, екологічного нормування та ліцензування.

32. Правові засади екологічного моніторингу та екологічного інформування.

33. Екологічний контроль та екологічний аудит.

34. Правове регулювання ведення державних природноресурсових кадастрів та правові вимоги щодо ведення Червоної та Зеленої книги.

35. Основні цілі, задачі та принципи екологічної експертизи.

36. Організаційно-правові форми екологічної експертизи.

37. Правове регулювання управління в галузі екологічної експертизи.

38. Правовий статус експертів та замовників екологічної експертизи..

39. Умови та порядок проведення екологічної експертизи та виконання її висновків та прийнятих рішень.

40. Стан та перспективи еколого-правової освіти.

41. Форми еколого-правового виховання та критерії його ефективності.

42. Еколого-правова свідомість та форми її прояву.

43. Еколого-правова культура як складова частина культури цивілізації.

44. Поняття та функції юридичної відповідальності за екологічні правопорушення

45. Засади юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

46. Юридичний склад екологічних правопорушень.

47. Види юридичної відповідальності та їх застосування за порушення екологічного законодавства.

48. Екологічна безпека та безпека праці у системі правового механізму національної безпеки.

49. Поняття та особливості екологічного страхування в Україні.

50. Проблеми систематизації екологічного законодавства України.

51. Доказування та докази у справах про відшкодування збитків, які спричинені здоров’ю громадян неблагоприємним впливом навколишнього середовища.

52. Захист екологічних прав громадян. Реалізація права громадян на екологічну інформацію.

53. Екологічне прогнозування.

54. Екологічний аудит.

55. Екологічна мережа України.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО МОДУЛЮ №2

1. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.

2. Правові засоби охорони атмосферного повітря від виробничо-господарського,соціально-побутового та іншого впливу.

3. Правове регулювання управління та контролю у сфері охорони атмосферного повітря.

4. Правове регулювання обліку та моніторингу у сфері охорони атмосферного повітря.

5. Розв’язання спорів та юридична відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

6. Поняття, об’єкти та суб’єкти права користування надрами.

7. Види права користування надрами.

8. Підстави та порядок виникнення права користування надрами.

9. Права та обов’язки користувачів надр і нагляд за їх здійсненням.

10. Підстави та порядок припинення права користування надрами.

11. Правові заходи, що забезпечують охорону надр.

12. Загальна характеристика законодавства про охорону рослинного світу.

13. Види природних рослинних ресурсів та правове забезпечення державного управління та контролю в області їх охорони.

14. Правове регулювання охорони та відтворення природних рослинних ресурсів.

15. Особливості правової охорони зелених насаджень у населених пунктах.

16. Юридична відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону рослинного світу.

17. Основні положення законодавства про охорону тваринного світу.

18. Правові вимоги забезпечення заходів щодо охорони тваринного світу.

19. Державне управління та державний контроль у сфері охорони тваринного світу.

20. Юридична відповідальність за порушення законодавства про використання, охорону та відтворення тваринного світу.

21. Загальна характеристика вимог законодавства про охорону природно-заповідного фонду.

22. Умови та порядок формування й об’яви територій та об’єктів природно-заповідними.

23. Правовий режим територій та об’єктів природно заповідного фонду.

24. Економічні та правові заходи забезпечення функціонування та охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

25. Правове регулювання державного управління та ведення державного кадастру у сфері охорони природно-заповідного фонду.

26. Юридична відповідальність за порушення вимог природно-заповідного законодавства.

27. Поняття та загальна характеристика правового режиму курортних місцевостей, лікувально-оздоровчих закладів та рекреаційних територій.

28. Правовий режим охорони курортів та курортних територій.

29. Особливості правового режиму охорони лікувально-оздоровчих закладів та їх територій.

30. Правовий режим охорони та використовування рекреаційних зон та територій.

31. Відмінності правового статусу курортів, лікувально-оздоровчих територій та рекреаційних територій.

32. Передумови та поняття правової охорони навколишнього природного середовища в місцях та інших населених пунктах.

33. Особливості правової охорони природного урбанізованого середовища місцях та інших населених пунктах.

34. Система органів управління та їх функції у галузі охорони природного урбанізованого середовища населених пунктів.

35. Правова охорона природного середовища міст та інших населених пунктів при плануванні та забудівлі їх територій.

36. Правове забезпечення санітарної охорони середовища населених пунктів.

37. Особливості правової охорони окремих природних об’єктів у населених пунктах та їх середовища від негативних факторів природного та техногенного характеру.

38. Правове забезпечення охорони навколишнього природного середовища

39. від техногенного впливу.

40. Правові заходи охорони навколишнього природного середовища у промисловості.

41. Правові засоби охорони навколишнього природного середовища в енергетиці.

42. Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті.

43. Загальна характеристика законодавчих вимог щодо охорони навколишнього природного середовища у сільському господарстві та екологізація аграрного законодавства.

44. Правова охорона земель сільськогосподарського призначення та грунтів сільськогосподарських угідь.

45. Правові засоби охорони навколишнього природного середовища при здійсненні меліорації у сільському господарстві та в умовах хімізації сільськогосподарського виробництва.

46. Сучасний стан законодавства про відходи.

47. Особливості правового регулювання відношень власності на відходи та управління галузі поводження з відходами.

48. Правове регулювання поводження з окремими видами відходів.

49. Розв’язання спорів, види правопорушень у сфері поводження з відходами та юридична відповідальність за їх споєння.

50. Правові критерії розмежування неблагоприємних екологічних ситуацій по діючому законодавству. Поняття та класифікація зон надзвичайної екологічної ситуації та особливості їх правового режиму.

51. Єдина система запобігання надзвичайних екологічних ситуацій. Стандартизація у сфері правового режиму та матеріально-технічне забезпечення зон надзвичайних екологічних ситуацій.

52. Правовий статус потерпілих та юридична відповідальність за порушення законодавства про надзвичайні екологічні ситуації.

53. Поняття екологічної безпеки та система заходів щодо її забезпечення.

54. Правові вимоги екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами, від радіоактивного забруднення, від шкідливого біологічного впливу на життя та здоров’я населення.

55. Правове регулювання ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.

56. Загальна характеристика законодавства закордонних країн у галузі використання та охорони навколишнього середовища.

57. Основні тенденції розвитку екологічного законодавства та права в країнах СНД та державах із перехідним економічним розвитком.

58. Правове регулювання природокористування та охорони навколишнього середовища в країнах Східної Європи.

59. Правове регулювання охорони навколишнього природного середовища у США.

60. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи та функції міжнародного права навколишнього середовища.

61. Основні принципи міжнародного права навколишнього середовища.

62. Джерела міжнародного права навколишнього середовища.

63. Участь міжнародних організацій у правовому регулюванні охорони навколишнього середовища.

64. Міжнародно-правова охорона окремих об’єктів навколишнього середовища.

65. Регіональне співробітництво держав по охороні навколишнього середовища.

77