Питання 3. Поняття пасивів та їх класифікація

Активи підприємства формуються за рахунок як власних, так і залучених коштів, тобто джерел (пасивів).

Пасиви (від лат. passivus – бездіяльний, пояснюючий) – протилежне значення активів, тобто інформація про власні кошти, заборгованість та зобов’язання підприємства, яка підтверджує право власності підприємства на активи (майно).

Господарські засоби підприємства за джерелами їх формування та цільовим призначенням класифікують на:

- джерела власних засобів;

- джерела залучених засобів.

До власних джерел формування господарських засобів відносяться кошти:

- статутного та пайового капіталу;

- додаткового та резервного капіталу;

- прибутку, одержаного за результатами діяльності;

- забезпечень та цільового фінансування;

- доходів майбутніх періодів.

Власний капітал визначається вартістю чистих активів (АЧ), які обчислюються як різниця між вартістю майна (А) і залучених коштів (ЗК):

АЧ = А - ЗК

До залучених джерел формування господарських засобів належать ті, що тимчасово надаються в користування підприємству іншими юридичними та фізичними особами, а потім повертаються їх власникам.

До залучених джерел формування господарських засобів відносяться:

- кредити банків;

- зобов’язання за облігаціями;

- кредиторська заборгованість постачальникам за отриману від них продукцію, заборгованість за заробітною платою, зі страхування, за податками, іншими платежами.

Фізичні та юридичні особи, перед якими підприємство має заборгованість, називаються кредиторами.

Джерела залучених коштів називають зобов’язаннями.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій , погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал та зобов’язання є абстрактними економічними категоріями та важливими об’єктами бухгалтерського обліку.

Питання 4. Господарські процеси та господарські операції. Результати діяльності підприємства.

У процесі господарської діяльності господарські засоби перебувають у постійному русі, здійснюють постійний кругообіг, змінюючи при цьому форму і вартість, тобто проходять операційний цикл.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням засобів праці для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої продукції (товарів, робіт, послуг).

Основними стадіями кругообігу господарських засобів є такі господарські процеси:

- постачання (купівля);

- виробництво (витрачання / зберігання);

- реалізація (продаж).

Господарські процеси в узагальненому вигляді – це взаємодія трьох складових: засобів праці, предметів праці, живої праці.

Зп {Г →Т→Пп } Рс	{……………В…………….}.	Т¹→Г¹
І (постачання)	ІІ (виробництво)	ІІІ (реалізація)

Рис. 1. Взаємозв’язок господарських процесів

Господарські процеси складаються з первинних елементів – господарських операцій, які в цілому формують кругообіг засобів.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Результатом господарської діяльності є отримання доходів від реалізації продукції. Виручка від реалізації повинна бути більшою від собівартості реалізованої продукції.

За рахунок отриманої виручки від реалізації (ВР) покриваються витрати на виробництво (ВВ) продукції і з’являється фінансовий результат (ФР), як правило, прибуток, але може бути й збиток: ФР = ВР – ВВ.

Господарські процеси та господарські операції є абстрактними економічними категоріями та важливими об’єктами бухгалтерського обліку.